32. Право державної власності на природні ресурси

Право державної власності на природні ресурси - сукупність правових норм, що закріплюють і охороняють приналежність природних ресурсів народу України в особі представницького органа державної влади, а також встановлюють порядок придбання, використання та відчуження природних ресурсів державної власності.

Суб'єктом права державної власності на природні ресурси є держава в особі представницького органу державної влади. Специфічною особливістю суб'єкта права державної власності, не властивої іншим суб'єктам права власності, є те, що держава виступає саме і як власник, і як носій політичної влади, тому здійснює право власності в нерозривному зв'язку з політичною владою. Держава своєю владою від імені народу України визначає правовий режим усіх природних ресурсів, створює органи управління цими об'єктами природи, визначає їх компетенцію.

Право державної власності дійснюється:

➢ на землю та ліси – державою в особі органів виконавчої влади, визначених законом;

➢ на води та надра України. Вони є виключною власністю народу України й надаються тільки в користування. Народ України здійснює право власності на води та надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради. Окремі повноваження щодо розпорядження водами та надрами можуть надаватися відповідним органам державної виконавчої влади (ст. 6 ВК України, ст. 4 КУпН).

Об'єкти - надра, земля, води, ліси, тваринний та рослинний світ, об'єкти природно-заповідного фонду. У державній власності перебувають усі землі та ліси України, крім земель та лісів комунальної та приватної власності.

Об'єктом права державної власності:

• на землі – виключно державна власність: землі атомної енергетики та космічної системи; землі оборони; землі під об'єктами природно-заповідного фонду та історико-культурними об'єктами, що мають національне та загальнодержавне значення; землі під водними об'єктами загальнодержавного значення; земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності ВРУ, ПУ, Кабмін, інших органів державної влади, НАН України; земельні ділянки зон відчуження; земельні ділянки, які закріплені за навчальними закладами державної форми власності; земельні ділянки, на яких розташовані державні, у тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї).

• на надра - державний фонд надр (надра, природні родовища корисних копалин, техногенні родовища корисних копалин, мінеральні ресурси континентального шельфу й виключної (морської) економічної зони.

• на води виступає державний водний фонд, який становлять усі води (водні об'єкти) України.

• Рослинний світ: дикорослі судинні рослини, мохоподібні, водорості, лишайники, гриби, а також їхні угруповання.

• Тваринний світ: дикі тварини у стані природної волі, інші об'єкти тваринного світу, що перебувають у територіальних і внутрішніх морських водах, у межах континентального шельфу й виключної (морської) економічної зони, а також у водосховищах, що розташовані на території більш ніж 1 області, державних мисливських угіддях і на території природно-заповідного фонду України і які утримуються (зберігаються) підприємствами, установами та організаціями державної форми власності (ст. 6 Закону України "Про тваринний світ").

Виключно в державній власності перебувають природні заповідники, заповідні зони біосферних заповідників, національні природні парки (ст. 4 Закону України "Про природно-заповідний фонд").

Держава набуває права власності у разі:

а) відчуження земельних ділянок з відповідними природними ресурсами у власників з мотивів суспільної необхідності (військового або надзвичайного стану) або для суспільних потреб (примусовий викуп під будинки та споруди органів влади та органів місцевого самоврядування, під об'єкти природно-заповідного та природоохоронного призначення; оборони та національної безпеки; під будівництво та обслуговування лінійних об'єктів та об'єктів транспортної та енергетичної інфраструктури (доріг, газопроводів, водопроводів, ліній електропередач, аеропортів);

б) придбання за договорами купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами (виникає з моменту нотаріального посвідчення і державної реєстрації)

в) прийняття спадщини;

г) передачі у власність державі комунальної власності територіальними громадами;

д) конфіскації (безоплатне вилучення державою природних ресурсів у вигляді санкції за правопорушення. Наприклад, конфіскації на користь держави підлягають незаконно добуті (зібрані) або ввезені дикі тварини та інші об'єкти тваринного світу (ст. 63 Закону України "Про тваринний світ").

Припинення права державної власності на природні ресурси можливе лише при передачі їх у комунальну власність шляхом розмежування або приватну власність шляхом приватизації у випадках, передбачених законом. Продаж (відчуження) об'єктів права державної власності здійснюється на конкурентних засадах шляхом конкурсу або аукціону. На окремі об'єкти природи право державної власності взагалі не може бути припинено. Це стосується об'єктів, які представляють особливу природоохоронну, наукову та естетичну цінність. До них належать тварини, занесені в Червону книгу України; особливо цінні продуктивні землі; землі, зайняті природними історико-культурними об'єктами, та ін.