51. Економіко-правовий механізм (епм) в галузі екології

- сукупність економіко-правових засобів які застосовуються в регулюванні екологічних відносин і які спрямовані на досягнення мети і завдань екологічної політики держави.

Склад ЕПМ:

1) система правових норм - міжгалузевий комплексний інститут ЕП:

- ЕЗ (41,49 ст. ЗУ) встановлення лімітів, встановлення ставок екологічного податку; відшкодування в установленому порядку збитків; Екологічне страхування та екологічний аудит

- норми податкового законодавства, які визначають поняття "екологічний податок", "збори за спец використання вод, лісових ресурсів", плата за використання корисних копалин, земельний податок, об'єкти оподаткування, ставки податку.

2) наявність спеціальних еколого-економічних правовідносин.

Вони складають з приводу реалізації економічного механізму в галузі екології.

За характером - це правовідносини податкового характеру.

Фонди охорони НПС з їх чітким цільовим призначенням. - фінансування природоохоронних заходів.

Пілстави виникнення таких правовідносин - приписи закону (юридичні факти - факт оподаткування); юридичні склади (одердання дозволів),

Суб'єкти правовідносин - держава, ВРУ, КМУ, Мінприроди,

За змістом - права та обов'язки дердавних орагнів, фіз та юр осіб.

3) система економіко-правових засобів здійснення екологічно обгрунтованої діяльності - сукупність економічно обгрунтованих платежів (зборів), стягнень, розрахунків, виплат, спрямованих на формування бюджетного та іншого фінансування заходів в сфері екології.

Ст.41 ЗУ "Про ОНПС": такими заходами виступають:

- взаємозвязок управлінської, науково-техн, господ діяльності.....

- визначення джерел фінансування заходів щодо ОНПС

- встановлення лімітів використання природних ресурсів, лімітів скидів забруднюючих речовин НПС, утвоерння і розімщення відходів.

Ст.42 ЗУ : фінансування заходів здійснюється за разунок держ бюджету, бюджету АРК, місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ, орагнізацій, фондів ОНПС, добровільних внесків та ін коштів.

4) організаційно-правове забезпечення економічних заходів :

- присутність держ орагнів які забезпечують контроль за дотриманням нормативів плати та лімітів

Контроль за лімітами - мінприроди

5) юридичні гарантії ЕПМ

- застосування понад нормативних величин

- адмін санкцій

- ін види юрид відповідальності

52. Правові форми платжеів

- юридично визнаечні або встановлені законом види платежів в галузі екології

Було 3:

- плата за спец використання природних ресурсів

- за погіршення якості

- за забруднення НПС

Прицнип встановлення екологічного податку, використання вод, лісів, користування

Залишилось 2 : за забруднення та за спец використання . За погіршення якості - скасовано.

• Плата за забруднення довкілля - еколоігчний податок - форма економічного платежу, який підлягає сплаті всіма фіз і юр особами за викиди забруднюючих речовин в атмосф повітря, за скиди у поверхневі чи підземні води а також за розміщ відходів у НПС.

Підстава до встановлення цього податку - обсяги викидів (ліміти ), скидів та розміщення відходів, види забруднюючих речовин, види відходіа, обсяги та вид палева, обсяги та категорії радіоактивних відходів, обсяги електричноі енергії. Ст.242 ПК.

Нормативи (ставки) зборів - встановлені розміри плати за тонну чи кг конкретної забруднюючої речовини або їх класу.

Можуть встановлюватись нормативи залежно від класу небезпечності та від установлених орієнтовно безпечним рівнів впливу (для стаціонарних джерел).

Примірно ці збори зараховуються у відповідних відсотках до фондів охорони НПС.

Збір справляється (якщо він здійсн в межах ліміту) то він відноситься на валові витрати виробництва. Отже збір за забруднення фактично виплачуємо ми.

Збір покладається на витрати виробництва а понадлімітні види використання розраховуються з прибутку.

• Еколого-правове (екологічне) стимулювання - "Правове регулювання екологічного стимулювання в Укр".

Екологічне стимулювання - встановлені законодавством пільги переваги компенсації та інші форми заохочень , спрямовані на ініціативне здійснення юридичними і фізичними особами заходів щодо ефективного використання природних сурсів, охорони довкілля та забезпечення екологічної безпеки.

Види стимулів:

1) надання пільг при оподаткуванні

Можуть як частково або повністю звільнятись від цих платежів за умови, що вони переходять на маловідходні ресурсо і енергозберігаючі технології при організації виробництва і впровадження вичистного обладння і устаткування для утилізації чи знищення відходів а також приладів контролю.

