Висновки

1. Особовому складу та працівникам підрозділів служби цивільного захисту МНС варто знати Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві для того, щоб у конкретній ситуації (розслідування, підготовка статистичних даних тощо) уміти використовувати ці знання у практичній діяльності.

2. В умовах техногенної небезпеки, гасіння пожежі на підприємствах, що застосовують сучасні технології і матеріали, продукти горіння яких мають високу токсичність, за відсутності захисту від них не виключається можливість виникнення хронічних захворювань і отруєнь, що також підлягає розслідуванню й обліку в підрозділах цивільного захисту МНС України.

Контрольні питання

1. Які термін дії та обов`язки комісії з розслідування нещасних випадків?

2. Вкажіть, кому надсилаються затверджені акти про нещасний випадок?

3. Вкажіть, який документ має бути оформлений при професійному захворюванні чи отруєнні?

4. Назвіть дії роботодавця при спеціальному розслідуванні нещасних випадків.

5. Який термін роботи комісії при спеціальному розслідуванні нещасних випадків?

6. Вкажіть, які аварії відносяться до І та ІІ категорій?

7. Які дії власника підприємства після надходження повідомлення про аварію?

8. Які дії комісії з розслідування аварій?

9. Назвіть методи аналізу виробничого травматизму, їх переваги та недоліки.

10. Які показники статистичного методу аналізу травматизму?

Лекція 4. Вентиляція як фактор оздоровлення повітряного середовища приміщень

План лекції

1. Системи вентиляції.

2. Розрахунки вентиляції.

3. Контроль показників мікроклімату.

4. Системи регулювання стану повітряного середовища виробничих приміщень.

Ефективним засобом забезпечення припустимих показників мікроклімату повітря робочої зони є вентиляція. Вентиляцією називається організований і регульований повітрообмін, що забезпечує видалення з приміщення повітря, забрудненого шкідливими газами, парами, пилом, з подачею на його місце свіжого повітря, а також поліпшує метеорологічні умови в цехах.

За способом організації повітрообміну вентиляція буває загальнообмінна і місцева. За способом подачі в приміщення свіжого повітря і видалення забрудненого системи вентиляції поділяють на природні, механічні і змішані ( природна разом з механічною ).

1 Системи вентиляції

Природна вентиляція. Це система вентиляції, переміщення повітряних мас у якій здійснюється завдяки виникаючій різниці тисків зовні й усередині будівлі. Різниця тисків обумовлена різницею щільності зовнішнього і внутрішнього повітря і вітровим напором, що діє на будівлю. При дії вітру на поверхнях будівлі з підвітряного боку утворюється надлишковий тиск, на завітряному боці - розрідження. Природна вентиляція реалізується у виді інфільтрації й аерації.

Інфільтрація. Неорганізована природна вентиляція (природне провітрювання) здійснюється через зміну повітря в приміщеннях через нещільності в огородженнях і елементах будівельних конструкцій, завдяки різниці тисків зовні й усередині приміщення. Такий повітрообмін залежить від випадкових факторів - сили і напрямку вітру, температури повітря усередині і зовні будівлі, виду огороджень і якості будівельних робіт. Інфільтрація може бути значною для житлових будинків і досягати 0,5...0,75 повітрообміну в годину, а для промислових підприємств - до 1,5.

Аерація. Аерацією називається організована природна загальнообмінна вентиляція приміщень у результаті надходження і видалення повітря через фрамуги вікон, що відкриваються, і ліхтарів. Повітрообмін у приміщенні регулюють різним ступенем відкривання фрамуг (у залежності від температури зовнішнього повітря, швидкості і напряму вітру). Як спосіб вентиляції аерація знайшла широке застосування у промислових будівлях, що характеризуються технологічними процесами з великим тепловиділенням (у прокатних цехах, ливарних, ковальських). Надходження зовнішнього повітря в цех у холодний період року організують так, щоб холодне повітря не попадало в робочу зону. Для цього зовнішнє повітря подають у приміщення через прорізи, розташовані не нижче 4,5 м від підлоги; у теплий період року приплив зовнішнього повітря вводять через нижній ярус віконних прорізів - на висоті 1,5...2 м.

Основною перевагою аерації є можливість здійснювати великий повітрообмін без витрат механічної енергії. До недоліків аерації варто віднести те, що в теплий період року ефективність аерації може істотно падати внаслідок підвищення температури зовнішнього повітря, і те, що повітря, яке надходить, не очищається, не підігрівається і не охолоджується.

Механічна вентиляція – вентиляція, за допомогою якої повітря подається у виробничі приміщення чи видаляється з них по системах вентиляційних каналів з використанням для цього спеціальних механічних побудників.

Механічна вентиляція в порівнянні з природною має ряд переваг: великий радіус дії, можливість змінювати чи зберігати необхідний повітрообмін незалежно від температури зовнішнього повітря і швидкості вітру, піддавати повітря, що вводиться в приміщення, попередньому очищенню, сушці чи зволоженню, підігріву чи охолодженню, організовувати оптимальний повітряний розподіл з подачею повітря безпосередньо до робочих місць, уловлювати шкідливі виділення безпосередньо в місцях їхнього утворення і запобігати їх поширенню по всьому об’єму приміщення, очищати забруднене повітря перед викидом його в атмосферу. До недоліків механічної вентиляції варто віднести значну вартість її улаштування й експлуатації, а також необхідність проведення заходів щодо зниження шуму.

Системи механічної вентиляції підрозділяються на загальнообмінну, місцеву, аварійну, змішану і системи кондиціонування.

Загальнообмінна вентиляція - це система вентиляції, що призначена для подачі чистого повітря в приміщення, виведення надлишкової теплоти, вологи і шкідливих речовин з приміщень. В останньому випадку вона застосовується, якщо шкідливі речовини надходять безпосередньо до приміщення, а робочі місця не фіксовані і розташовуються по всьому приміщенню.

За способом подачі і витягу повітря розрізняють чотири схеми загальнообмінної вентиляції: припливну, витяжну, припливно-витяжну і систему з рециркуляцією.

Місцева вентиляція забезпечує вентиляцію безпосередньо у робочого місця, а не в об’ємі приміщення всього цеху. Вона може бути витяжною або припливною.

Витяжну роблять безпосередньо в місцях утворення шкідливих виділень, наприклад, біля електро- і газозварювальних постів, у зарядних відділеннях акумуляторних цехів, біля пилових агрегатів, біля гальванічних ванн.

Місцева припливна вентиляція (повітряні завіси, душі, оазиси) поліпшує мікроклімат в обмеженій зоні приміщення. Для захисту працюючих у приміщеннях людей від проникаючого зовні холодного повітря улаштовують повітряні завіси.

Кондиціювання повітря – це підтримання в робочій зоні виробничих приміщень постійних параметрів мікроклімату, яка здійснюється автоматично. Кондиціонери бувають повного і неповного кондиціонування повітря. Установки повного кондиціонування повітря забезпечують сталість температури, відносної вологості, рухливості і чистоти повітря. Крім того, може здійснюватися іонізація, озонування, дезодорація (видалення запахів) тощо. Установки неповного кондиціонування підтримують частину наведених параметрів.