Царство

Староруське поняття для опису життя суспільства і державного устрою, відоме в слов'янських мовах ще в часи перших перекладів св. Писання у VIII–IX ст. Широко вживалося в документах практично до XVIII, а в деяких випадках і до XX ст.

Царство позначає державний устрій, відомий також як монархія (єдиновладдя) або самодержавіє (самодержавство), заснований на владі однієї особи — самодержця або царя. Однак на старій Русі поняття царство мало дещо інший сенс, ніж сучасне поняття монархія. Подібно до випадків, згаданих у легендах Риму і Греції, а також текстах святого Писання, допускалось, що в деяких випадках цар на царство може обиратися.

Порівняйте структуру і функції парламентів у Великобританії та Франції.

Парламент Франції виконує більшу частину законодавчої влади та частково може контролювати діяльність уряду, згідно з Конституцією 4 жовтня 1958. Він складається з Сенату, Верхньої палати, яка налічує у своєму складі 348 обранця, та Національної Асамблеї, Нижньої палати, яка налічує — 577 депутатів. Обидві палати мають свої окремі місця засідання:Люксембурзький палац для Сенату та Бурбонський палац для Національної асамблеї.

До 1962 року, Парламент мав всю повноту влади. З цього року, він ділить її з Президентом Франції, який був обраний на президентский виборах шляхом загального голосування.

На відміну від тих повноважень, які мав Парламент під час Третьої та Четвертої Французьких республік, сьогодні, за П'ятої республіки, його влада зменшилася. Також, у зв'язку зі створенням Інституцій Європейського союзу, функції Парламенту набули деяких змін.

Парламент Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії (англ. Parliament of the United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland) є вищим законодавчим органом у Сполученому Королівстві та Королівських заморських територіях. Його очолює Британський монарх. Парламент двопалатний, включає в себе верхню палату, що називається Палата лордів, і нижню палату, що називається Палата громад. Палата лордів не обирається, вона включає до свого складу лордів духовних (вище духовенство англіканської церкви) й лордів світських (членів перства). Палата громад, навпаки, - палата, що обираєтьсядемократично. Палата лордів і Палата громад збираються в різних приміщеннях Вестмінстерського палацу в Лондоні. За звичаєм, всі міністри, включаючи прем'єр-міністра, обираються виключно зі складу парламенту.

Порівняйте структуру і функції парламентів у США та ФРН.

Конгресс США (англ. United States Congress) — законодательный орган, один из трёх высших федеральных органов государственной власти США. Полномочия определены Конституцией США. Конгресс является двухпалатным, состоящим из Сената и Палаты представителей. Заседает в Капитолии Вашингтона.

Структура

• Палата представителей насчитывает 435 участвующих в голосовании членов, каждый из которых представляет свой избирательный округ и переизбирается раз в два года. Места в палате представителей распределяются среди штатов на основе численности населения.

• Сенат состоит из 100 членов, работающих шестилетний срок. Каждый штат имеет двух сенаторов, независимо от населения. Раз в два года примерно одна треть Сената переизбирается.

Розкрийте історичні витоки та основні принципи європейського парламентаризму.

Парламентари́зм — система політичної організації держави, за якої чітко розмежовані функції законодавчої та виконавчої влад за привілейованого становища парламенту.

Чим парламентська форма республіки відрізняється від президентської? Покажіть це на прикладах конкретних країн.

Президентська республіка характеризується значною роллю президента в системі державних органів, поєднанням в його руках повноважень глави держави і глави уряду. Її також називають дуалістичної республікою, підкреслюючи, тим самим, факт чіткого розподілу двох влад: зосередження сильної виконавчої влади в руках президента, а законодавчої — в руках парламенту.Якщо президент очолює державу то така держава за Монтескьє-Не правова!

До президентських республік відносять США, більшість республік Латинської Америки та Африки.

Парламентська республіка — це різновид республіки з перевагою повноважень на користь парламенту. У парламентській республіці уряд відповідає тільки перед парламентом(коли уряд очолює президент така держава за Монтескье є правовою), а не перед президентом.

При такій формі правління уряд формується з депутатів партій, що володіють більшістю голосів у парламенті. Він залишається при владі до тих пір, поки має в своєму розпорядженні підтримкою парламентської більшості. У випадку втрати довіри більшості парламенту уряд або іде у відставку, або через главу держави домагається розпуску парламенту і призначення нових виборів. Така форма правління існує в країнах, що відрізняються розвиненою, значною мірою саморегульованою економікою (Італія, Німеччина, Греція та ін). Вибори за такої системи демократії зазвичай проводяться за партійними списками, тобто виборці голосують не за кандидата, а за партію.