2) надання на пільгових умовах кортко і довгострокових позичок (кредитів) для реалізації природоохоронних заходів.

Надання таких кредитів здійснюється на конкурсних засадах.

3) встановлення підвищенних норм амортизації основних виробничих природоохорнних фондів

4) звільнення від оподаткування фондів ОНПС

5) передача частини коштів фондів ОНПС на договірних умовах підприємтсвам, установам, громадянам на заходи для гарантовання зменшення скидів забруднюючих речовин....для виконання природоохоронних заходів

6) надання можливості отрмання природних ресурсів під заставу.

Також стимули - нагородження похвальними грамотами, дипломами; економічні заходи які передбаченні в ст.49 ЗУ - екологічне страхування та екологічний аудит.

• Екологічне страхування - засіб забезп еколог безпеки, стимулом, економічним засаобом регулювання еколг правовідносин, додатковим зобовязанням.

може здійснюватись добровліьне та обовязке державне та ін види страхування.

Об'єкт страхування - майно фІз та юр осіб; доходи цих осіб на випадок шкоди, заподіяної внаслідок забруднення НПС та погіршення якості природних ресурсів

Страхувати треба екологічний ризик - ймовірність виникнення небпзеки від того чи іншого виду діяльності.

Обовязкому страхування підлгя сфера поводження з відходами, перевезеня небезпечних вантажів

• Еколоігчний аудит вистпуає стимулом, економічним засоьом регулбвання еколог правовідсин, засобом забезпеченн еколог безпеки та відповідним екологічним зобов'язанням (ст.49 ЗУ).

ЗУ "Про екологічний аудит".

• Екологічне інвестування - Рамкова конвенція ООН про дімну клілмату та Кіотський протокол до ней - впроваджено ринковий механізм продажу квот на викиди парникових газів; щодо впровадження зелених інвестицій

53. Збір за спеціальне використання природних ресурсів за своєюсуттю є платою, розмір якої прямо залежить від обсягів використаних платником природних ресурсів. У недалекому минулому цей платіж у податковому законодавстві носив назву "плата", а не збір, що точніше відображало його правову та економічну сутність. Учені зазначають, що плата як вид платежу передбачає певну еквівалентність відносин платника з державою. Розмір плати залежить від розміру ресурсів, що використовуються, а надходження плати державі визначається державноювласністю на ці ресурси

Збір за спеціальне використання природних ресурсів – це узагальнююча назва, що об’єднує в собі кілька ресурсних платежів. Однак законодавець, встановивши такий вид збору, не уточнив його складових.

У податковому законодавстві , Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища",

Лісового кодексу України, Водного кодексу України,Кодексу України про надра вказано, що збір за спеціальневикористання природних ресурсів об’єднує:

збір за спеціальне використання водних ресурсів;

збір за спеціальне використання лісових ресурсів;

плату за користування надрами.

Однак ЗУ. "Про охорону навколишнього природного середовища" під назвою "плата за спеціальне

використання природних ресурсів" визначаються не види платежів, а закріплюється порядок встановлення нормативів збору.

У Водному, Лісовому кодексах України, Кодексі України про надра мова йде про плату за спеціальневикористання відповідно водних, лісових ресурсів та надр. У цих актах законодавець не встановлює збір, а проголошує платний характер саме спеціального використання природних ресурсів, і

акцентує на цьому увагу, оскільки загальне використання природних ресурсів в Україні є безоплатним.

На відміну від податкового у бюджетному законодавстві закладено інший підхід до складових збору. В бюджетній класифікації під назвою "Збір за спеціальне використання природних ресурсів" об’єднано ширше коло платежів, які, за податковим законодавством, є самостійними видами зборів та податків. Це, наприклад, збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, земельний податок. Крім того, внесено і платежі, які податковим законодавством не розглядаються як

обов’язкові – плата за спеціальне використання диких тварин, а також плата за спеціальне використання рибних та інших водних ресурсів.

Нормативно-правові акти, які регламентують справляння зборів за спеціальне використання природних ресурсів балансують між сферами податкового і екологічного права. Це зумовлено з тим, що справляння зазначених платежів відбувається відповідно до вимог податкового законодавства, а нормативи платежів розраховуються виходячи із нормативних актів у сфері екологічного права.

Як зазначається в ч.1 ст.1 Закону України "Про систему оподаткування",встановлення зборів (обов’язкових платежів) здійснюється Верховною РадоюУкраїни відповідно до даного Закону чи інших законів про оподаткування.

