41. Особливості сучасного стану розвитку польської історіографії

Бурхливі суспільно-політичні події 1990-х років в Польщі, пов'язані з трансфор мацією устрою, супроводжувалися гострими дискусіями з історичних проблем, зокрема, з помітно вираженими політичними нашаруваннями. На перший план суспільних очікувань щодо минулого вийшло прагнення ліквідації "білих плям». До того ж, з-під пера фахових істориків з'явилося кілька цінних синтетичних видань, в яких охоплено історію Польщі у XX ці праці В. Рошковського, Є. Топольського (1928-1998), А. Чубинсі.ко го, А. Пачковського, Є. Ейслера. Без зайвих емоцій ці автори оиису ють звивистий шлях розвитку Польщі і поляків на тлі драматичних подій в Європі й світі. На їх погляд, комуністичний режим суперечим національним традиціям і ментальності польського народу, був па кинутий і підтримуваний Москвою; коли ж така підтримка послабп лася у середині 1980-х років, то й доля режиму була вирішенах плям" історії XX ст., передусім розрахунку з періодом комунізму. Так само багато представлена й наукова література з ціп тематики, в якій, однак, відчутні певні політичні симпатії й анти па тії. Назагал високу оцінку фахівців отримали численні праці К. Кі р стен, А. Пачковського, в яких розкрито механізми становлеппи комуністичної влади в Польщі. А. Фрі піке в монографії "Політична опозиція в ПНР 1945-1980" (1994) показав, що як у правлячій парні так і в суспільстві народної Польщі постійно діяли сили, які не мирп лися з диктаторськими методами правління комуністичної верхівки Водночас польські історики приступили до більш структурованого вивчення суспільства XIX ст., прагнучи відійти від спрощеного "класово-революційного" образу, нав'язуваного комуністи': ною ідеологією. У поле зору потрапили заборонені раніше питаїиїн ролі католицької церкви в національному русі, нереволюційні тгпі національної ідеології. Праці М. Круля, М. Яскульського, В. Ллзуі н розкрили ідеологію й політику консервативного табору та ііощ місця в національному русі. Студії Р. Валінського, А. Міцевськш о. Т. Торанської відобразили формування національно-демокрагичіки течії польського політикуму в другій половині XIX ст., виспи ливши появу та зміцнення у ній великодержавних і тоталітарній тенденцій. М. Яновський присвятив свої праці вивченню польської ліберальної суспільно-політичної думки, констатувавши її відносну слабкість порівняно із західним лібералізмом, що зумовлювалося насамперед історичними обставинами існування польського народу у XIX ст. Певним підсумком у вивченні історії польської суспільно політичної думки стала монографія Є. Єдліцького "Якої цивілізації потребують поляки" (2002). Її автор висвітлив ідеологічні пошуки польських інтелектуалів XIX ст. на тлі тогочасної дискусії навколо питань соціальної теорії в європейських країнах, відзначив спецпфі ку сприйняття нових демократич Популярними є роботи, присвячені найрізноманітнішим галузям життя Галичини у XIX і XX ст.

Натомість дослідження, які виходять під грифом Інституту Центрально-Східної Європи в Любліні, спрямовані на підкреслення багатонаціонального і багатокультурного характеру цілого регіону, де кожний народ вкладав і вкладає щось своєрідне у формування оригінального обличчя цієї частини Європи ("Історія Центрально-Східної Європи", під ред. Є. Клочовського, 2 томи, 2000).