
- •1. Екологічна функція держави в умовах розвитку сучасних правовідносин
- •2. Гарантування екологічної безпеки - мета сучасної екологічної політики держави
- •3. Предмет і методи екологічного права
- •4. Імперативи та пріоритети екологічного права
- •5. Об'єкти екологічного права
- •6. Правові засади державної екологічної політики
- •7. Принципи та функції екологічного права
- •8. Поняття та юридичні ознаки екологічного права
- •9. Екологічне право як галузь науки та навчальна дисципліна
- •10. Система екологічного права та законодавства
- •11. Життя і здоров'я людини в системі об'єктів екологічного права
- •12. Джерела екологічного права
- •13. Конституційні засади екологічного права
- •14. Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" як джерело екологічного права
- •15. Закон України "Про відходи" та його місце в системі екологічного права та законодавтва
- •16. Зу «Про рослинний світ» як джерело екологічного права.
- •17. Зу «Про екологічну мережу» в системі джерел екологічного права.
- •18. Диференційовані, інтегровані та комплексні джерела екологічного права.
- •19. Місце рішень судової влади України у системі джерел екологічного права.
- •20. Державні стандарти, норми, правила та регламенти у системі джерел еп.
- •21. Міжнародні договори як джерела екологічного права.
- •22. Екологічні права та еколог. Інтереси: поняття і співвідношення реалізації і захисту.
- •23. Загальна характеристика галузевих екологічних прав громадян.
- •24. Система міжгалузевих екологічних прав громадян.
- •25. Особливості реалізації права громадян у прийнятті рішень, що стосуються довкілля.
- •26. Питання та система обов’язків громадян в галузі екології.
- •27. Особливості загальних та спеціальних обов’язків громадян в галузі екології.
- •28. Поняття та система гарантій екологічних прав громадян.
- •29. Правові форми захисту екологічних прав громадян.
- •30. Громадські природоохоронні формування та їх повноваження в галузі екології.
- •31. Поняття права власності на природні ресурси.
- •32. Право державної власності на природні ресурси
- •33. Об’єкти та суб’єкти комунальної власності на природні ресурси
- •34. Право приватної власності на природні ресурси
- •35. Підстави виникнення, зміни та припинення права власності на природні ресурси
- •36. Форми і методи захисту права власності на природні ресурси
- •37. Поняття і види природокористування
- •38. Імперативи та пріоритети права природокористування
- •39. Особливості орендних правовідносин природокористування
- •40. Підстави виникнення, зміни та припинення права природокористування
- •41. Зміст права природокористування
- •42. Поняття та правові форми екологічного управління
- •43. Система органів екологічного управління
- •44. Органи державного спеціального управління в галузі екології: повноваження та види
- •45. Повноваження органів загального управління в галузі екології
- •46. Органи місцевого самоврядування в галузі управління використання, охорони територій та об’єктів природно-заповідного фонду
- •47. Правові форми громадського управління у галузі екології
- •48. Функції управління в галузі екології
- •49. Зу Про Червону книгу України
- •51. Економіко-правовий механізм (епм) в галузі екології
- •52. Правові форми платжеів
- •56. Екологічний аудит
- •57. Фінансування
- •58. Юридична відповідальність в галузі екології
- •59. Юв ц галузі екології розглядають у двох формах:
- •60. Компенсація шкоди
- •61. Особливостіправовідносин в галузі екологічної безпеки
- •62.Особливості обчислення шкоди при виникненні нс
- •63. Земля як об’єкт правової охорони та використання.
- •64. Форми, методи, функції та зміст правової охорони земель.
- •65. Особливості правового режиму відтворювальних земель.
- •66. Правові засади розрахункового способу відшкодування шкоди, заподіяної забрудненням земель.
- •67. Право водокористування та його види.
- •68. Стандартизація та нормування в системі функції управління в галузі використання, відтворення та охорони вод.
- •69. Особливості оренди водних об’єктів.
- •70. Правові засоби охорони вод від забруднення, засмічення і вичерпання.
- •71. Особливості адміністративної відповідальності за порушення водного законодавства.
- •72. Поняття та види надр як об’єктів екологічного права.