54.Заходи стимулювання природоохоронної діяльності та їх правове регулювання. Самостійне значення має стимулююча функція економіко-правового механізму. Вона полягає в створенні умов економічної зацікавленості підприємств та інших природокористувачів у виконанні адресованих їм вимог екологічного законодавства. Ця функція здійснюється відповідно до ст. 48 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шляхом надання пільг при оподаткуванні підприємств, установ, організацій і громадян при реалізації ними заходів щодо раціонального використання природних ресурсів та охорони навколишнього природного середовища, переході на маловідхідні і безвідхідні ресурсо- і енергозберігаючі технології, організації виробництва і впровадженні очисного обладнання й устаткування для утилізації забруднюючих речовин, переробки відходів, а також приладів контролю за станом навколишнього природного середовища та джерелами викидів і скидів, забруднюючих речовин, виконанні інших заходів, спрямованих на поліпшення охорони навколишнього природного середовища; надання на пільгових умовах короткострокових і довгострокових позичок для реалізації заходів щодо забезпечення раціонального використання природних ресурсів та охорони навколишнього природного середовища; встановлення підвищених норм амортизації основних виробничих природоохоронних фондів; звільнення від оподаткування фондів охорони навколишнього природного середовища; надання можливості отримання природних ресурсів під заставу тощо. Також стимули - нагородження похвальними грамотами, дипломами; економічні заходи які передбаченні в ст.49 ЗУ - екологічне страхування та екологічний аудит.

55. Екологічне страхування, призначене для створення резервів грошових ресурсів (фондів) за рахунок власників підприємств, діяльність яких є екологічно небезпечною, для цільового їх використання — на компенсацію збитків, яких зазнав хто-небудь з учасників створення цього фонду. Тим самим збитки одного розподіляються між багатьма особами і стають не такими значними.

ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», відповідно до якогоВ Україні здійснюється добровільне і обов'язкове державне та інші види страхування громадян та їх майна, майна і доходів підприємств, установ і організацій на випадок шкоди, заподіяної внаслідок забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

З метою врахування екологічних вимог у процесі приватизації чи корпоратизації об'єктів права державної власності, іншої зміни форми власності чи зміни суб'єктів права власності на об'єкти, а також для потреб екологічного страхування, оренди майна, набуття права власності на майно та земельні ділянки, створення, функціонування і сертифікації систем екологічного управління, при

здійсненні іншої діяльності в Україні проводиться добровільний чи обов'язковий екологічний аудит. Порядок екологічного страхування встановлюється законодавством України. Закон України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» містить установчу норму про здійснення страхування від ризику радіаційного забруднення довкілля (впливу на людину).

Сьогодні в Україні ще не визначені конкретні механізми страхування ризиків виникнення небезпечних техногенно-екологічних, ядерних інцидентів. Зокрема, не передбачено застосування екологічного страхування Законом України «Про страхування», Цивільним кодексом України, не прийнятий досі і спеціальний закон про екологічне страхування.

За загальним правилом екологічному страхуванню підлягають ризики заподіяння шкоди. Під ними розуміються події, які є раптовими і непередбачуваними. До них належать техногенні аварії (аварійні ситуації) та катастрофи. Наприклад, раптовими і непередбачуваними є: вибух на підприємстві, що призвів до значного викиду забруднюючих речовин, небезпечного для здоров'я людей і довкілля; транспортна аварія, внаслідок якої з контейнера в довкілля потрапили отруйні речовини тощо.

Слід зазначити, що Закон України «Про страхування» не відносить екологічне страхування до переліку обов'язкових видів страхування, проте дозволяє це зробити. Безпосередньо відносини, пов'язані із здійсненням екологічного страхування, мають врегулюватися майбутнім Законом України «Про екологічне страхування», у якому слід було б врахувати такі види екологічного страхування.

Страховому покриттю підлягають будь-які збитки, що завдані техногенно-екологічним інцидентом: витрати на очистку території (акваторії); неотримані доходи внаслідок зниження продуктивності сільськогосподарських угідь; витрати на відновлення тварин; витрати на влаштування нових джерел питної води замість забруднених; витрати на лікування, викликані погіршенням стану здоров'я внаслідок дії забруднюючих речовин тощо.

Об'єкт страхування - майно фІз та юр осіб; доходи цих осіб на випадок шкоди, заподіяної внаслідок забруднення НПС та погіршення якості природних ресурсів

Страхувати треба екологічний ризик - ймовірність виникнення небпзеки від того чи іншого виду діяльності.

Обовязкому страхування підлгя сфера поводження з відходами, перевезеня небезпечних вантажів