65. Механізм смислового сприймання висловлювання.

Механізми сприймання висловлювань вдало описала І. Зимня. Вона з’ясувала, що стратегія сприймання класу висловлювань і тактика сприймання окремого висловлювання дуже відрізняються, оскільки залежать від лінгвістичних і психологічних характеристик певного висловлювання чи класу висловлювань. Наголошує, що механізм сприймання може значно залежати від індивідуального досвіду реципієнта. Вважає, що сприймання окремого висловлювання залежить від сприймання цілісного тексту.

Сам механізм сприймання мовленнєвого висловлювання, за І. Зимньою, можна описати так: на основі ототожнення слова приймається рішення про смислову ланку (синтагму, дослівне сполучення), потім – про зв’язки між смисловими ланками, після цього настає фаза „смислоформулювання”, яка полягає для слухача в узагальненні результату всієї цієї перцептивно-мисленнєвої роботи і переведенні результату на одну цілу, неподільну одиницю сприймання – загальний смисл сприйнятого повідомлення. Як вказувала у своїх працях І. Зимня, сприймання певного висловлювання значно залежить від сприймання цілісного тексту.

67. Прогнозування при сприймання мовлення.

Сприймання мовлення (слухання) – це процес осмислення значень, декодування смислу мовних висловів, що досить часто буває неусвідомленим. На всіх рівнях сприймання мовлення, реципієнт прагне приписати певний смисл мовл структурам, які сприймає.

Сприймаючи мовлення, людина співвідносить його з дійсністю, зі своїми знаннями про неї, тобто носій мови при сприйманні і інтерпретації мовлення, обирає найбільш вірогідне тлумачення яке співвідносить з його уявленням про дійсність. Крім того, сприймаючи мовлення реципієнт, може описати затекстову ситуацією, про яку безпосередньо не йшлося в тексті. 

При сприйманні мовлення, реципієнт проявляє активність, спираючись на свій минулий досвід і здійснює вірогідне прогнозування стосовно того, що він може почути чи прочитати на наступній сторінці. Тобто реципієнт не пасивно очікує, те що йому скаже продуцент, а сам прогнозує, висовує гіпотезу про те, що він може почути в наступний момент.

Один із проявів активності реципієнта є дії механізму апперцепції – це вплив минулого досвіду на сприймання. Саме минулий досвід вплине на те, як реципієнт зрозуміє якусь певну фразу. 

68. Психологія мовленнєвого впливу.

Вибір форми мовл впливу передбачає врахування двох основних проблем: проблеми щирості та проблеми ефективності висловлювання.

Пряма форма мовленнєвого впливу - це таке використання оратором мовних виразів, коли він має на увазі лише їх буквальне значення, лише те, що він говорить.

Є відкритою тактикою. Користуючись нею, оратор безпосередньо повідомляє аудиторії те, що він має на увазі. Така форма впливу є точною, послідовною й узгоджується із критерієм щирості.

Для аудиторії сприйняття подібної мовленнєвої форми не викликає особливих утруднень. Слухачам не доводиться вгадувати те, що мав на увазі оратор, і думати, чи вірно вони зрозуміли його.

Передбачає ієрархічно структуровану комунікацію. При цьому більш високий рівень ієрархії займає оратор. Подібну модель називають вертикальною.

Непряма форма мовленнєвого впливу - це таке використання оратором мовних виразів, коли він має на увазі не тільки те, що він говорить, а й щось більше.

Аудиторії пропонується самій встановити, що криється в промові. Є прихованою тактикою. Оратор відкрито не проголошує аудиторії, що він має на увазі.

Така форма впливу не узгоджується із критерієм щирості. Оратор свідомо обирає такі способи виразу, які дають можливість аудиторії сприйняти те значення промови, що приховане за непрямою формою. Тому інтерпретація непрямої форми комунікації передбачає додаткові зусилля з боку слухачів. Існує небезпека того, що аудиторія зрозуміє оратора не так, як йому б хотілося. Горизонтальна модель.