Порівняйте статус президентів (спільне і відмінне) в політичних системах США, ФРН та сучасної Франції.

Президент США — глава держави США, глава виконавчої влади (Федерального уряду США і головнокомандувач Армії і Флоту за Конституцією США). Має право вето на законопроекти (біллі), прийняті Конгресом США. Повноваження та обов'язки

Президент є головнокомандувачем армією і флотом Сполучених Штатів і поліції окремих штатів, коли вона призивається на дійсну службу США.

Президент США має право:

• зажадати думку в письмовому вигляді від вищої посадової особи в кожному з виконавчих департаментів з будь-якого питання, що стосується їх посадових обов'язків

• дарувати відстрочку виконання вироку, а також помилування за злочини проти Сполучених Штатів, виключаючи справи імпічменту (не тільки власного, а й чиновників інших рівнів).

• за порадою і за згодою сенату укладати міжнародні договори за умови їх схвалення двома третинами присутніх сенаторів

• заповнювати всі вакансії, що відкриваються в період між сесіями сенату, видаючи посвідчення на посади, термін дії яких закінчується в кінці його наступної сесії

• в надзвичайних випадках може скликати обидві палати Конгресу або будь-яку з них

• у разі розбіжностей між палатами Конгресу з приводу часу перенесення засідань, переносити їх самостійно на такий час, який він визнає доречним.

Президент США за порадою і за згодою сенату призначає послів, інших офіційних представників і консулів, суддів Верховного суду і всіх інших посадових осіб США, призначення яких Конституцією не передбачається в іншому порядку і посади яких встановлюються законом (але Конгрес може законом надати право призначення таких нижчих посадових осіб, яких вважатиме доречним, президенту одноосібно, судам або главам департаментів).

Президент періодично надає Конгресу інформацію про становище країни і рекомендує до його розгляду такі заходи, які він вважатиме необхідними та доцільними.

Президент США приймає послів та інших офіційних представників, зобов'язаний піклуватися про те, щоб закони виконувалися сумлінно, засвідчує на посаді всіх посадових осіб Сполучених Штатів.

Припинення повноважень

Відрізняються такі випадки:

1. Закінчення строку повноважень — найчастіший випадок.

2. Кончина; чотири президенти — У. Гаррісон, Тейлор, Гардінг і Ф. Рузвельт померли на посаді своєю смертю, чотири — Лінкольн, Гарфілд, Мак-Кінлі і Кеннеді — були вбиті.

3. Добровільна відставка, якою поки скористався тільки президент Ніксон (див. Уотергейт).

4. Президент може бути усунений з посади після засудження в порядку імпічменту за державну зраду, хабарництво чи інші серйозні злочини. Поки що жоден президент не був усунений з посади, проте були 3 спроби імпічменту: Ендрю Джонсона в 1868 році, Річарда Ніксона в 1974 році і Білла Клінтона в 1998 році.

Президент Франції, офіційно президент Французької Республіки (фр. Président de la Répubique Française; часто скорочується як президент республіки, щоб не плутати з головами (présidents) палат, ради міністрів та інших органів влади) — глава держави, що обирається французами прямим голосуванням.

Федеральный президент Германии (нем. Bundespräsident) — глава государства в ФРГ. Должность с 18 марта 2012 занимает Иоахим Гаук.

Его избирает Федеральное собрание — конституционный орган, созываемый специально для этой цели. В его состав входят депутатыбундестага и такое же число делегатов, избираемых земельными парламентами согласно принципам пропорциональности. Федеральный президент избирается большинством голосов сроком на пять лет. Переизбрание допускается один раз.

Функции и полномочия

Прежде всего, федеральный президент исполняет представительские функции — он представляет ФРГ на международной арене и аккредитует дипломатических представителей. Кроме того, он обладает правом помилования заключённых.

В его официальные функции входит:

• Подписание и оглашение федеральных законов (при этом он имеет право осуществлять конституционный надзор за законотворческой деятельностью).

• Выдвижение кандидатуры федерального канцлера на рассмотрение парламента, утверждение федерального канцлера в должности и освобождение его от должности.

