§11. Ручний аварійний насос

Ручний аварійний насос (мал. 23) типу ГН-200М призначений для підйому нижнього коліна вручну при аварійних ситуаціях. Під`єднаний до зливної лінії основної гідросистеми.

ТЕХНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Таблиця № 2

№ п/п	Найменування	Ступінь низького тиску	Ступінь великого тиску
1 2 3 4 5 6	Діаметр поршня, мм Хід поршня, мм Подача за подвійний хід, мм Кількість коливань за хвилину Подача, л/хв Тиск, атмосфер	50 90 0,175 35 6,1 3 – 100	16 90 0,015 35 0,5 200 – 300

Насос має два плунжера 14, 16. Плунжер низького тиску 16 являє собою одночасно цилiндр для плунжера високого тиску 14. Останнiй своїм верхнiм кiнцем нерухомо закрiплений у втулцi 1.

При низькому тиску насос працює двома поршнями з подачею 0,175 л за один подвiйний хiд. При досягненi тиску 30 - 100 атмосфер (в залежно стi вiд регулювання пружини клапана 12) працює тiльки плунжер високого тиску.

М ал. 23. Ручний аварійний насос:

1,13 - втулка; 2 - важіль;

3,12 - клапан; 4 - гайка;

5 – шайба;

6,9 - манжета;

7 - розпірна втулка;

8,11 – кришки;

10 – кільце;

14,16 – плунжер; 15 – корпус;

17 – пружина; 18 – вентиль.

§12. Кран завантаження насоса

Кран завантаження насоса (мал. 24) призначений для керування запобiжним клапаном, є виконавчим елементом всiх блокуючих пристроїв. Розташовується праворуч вiд пульта керування в баштi гiдромеханізмiв, являє собою двопозицiйний реверсивний автоматичний гiдророзподiльник i складається з:

- корпуса з штуцерами, якi з`єднуються з пiдводом робочої речовини та зливом;

- в середенi корпуса розмiщена гiльза з золотником;

- електромагнiта, закрiпленого на корпусi крана, який складається з обмотки i штока.

Обмотка i шток виготовляються з електротехнiчної сталi. В середенi електромагнiта шток пiд дiєю пружини через штовхач утримує золотник в положеннi, яке не дозволяє злив масла. Для ручного керування штоком призначена кнопка.

При роботi основної гідросистеми мастило по напірній лiнiї циркулює через запобіжно - розвантажувальний клапан і кран розвантаження насоса, не створюючи робочого тиску.

Так відбувається тому, що золотник 10 під дією втулки 11 і пружини 3 знаходиться у врівноваженому стані, і робоча рідина вільно перетікає через штуцери 4 і 5. При подачі живлення на обмотку 9 електомагніта осердя 8 втягнеться в неї, натисне на штовхач 12 і перемістить золотник 10.

Мал. 24. Кран завантаження насоса:

1- корпус;

2 - кільце;

3 - пружина;

4,5 - штуцери (отвори);

6 - ручка;

7 - кільце;

8 - осердя;

9 - обмотка;

10 - золотник;

11 - втулка;

12 - штовхач;

13 - гільза;

14 - кнопка.

Переміщуючись вбік, золотник перекриє вільне переливання мастила через штуцери, що призведе до підвищення тиску у гідросистемі до робочого.

Якщо провести знеструмлення обмотки, наприклад, коли спрацює блокування, то під дією пружини 3 золотник 10, штовхач 12 і осердя 8 повернуться у попереднє положення. Перетікання мастила із штуцерів 4 і 5 на зливання відновиться і тиск у гідросистемі впаде.

Основною вимогою при експлуатації кранів розвантаження насоса є чистота мастила, що використовується. Тиск у гідросистемі при справному та правильно відрегульованому запобіжно-розвантажувальному клапані може зникнути при заїданні золотника в нейтральному положенні через попадання домішків між корпусом (гільзою) і тілом золотника. У цьому випадку золотник можна зсунути примусово, натиснувши на ручку або контрольну кнопку. Для відновлення роботи кран розвантаження насоса необхідно від’єднати від магістралі, розібрати і промити у гасі. У кранах розвантаження насоса не рекомендується при розбиранні витягати гільзи, оскільки для їх установлення потрібне спеціальне оснащення.

Тиск у гідросистемі може не створюватись і через спрацьованість штовхача, який не повністю переміщає золотник. Ця несправність усувається з допомогою регулювального гвинта, вгвинченого в осердя.