- •73. Право надрокористування: поняття, види та зміст
- •74. Функції управління в галузі використання та охорони надр.
- •76. Поняття та правове регулювання охорони атмосферного повітря.
- •77.Правове регулювання державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря
- •78.Засоби правової охорони атмосферного повітря
- •79.Особливості цивільно-правової відповідальності за порушення законодавства про охорону атмосферного повітря
- •80. Тваринний світ як об'єкт охорони та відтворення
- •81.Особливості управління та контролю в галузі використання та відтворення водних живих організмів
- •82.Правове регулювання мисливства та здійснення полювання
- •83.Підстави виникнення та припинення рибальства
- •85.Поняття та види рослинного світу як об'єкту використання та охорони
- •86.Правовий режим рослинних угруповань занесених до переліку Зеленоі Книги
- •87.Функції управління та контролю в галузі рослинного світу
- •88.Особливості адміністратвиної відповідальності за порушення рослинного світу
- •89. Поняття та функції лісів як об'єкті охорони та відтворення
- •90.Особливості права власності на ліси
- •91.Поняття та види права лісокористування
- •92. Особливості правового регулювання права заготівельного лісокористування.
- •93. Особливості розподілу та перерозподілу лісів і лісових ресурсів.
- •94.Правове регулювання лісової сертифікації.
- •95. Правові форми відтворення лісів
- •96. Особливості витратного способу компенсації шкоди заподіяної лісам внаслідок забруднення небезпечними речовинами та шляхом порушення правил пожежної безпеки.
- •97. Поняття та основні складові екологічної мережі України.
- •98. Правовий режим водоохоронних зон та прибережних смуг
- •99. Особливості кримінальної відповідальності за порушення режиму полезахисних лісових смуг.
- •100. Поняття та юридична природа Червоної книги.
- •101. Особливості правової охорони водно-болітних угідь, що мають міжнародне значення як місця перебування водоплавних птахів.
- •102. Поняття види та особливості управління і контролю у сфері охорони деградованих територій.
- •103. Правові засади охорони територій від надзвичайних ситуацій природного характеру.
- •104. Правові форми відновлення малопродуктивних та законсервованих територій.
- •105. Поняття та структура природно-заповідного фонду
- •106. Особливості права власності та права використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду.
- •107. Правові умови та вимоги режиму заповідання особливо охоронюваних територій
- •108. Правові засади державного управління заповідною справою в Україні.
- •109. Види правопорушень, за які встановлюється майнова (таксова) відповідальність за порушення законодавства про природно-заповідний фонд.
- •110. Поняття курортів і лікувально-оздоровчих зон як об’єктів правового регулювання і охорони.
- •111. Особливості правового зонування територій лікувально-оздоровчого призначення
- •112. Поняття природних рекреаційних ресурсів та рекреаційних зон та їх видів як об’єктів правового регулювання використання і охорони.
- •113. Особливості управління і контролю у галузі охорони й використання рекреаційних зон
- •114. Континентальний шельф та виключна (морська) економічна зона України як об’єкти правового регулювання, використання і охорони
- •115. Правове регулювання охорони та використання природних багатств континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України
- •116. Поняття та види використання природних багатств континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України
- •117. Особливості управління та контролю в галузі використання та охорони природних багатств континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України
- •118. Особливості адміністративної відповідальності за порушення режиму використання та охорони природних багатств континентального шельфу та в(м)ез
- •119. Таксова відповідальність за порушення режиму використання та охорони природних багатств континентального шельфу та в(м)ез
- •120. Поняття та принципи міжнародного екологічного права
- •121. Поняття та джерела міжнародного екологічного права.
- •122. Особливості міжнародно-правового забезпечення екологічної безпеки.
- •123.Особливості міжнародно правової відповідальності за порушення вимог еко.Законодвства
- •125. Особливості правового регулювання еколого-правової відповідальності за порушення вимог екологічного законодавства
- •126. Економіко-правові заходи охорони та використання територій та об’єктів пзф
- •127.Особливості юридичної відповідальності за порушення правил ведення мисливства і здійснення полювання
- •129. Особливості відповідальності за шкоду завдану видам тварин і рослин занесених до чку
- •130. Правовий режим біосферних заповідників(зу про пзф)
- •131.Особливості правового запбезбечення екологічної безпеки об’єктів підвищеної небезпеки.
