Висновок:

Всім відомо, що музика здатна впливати на почуття людини. Легка, приємна музика може заспокоїти, сумна – заставити пролити сльози, весела та бадьора – підняти настрій.

Повілейко у своїй книзі “Функціональна музика” зазначає, що «ритмічні зміни в зовнішньому середовищі здатні викликати такі ж ритмічні зміни в діяльності різних органів і систем організму”. Музика вирівнює пульс, підвищує чутливість зору, поліпшує зосередженість і увагу робітників, зменшує час їхньої реакції. Музика впливає на подих, кровообіг, знижує або підвищує збудливість організму.

Різна висота звуків, їхня сила і тембр по-різному діють на системи кровообігу, викликаючи частішання або уповільнення серцебиття, зміни пульсової хвилі, причому коливання кровообігу залежать в основному від тембру звуку: так звуки флейти і кларнета викликають помітні зміни в діяльності серцево-судинної системи. Музика викликає зміни в залозах внутрішньої секреції, поперечносмугастих м'язах і т.д.

На динамометрі можна спостерігати як ритмічні, бадьорі, мажорні інтонації підсилюють роботу м'язів. Музика відповідного змісту й ритму у визначених періодах підвищує працездатність при фізичній праці, у ряді випадків музикою можна прямо лікувати деякі функціональні захворювання нервової системи. Не випадково ж академік Бєхтєрєв В. М. збирався створити Інститут музичної терапії. 

Зміна ритму музики відповідно змінює ритм серця. Якщо темп музики різко затримується, синхронізація миттєво руйнується, що супроводжується відчуттям, подібним до падіння. 

В медицині існує практика музикотерапії, до якої використовується шелестіння листя, шарудіння колосся, спів птахів, голос струмків, гул моря і водоспадів, і просто музичні твори. В процесі цілеспрямованого використовування музики виявилося, що музика, яка робить благотворний вплив на людину у вигляді регулювання нервової системи і залоз внутрішньої секреції – це в основному звуки природи.

Так відбувається швидше за все тому, що звуки природи природні і, як правило, відтворюються в середній тональності. Ті ж звуки, які по тональності вище або нижче за норму здатні погіршити стан пацієнта. Музику також використовують як болезаспокійливий засіб при операціях, в центрах переливання крові, в акушерській справі, в стоматології і в деяких інших областях медицини.

В стоматології використовуються звуки природи, і іноді на фоні шумів природи додають мелодію, але дуже тиху.

Це робиться спеціально для того, щоб пацієнту потрібно було прислухатися, тим самим відволікаючись від того, що робить з ним лікар.

Успіхи музики в медицині привели до створення в США в 1950 році Національної асоціації музикотерапевтів, які прагнуть до лікування різних захворювань музикою.

Отже, музика може виступати як стимуляція до роботи, життя та загалом діяльності.