• Утверждение в должности и освобождение от должности федеральных министров по представлению федерального канцлера.

• Утверждение в должности и освобождение федеральных судей, федеральных служащих, офицеров и унтер-офицеров.

В вышеназванных случаях он является лишь исполнителем решений, принимаемых иными органами власти. Более серьёзными политическими полномочиями федеральный президент обладает только в исключительных случаях.

Ослабление позиций федерального президента на современном этапе развития германского государства объясняется печальным опытомВеймарской республики.

Порівняйте структуру та функції органів виконавчої влади у США та ФРН.

Виконавча влада

Виконавча влада відповідає за виконання законів на всій території країни. Вона представлена в особі президента, віце-президента, кабінету міністрів і незалежних агентств. Глава виконавчої влади - президент - зобов'язаний піклуватися «про точние виконання законів», і «захищати конституцію». У цьому йому допомагає широка мережа федеральних департаментів і агентств - приблизно 4 млн. чоловік.

• Президент

Президент - глава держави і виконавчої влади, а також верховний головнокомандуючий. В обов'язки президента входить укладання міжнародних угод, підписання і накладення вето на законопроекти, призначення членів кабінету, Верховного суду, послів, а також питання помилування. Завдяки статусу єдиної супердержави світу, президента США часто називають наймогутнішою людиною на планеті. Незважаючи на всю повноту влади, діяльність президента регулюється системою стримувань і противаг, закріпленої в конституції. І все ж останнім часом важливість міжнародної політики та роль, яку відіграють у ній США, істотно збільшили владу президента. Законодавча влада може наглядати за діяльністю президента. Вона може відмовитися прийняти законопроект, внесений президентом або його радниками, має затверджувати бюджет, оголошення війни і міжнародні угоди, може скасовувати вето президента і зміщати його з посади за допомогою процедури імпічменту, обирає переможця президентських або віце-президентських виборів, якщо жоден з кандидатів не заручився підтримкою більшості членів виборчих колегій. Президент повинен звітувати перед конгресом про виконану роботу, виступаючи із щорічним зверненням «Про становище країни» Судова влада також може наглядати за діяльністю президента. Вона може оголошувати його розпорядження неконституційними. Під час процедури імпічменту голова Верховного суду стає президентом сенату

• Кабінет

Кабінет міністрів традиційно складається з віце-президента і глав 15 міністерств .Глави міністерств призначаються президентом і повинні бути затверджені більшістю в сенаті. До складу кабінету за бажанням президента можуть бути внесені й інші департаменти. Міністри повинні працювати в постійному контакті з профільними комітетами конгресу, який контролює їх бюджет і приймає закони; вони напряму впливають на роботу виконавчої влади.

• Виконавче управління

Члени Виконавчого управління працюють безпосередньо з президентом. Після чергових виборів зазвичай, якщо до влади приходить інший президент, склад управління та його структура повністю міняються. Установи, що входять в управління, дають поради президентові і стежать за тим, як виконуються президентські розпорядження. Провідна роль віддається Раді національної безпеки (NSC) і Адміністративно-бюджетного управління (OMB). NSC розробляє рекомендації президенту по зовнішній і внутрішній політиці. Його головою є сам президент. Крім нього, до ради входять віце-президент, радник з національної безпеки, міністри оборони та фінансів, а також голова державного департаменту. OMB допомагає президентові у розробці федерального бюджету і планує видаткову його частину.

• Віце-президент

Віце-президент - другий після президента чиновник у структурі виконавчої влади. Він стає головою держави, якщо президент не може продовжувати виконувати свої повноваження. Він (чи вона) є президентом сенату, і у разі рівності голосів володіє вирішальним голосом. Віце-президент також головує на спільному засіданні конгресу, коли підраховуються голоси колегії вибірників на президентських виборах. У XX столітті роль цього чиновника помітно зросла: віце-президента стали запрошувати на засідання уряду. У 1949 році конгрес зробив віце-президента одним з членів Ради національної безпеки.

• Незалежні агенства

У системі виконавчої влади є кілька адміністративних управлінь, діяльність яких виведена з-під формального президентського контролю. Вони є незалежними доповненнями до структури уряду і засновуються конгресом для надання спеціальних послуг та допомоги влади. Серед них - Центральне розвідувальне управління, поштова служба і Агентство з охорони навколишнього середовища.