- •132. Міжнародно-правова охорона Світового океану
- •133. Особливості нормативного способу компенсації шкоди за еко.Законодавтвом Укр.
- •135.Особливості адміністративної відповідальності за порушення права власності на природні ресурси
- •137. Порушення в галузі охорони атмосферного повітря, як підстави юридичної відповідальності в галузі екології
- •138. Правові засади створення та оголошення курортних і лікувально – оздоровчих зон та курортів
- •139. Особливості правового регулювання здійснення наукових досліджень у віключній (морській) економічній зоні України
- •140. Зміст правової охорони тваринного світу
- •141. Правові засади забезпечення екологічної безпеки при поводженні з пестицидами та агрохімікатами
- •142. Правові форми охорони клімату
- •143. Особливості відповідальності володільців джерел підвищеної екологічної небезпеки
- •144.Правові засади екологічного інформаційного забезпечення
- •145. Особливості юридичної відповідальності за жорстоке поводження з тваринами
- •146. Підстави виникнення, зміни та припинення права спеціального лісокористування
- •147. Порушення в галузі охорони, використання та відтворення вод як підстави юридичної відповідальності в галузі екології
- •148. Правовий статус еколога - експерта
- •150. Поняття та види екологічних правопорушень
110. Поняття курортів і лікувально-оздоровчих зон як об’єктів правового регулювання і охорони.
Курортні зони – це освоєні природні території на землях оздоровчого значення, що мають природні лікувальні ресурси та фактори, необхідні для їх експлуатації будівлі і споруди з об’єктами інфраструктури, які використовуються, в тому числі шляхом промислового освоєння, з метою лікування, медичної реабілітації, профілактики захворювань та поліпшення здоров’я людей. Це – мінеральні і термальні води, лікувальні грязі та озокерит, ропа лиманів та озер, морська вода, природні об’єкти і комплекси зі сприятливими для лікування кліматичними умовами, придатні для використання з метою лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань.
Лікувально-оздоровчі зони – це території,які мають виражені природні лікувальні, оздоровчі ресурси і фактори, сприятливі для поновлення і зміцнення здоров’я людей.
Природними лікувальними ресурсами є природні утворення, які формують особливі ландшафтні та мікрокліматичні умови в регіоні, що справляють на організм людини оздоровчий ефект – пляжі, акваторії морів, внутрішні водосховища, повітряний басейн, лісопарки, лісні і гірські масиви, соляні виробки тощо.
Природними оздоровчими факторами є природні явища, які присутні і виявляються в конкретній місцевості в найоптимальніших для організму людини концентраціях і сполученнях: тривалість, інтенсивність і радіаційна безпека сонячного випромінювання, вологість повітря, інтенсивність і направленість вітрів, рівень аеровізації атмосфери, температура.
Курорт - це освоєна природна територія на землях оздоровчого призначення, що маж природні лікувальні ресурси, необхідні для експлуатації будівлі, споруди з об’єктами інфраструктури, яка використовується з метою лікування, медичної реабілітації, профілактики захворювань та для рекреації і підлягає особливій охороні. На такій території розташовані санітарно-курортні заклади, заклади відпочинку і культури, підприємства громадського харчування, торгівлі і побутового обслуговування тощо.
Юридичні ознаки курортних, лікувально-оздоровчих зон і курортів:
підтверджена наявність природних лікувальних або оздоровчих ресурсів і факторів, придатних для використання з метою поновлення та зміцнення здоров’я людей;
наявність відповідних висновків щодо можливості використання таких територій для лікування, оздоровлення, відпочинку, в тому числі для організації господарської діяльності;
прийняття відповідними органами рішення про оголошення цих територій та встановлення їх меж, розмірів, видів;
визначення порядку господарювання, проживання і природокористування для забезпечення охорони зазначених зон, захисту їх від забруднення і передчасного виснаження.
