51.Зовнішня політика б. Хмельницького.

Перша коаліція була українсько-кримсько-турецькою. Ця коаліція мала певні здобутки, як, насамперед., Зборівська угода 1649р. Проте з іншого боку й певні прорахунки, адже кримський хан не раз зраджував Хмельницького, наприклад, під Зборовим, 1649р., Берестечком1651 р. та Жванцем 1653р... Певну небезпеку для гетьмана становила спроба Криму використати союзницькі відносини з козаками для організації спільного походу на московські землі, що неминуче втягувала б Україну у відкриту конфронтацію з і без того ненадійним північним сусідом.Друга коаліція – українсько-московська, з царем Олексієм Михайловичем, укладена в Переяславі 1654 (додатково затверджена березневими статями 1654 р), згідно з якою Україна ввійшла до складу Московської держави на конфедеративній основі, й скерована також проти Польщі. Ця угода не принесла Україні всіх тих воєнних і політичних успіхів, задля яких її було створено. 1656 р. російський цар підписав у Вільно договір між Московією та Польщею, без участі українських представників, і фактично зрадив переяславські домовленості.Третя коаліція – антипольська – союз між Україною, Швецією, Семигородом та іншими державами (Бранденбург, Молдавія, Валахія), – за планом Хмельницького, мала створити незалежну Руську державу (Велике князівство Руське) в межах цілої етнографічної території України та Білорусі під владою гетьмана й Війська Запорізького. Однак військові невдачі та нереалізація дипломатичних планів Б. Хмельницького прискорила його смерть.

52.Корсунська битва.

Битва під Корсунем (15-16 (25-26) травня 1648) - битва між військами Речі Посполитої та українськими козацько-селянськими військами Богдана Хмельницького та його кримськими союзниками під Корсунем в ході національно-визвольної війни 1648 - 1657. 1. Передумови Навесні 1648 козаки вели переговори з послами коронного гетьмана Миколая Потоцького, на яких висували умови: вивести урядові війська, збільшити кількість реєстрового козацтва, зрівняти його в правах до шляхти, дозволити Запорозькому війську вільно укладати договори з зарубіжними володарями і розпочати війну проти Туреччини. Офіційні представники Речі Посполитої відхилили умови. Недооцінивши сили повстанців, шляхетське військо, зазнало першої поразки в битві під Жовтими Водами. 2. Хід битви 14 травня 1648 Хмельницький направив вперед полк Кривоноса та частину кримчаків з наказом затримати противника до приходу основних сил козацько-кримського війська. Увечері цей полк розпочав діяти за Россю, у тилу Потоцького. Під Стеблевом, в милі на захід від Корсуня, козаки Кривоноса загатили ріку Рось, щоб полегшити доступ до польського табору. На світанку 15 травня, в район Корсуня підійшла основна козацько-кримська армія і переправилася через Рось, згрупувавшись в Корсуні. Дізнавшись про підхід супротивника, Потоцький наказав запалити прилеглі хутора. Пізно увечері 15 травня в штабі М. Потоцького відбулася військова рада. Серед командування Речі Посполитої однозначного рішення знайдено не було. Про наміри ворога Хмельницький дізнався від козака-розвідника Самійла Зарудного. Щоб перерізати їм шляхи до відступу, був посланий Корсунській полк на чолі з Кривоносом, який вранці 16 травня, зупинився в березовому гаї, в урочищі Горохова Діброва. Козаки перекопали шлях глибокими ровами, завалили стовбурами дерев, а в частіше поставили гармати. На світанку 16 травня, під захистом табору з возів, військо Речі Посполитої рушило з-під Корсуня по Богуславському дорозі. Козаки і кримці пр. пустили його, однак супроводжуючи, тиснули з флангів і тилу. Кілька разів піднімалася перестрілка. Долаючи перешкоди і яри під постійним обстрілом козаків і кримських татар, сили Речі Посполитої наблизились до пагорбів, між якими проходила широка (близько 3,5 км.) І глибока балка. Затиснуте ліворуч болотом, а праворуч кручами, шляхетське військо наткнулося на Перекоп і завали на шляху і змушене було зупинитися. Битва завершилася приблизно в другому-третій годині дня. Переважна більшість солдатів противника загинуло. Незабаром Богдан Хмельницький з усім військом, рухаючись вгору по річці Рось, підійшов до Білої Церкви. Відсвяткувавши перемогу і укріпивши місто, він відпустив полки на відпочинок, а сам переїхав до Чигирина. 3. Наслідки В результаті перемог під Жовтими Водами і Корсунем була знищена урядова армія Речі Посполитої на землях "українних". Держава раптом втратило монарха і контроль над Україною. Створилися умови для росту козацького повстання. Безвладдя розв'язало руки невдоволеним селянам, міщанам і міським козакам, які заходилися нападати на маєтки.