44. Фернан Бродель і другий етап у розвитку школи "Анналів".

Після смерті Л.Февра у 1956 р. естафета "анналістів" перейшла до т.зв. "другого покоління". Фернана Броделя. Він спочатку очолив VI секцію Практичної Школи Вищих Досліджень у Парижі (після Февра), а потім став на чолі створеної 1963 р. з допомогою уряду і Фонду Форда науково-дослідної установи — Палацу Наук про Людину. Бродель продовжив постульовану засновниками Школи ідею створення інтегральної історії Людини - "глобальної" (Іноді - - "тотальної") історії. 1948 р. вийшла друком докторська дисертація Броделя "Середземне море і світ Середземномор'я у епоху Філіппа ІІ", над якою автор працював 15 років. При побудові загального підходу до історії і суспільства Бродель спирався на досягнення багатьох сучасних наук, але, в першу чергу, соціології, антропології, географії, психології. Французькому вченому властиве холістичне розуміння суспільно-історичного розвитку. На відміну від соціологів, цю цілісність він бачить не у соціальній спільності, а у людині. Людина є центром і змістом всього історичного і соціального розвитку. Вона є творцем і продуктом дійсності, в якій живе. Остання представляє собою соціальну систему, в межах якої складаються економічні, політичні, культурні, релігійні та інші стосунки між людьми, що характеризуються різними рівнями (регіональними, державними, етнічними, груповими тощо). Така система є "глобальною", тобто її слід розглядати лише комплексно, оскільки людина є "невільником" природно-соціального оточення — клімату, природи, устрою, традицій, культури і обмежена у своїй діяльності обставинами свого життя, "глобальною" системою.Розвиток і зміни цієї "глобальної" системи, яку Бродель називає "цивілізацією", відбуваються повільно і автодинамічно, Стан системи визначається різними (а не одним чи двома) чинниками, серед яких географічні, біологічні, економічні, технологічні, ментальні.З метою виявлення динаміки історичного розвитку Бродель створив спеціальну теорію "історичного часу". Вирізняв "час великої тривалості", в якому розгортається історія цивілізацій, стосунки людей з природним середовищем — зміни тут малопомітні і тривалі. "Час середньої тривалості" властивий для економічних циклів, а "час короткої тривалості" — політичних подій. Змінність суспільної системи піддається описові з допомогою відповідних закономірностей — соціологічних, політологічних та інших, які мають ймовірнісний, статистичний характер (і тому до них можна застосовувати математичні методи). "Глобальність" передбачає відновлення минулої дійсності, в якій перебувала людина, у всій її можливій повноті, різноплановості І багатоманітності. Координати цієї дійсності задані часом і простором, в якому жили і діяли люди."Глобальне суспільство" у Броделя і є "цивілізацією". вінцем його історичної теорії. Цивілізація є слоїстою, багатоступеневою, ешелонованою вглиб структурою, яка є, водночас, опорою і перешкодою історичного руху. Найбільш тривкі елементи структури цивілізації — культурні (мова, релігія, техніка, спосіб харчування і т. д.). Зміни цивілізаційного плану є дуже повільними і викликаються "розривом" у структурі (християнство, застосування парової машини тощо).

Бродель, в сутності, зводить дослідження до двох теоретичних понять — "системи" і "моделі", у рамках яких слід шукати місце кожного конкретного прояву людської активності. До цього вчений додавав обов'язковий елемент і метод вивчення — "синхронізацію". Серед них окреме місце посіла 3-томна "Матеріальна цивілізація і капіталізм", яку автор писав 20 років. І в якій намагався подати синхронний опис всесвітньої Історії у ХУ-ХУШ ст. Історик прийшов до висновку, що зворотнім моментом формування новочасного капіталізму послужило прагнення людей до створення з допомогою речей зручностей У повсякденному житті: це прагнення змінило світ наприкінці XVIII ст., давши поштовх розвиткові капіталізму. Дослідник подав докладний опис соціально-економічних взаємин, включаючи господарство, торгівлю, транспорт, побут, моду тощо різних країн та народів, зауваживши чимало спільних рис. Не випадково другий том праці він назвав "Ігри обміну", підкресливши "речовий" характер формування капіталістичних суспільних відносин.завершує роботу (3-й том) картина культурно-політичних взаємин, , які підготували промислову революцію і перехід до сучасного типу виробництва. Власне у культурі і суспільній свідомості, на думку вченого, проявилися ті особливості формування "матеріальної цивілізації", яку називали також капіталізмом. Тим самим, Бродель підкреслює не широкий суспільний ("цивілізаційний") принцип бачення соціуму.У 50-х роках зусиллями вчених Школи була опублікована 7-томна "Загальна Історія цивілізацій" (за ред. М.Крузе Синтезуючого погляду на історію дотримувалися численні французькі Історики, серед яких Е.Лабрусс, П.Губер, П.Шоню, "ранній" Е.Ле Руа Ладюрі та ін.