111. Особливості правового зонування територій лікувально-оздоровчого призначення
Однією з основних організаційних форм правової охорони територій лікувально-оздоровчого призначення виступає санітарна охорона, метою якої є збереження природних властивостей наявних лікувальних ресурсів, запобігання забрудненню пошкодженню та передчасному виснаженню цих ресурсів. З цією метою використовується зонування, що здійснюється через встановлення округів санітарної охорони, основні вимоги до яких встановлені ЗУ «Про курорти».
Округ санітарної охорони - це територія земної поверхні, зовнішній контур якої збігається з межею курорту. В межах цієї території забороняються будь-які роботи, що призводять до забруднення ґрунту, повітря, води, завдають шкоди лісу, іншим зеленим насадженням, сприяють розвитку ерозійних процесів і негативно впливають на природні лікувальні ресурси, санітарний та екологічний стан природних територій курортів.
Для курортів, які використовують родовища корисних копалин, що належать до природних лікувальних ресурсів (підземні мінеральні води, лікувальні грязі тощо), встановлюються округи гірничо-санітарної охорони.
У разі використання пов'язаних між собою родовищ мінеральних вод, суміжних пляжів та інших природних лікувальних ресурсів декількома курортами для них може встановлюватись єдиний округ санітарної охорони.
Межі округів і зон санітарної (гірничо-санітарної) охорони курортів державного значення затверджуються Верховною Радою України або радами нижчих рівнів одночасно з прийняттям рішення про оголошення природних територій курортними територіями державного або відповідно місцевого значення.
Режими округів і зон санітарної (гірничо-санітарної) охорони курортів державного значення затверджуються Кабінетом Міністрів України, а курортів місцевого значення - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.
Встановлення меж зон санітарної охорони здійснюється в порядку розроблення проектів землеустрою.
Перша зона (зона суворого режиму) охоплює місця виходу на поверхню мінеральних вод, території, на яких розташовані родовища лікувальних грязей, мінеральні озера, лимани, вода яких використовується для лікування, пляжі, а також прибережну смугу моря і прилеглу до пляжів територію шириною не менш як 100 метрів.
На території першої зони законом встановлюється цілий ряд заборон. Серед них заборони щодо: користування надрами, не пов'язане з використанням природних лікувальних ресурсів, розорювання земель, провадження будь-якої господарської діяльності, спорудження будь-яких будівель та інших об'єктів, не пов'язаних з експлуатаційним режимом та охороною природних і лікувальних факторів курорту, скидання дренажно-скидних та стічних вод, проїзд автотранспорту, не пов'язаний з обслуговуванням цієї території, використанням родовищ лікувальних ресурсів або природоохоронною діяльністю та ін.
На території першої зони (зони суворого режиму) дозволяється провадити діяльність, пов'язану з використанням природних лікувальних факторів, виконувати роботи з покращення стану територій.
Друга зона (зона обмежень) охоплює: територію, з якої відбувається стік поверхневих і грунтових вод до місця виходу на поверхню мінеральних вод; сховища мінеральних вод і лікувальних грязей; територію, на якій знаходяться санаторно-курортні заклади та заклади відпочинку; парки, ліси та інші зелені насадження, неправильне використання яких може призвести до деградації територій.
На території другої зони (зони обмежень) забороняється: будівництво непередбачених для задоволення потреб об'єктів і споруд; проведення гірничих та інших видів робіт; забруднення поверхневих водойм під час здійснення будь-яких видів робіт; влаштування звалищ, гноєсховищ, кладовищ, скотомогильників, а також накопичувачів відходів; розміщення складів пестицидів і мінеральних добрив та ін.
Третя зона (зона спостережень) є межею округу санітарної охорони курорту і на її території дозволяється проведення видів робіт, які не впливатимуть негативно на лікувальні та природні фактори курорту, не погіршуватимуть його ландшафтно-кліматичних, екологічних і санітарно-гігієнічних умов. Проте тут заборонено будівництво підприємств, установ і організацій, діяльність яких може негативно впливати на ландшафтно-кліматичні умови, стан повітря, грунту та вод курорту; спуск на рельєф неочищених промислових та побутових стічних вод, проведення вирубок зелених насаджень (крім санітарних рубок).