76.Кирило-Мефодіївське товариство.

Слід відзначити, що під час існування декабристської організації на Україні виникло національне "Малоросійське товариство", осередки якого існували в Києві, Чернігові, Полтаві, Ніжені і деяких інших містах. Це товариство знаходилось в процесі формування і не опрацювало чіткої програми дій. Політичне життя на Україні розвивалося й набирало силу дуже повільно. Передусім це було зумовлено репресивною шовіністичною політикою царизму щодо будь-яких проявів невдоволення українцями. Але в 1840-х роках революційно-демократичні настрої серед інтелігенції посилюються завдяки діяльності Т. Г.Шевченка. Шевченківська вільнолюбива, демократична поезія мала і високу естетичну цінність, була глибоко народною і написана літературною мовою найвищої проби. Твори Шевченка вплинули на згуртування молодих людей, зв'язаних зі студентами університету. Саме з них юрист М. Гулак, вчитель В. Білозерський, О. Маркович створили в грудні 1845 р. першу таємну українську політичну організацію "Кирило-Мефодіївське" братство. В 1846 р. в ньому було 12 учасників: вчитель П. Куліш, історик М. Костомаров, та інші. З членами товариства підтримували зв'язки близько 100 чоловік. Білозерський і Костомаров І розробили основні програмні документи організації, в яких ставились завдання ліквідації царизму і кріпосництва, досягнення самостійності України, створення республіканської федерації слов'янських народів на підставі їх дружби, національного рівноправ'я і широкої автономії кожному народу, ліквідації станів, досягнення християнських ідеалів справедливості, свободи і рівності людей та ін. "Товариство" виступало за необхідність спиратися на широкі верстви населення у "виборюванні свободи України. Але З березня 1847 р. за доносом провокатора студента Петрова члени "Кирило-Мефодіївського товариства" були заарештовані, їх засудили до різних строків ув'язнення. Найжорстокіше царизм розправився з Т. Г.Шевченком, якого віддали рядовим в солдати без права писати та малювати. Лише через 10 років він отримав свободу уже після смерті царя Миколи І.Історичне значення "Кирило-Мефодіївського товариства" полягало в тому, що його ідеї, як і ідеї декабристів, носили прогресивний, революційний характер. Таким чином, народжувана в першій половині XIX ст. нова українська інтелігенція усвідомлювала необхідність згуртування сил для рішучої боротьби проти політичного, соціального і національного гноблення царизму.

77.Українське національне відродження в Західній у країні. “Руська трійця'

Руська трійця. Діяльність Руської трійці (1833 – 1837) – нелегальне літературне просвітницьке угрупування, членами якої були студенти Львівського університету: Шашкевич, Вагилевич, Головацький. Вони читали й обговорювали прочитане, дискутували й завжди говорили лише українською мовою. Саме за це їх спольщені товариші називали Руською трійцею. Входили і інші однодумці. Мета: поширення української національної свідомості і розширення сфери вживання української мови. Починають ходити в народ, записувати пісні. Шашкевич підготував першу читанку для діточок. Всі троє проповідували українською мовою. Видали декілька літературних збірок, серед яких – «Русалка Дністрова» 1837 р. стараннями Головацького, яка була надрукована в Будапешті. В ній були вміщені народні пісні, думи, перекази, історичні документи, що розкривале героїчне минуле, заняття і побут, культуру українського народу. Трійцю заарештували у 1837 р. і трійця припинила свою діяльність.В першій половині XIX ст. населення західноукраїнських земель, що було під владою Австрії та Угорщини, теж знаходилось в тяжкому становищі. Тут на початку століття проживало десь 2.3 млн. чол. Відірваність їх від основної маси українського народу, постійне політичне, соціальне, національне і економічне їх гноблення гальмувало хід вільного цивілізованого розвитку, яким йшли європейські країни і Провідну роль в житті народу Західної України відігравали німці, поляки, угорці, румуни. Внаслідок ряду причин, насамперед асиміляторських зусиль і шовіністичної політики правлячих кіл і панівної верхівки, відносна кількість українців у загальній масі населення поступово зменшувалась.Сільське господарство, що займало провідне місце в економіці Західної України, знаходилось на низькому рівні розвитку, бо носило екстенсивний характер. Малоземелля українських селян, примітивні засоби виробництва, великі феодальні повинності зумовили низьку продуктивність землеробства.Регулярні недороди основних культур прирікали населення на постійні злидні і голодну смерть.Промисловість в західноукраїнських землях знаходилась на відсталому ремісничо-мануфактурному рівні. Мануфактури працювали в основному в панських маєтках. Кількість мануфактур в містах з найманою робочою силою залишалась незначною. В 30-40-х роках XIX ст. намітилось деяке промислове піднесення, почалось використовування механічних двигунів. Проте переростання мануфактурної промисловості у фабричну гальмувалось дискримінаційними заходами уряду та всевладдям великих землевласників.В 30-40-х роках авангардом національного руху виступало громадсько-культурне об'єднання "Руська трійця" засновниками якої стали Маркіян Шашкевич та Яків Головацький, Іван Вагилевич , що були в той час студентами Львівського університету. У виданому трійцею альманасі "Русалка Дністрова" та інших творах, орієнтуючись на передові демократичні ідеї, вони виступали проти політичного, економічного і духовного гноблення українського народу, домагаючись, щоб він відчув "гідність свою і свою силу". Вони боролись за возз'єднання українського народу проти політики денаціоналізації українців і латинізації української писемності, популяризували найкращі сторінки минулого українського народу, поширювали твори Т. Шевченка, М. Костомарова, П. Куліша та ін.Селянство Західної України постійно вело боротьбу проти феодальної експлуатації, відмовлювалося виконувати повинності, піднімало повстання Одне з таких повстань сталося в 1846-1848 рр. під проводом Лук'яна Кобилиці.Під впливом революції 1848-1849 рр. в Австрійській Україні було скасовано кріпосництво і феодальні повинності селян. Посилився автономістський рух за виділення Східної Галичини в окрему автономну провінцію. Ці ідеї активно відстоювала утворена у Львові "Головна Руська Рада", яка проіснувала до 1857 р.Отже, становище людей, які проживали на зх.земель було досить-таки тяжким, однак їх прагнення до розвитку та кращого життя, піднімало всіх на боротьбу з існуючим ладом та відстоювання своїх інтересів.