Вибір теми дослідження

Початковим етапом будь-якого дослідження є вибір теми. Зазвичай тема дослідження обирається на третьому році навчання, а потім конкретизується і розширюється. Проте, якщо обрана на третьому чи четвертому році навчання тема вичерпала себе або стала нецікавою для студента, її необхідно змінити. Тема дипломної чи магістерської роботи не може бути занадто вузькою, позбавлена перспективи, або занадто широкою, виконання якої вимагає від дослідника великої підготовки і значного наукового досвіду.

Як слушно зауважує проф. Л. Голомб, у виборі теми слід уникати фактора випадковості, кон’юнктури, пошуку полегшених завдань [2, 51]. Основне, щоб тема відповідала інтересам і нахилам студентів, була їм цікавою, породжувала прагнення докласти зусиль до її розв’язання.

Дуже часто студенти обирають добре розроблені теми, з яких є багата наукова література. Проте, якою б не була кількість праць, пов’язаних з розробкою обраної проблеми, слід пам’ятати, що наукова робота – це самостійне дослідження. Наявну літературу потрібно творчо опрацювати, осмислити, узагальнити, сформулювати нові завдання і дійти самостійних висновків на основі власних результатів дослідження.

Тематика дипломних і магістерських робіт, як і загалом напрям наукових зацікавлень студента, повинні узгоджуватися з науковими інтересами кафедр. Так, наукова проблематика студентів англійського відділення Інституту іноземної філології входить у комплексну тему кафедри англійської філології «Англійська мова і культура: питання теорії та практики». Виступи студентів на конференціях, семінарах, підготовка самостійних публікацій також повинні бути пов’язані з науковою проблематикою, яку розробляє випускаюча кафедра.

Організація творчої діяльності

Наукове дослідження не може проводитися без плану. Тому від самого початку роботи студенту необхідно мати план написання своєї наукової праці, який може уточнюватися, дещо змінюватися. Робочий план допомагає студентові скласти його науковий керівник. Крім того, науковий керівник рекомендує необхідну літературу, довідкові матеріали та інші джерела за темою; проводить систематичні консультації; оцінює зміст виконаної роботи як частинами, так і в цілому; дає згоду на подання роботи на захист. Таким чином, керівник надає студентові наукову і методичну допомогу, систематично контролює виконання роботи, вносить необхідні корективи, дає рекомендації щодо доцільності прийняття того чи іншого рішення, а також робить висновок про готовність роботи.

Робочий план має довільну форму. У ньому логічно викладається черговість запланованих робіт. При цьому завдання виконуються залежно від наявних можливостей. Робочий план починається з розробки теми, тобто задуму наукового дослідження. Надалі визначається загальна генеральна мета в роботі, формулюється центральне завдання, визначаються всі доступні засоби для виконання задуму, обираються необхідні методи і прийоми. Тому важливо навчитися знаходити в будь-якій роботі головне, вирішальне, те, на чому треба зосередити в певний момент всю свою увагу.

У творчому дослідженні план завжди має динамічний, рухливий характер, не може і не повинен сковувати розвиток ідеї чи задуму дослідника, зберігаючи певний чіткий і визначений науковий напрям у роботі.

З урахуванням специфіки творчого процесу до плану дослідження вносять усе, що можна заздалегідь передбачити. Нерідко у процесі написання роботи накопичується велика кількість напрацьованого матеріалу, який нелегко систематизувати і логічно викласти в розділах. У таких випадках варто складати внутрішній план розділів. Такий план має виключно робочий характер і складається для послідовності і логічності викладу [2, 61].