Тема 2. Художня література як мистецтво слова План

1. Національна культура і мистецтво.

2. Мистецтво, його образна природа, види мистецтва. Естетичні основи творчості.

3. Література серед інших видів мистецтва.

4. Предмет зображення в художній літературі. Поняття про художній твір

5. Функції літератури.

Список літератури

Бахтин М. М. Вопросы литературы и естетики / М. М. Бахтин – М., 1975. – 502 с.

Волков И. Ф. Литература как вид художественного творчества : Книга для учителя / И. Ф. Волков. – М., 1985. – 129с.

Дюбо Ж.-Б. Критические размышления о поззии / Ж.-Б. Дюбо. – М., 1976. – С. 221-224.

Іваньо І. В. Специфіка мистецтва. Інт.естет.нарис / І. В. Іваньо. – К., 1970. – 204 с.

Костенко Л. Геній в умовах заблокованої культури / Л. Костенко // Літ. Україна. – 1990. – № 24.

Кубланов Б. Мистецтво як форма пізнання дійсності / Б. Кубланов. – К., 1967. – 126с.

Лессінг Г. Е. Лаокоон, або Про межі малярства й поезії / Г. Е. Лессінг // Вступ до літературознавства. Хрестоматія: Навч. посібник / Упоряд. Н. Х. Бернадська. – К. : Либідь, 1995. – С. 51-54.

Мазепа В. Художня творчість як пізнання / В. Мазепа. – К., 1973. – 214с.

Маланюк Є. Думки про мистецтво / Є. Маланюк // Слово і час. – 1993. – № 4.

Марко В. основи аналізу літературного твору / В. Марко. – Кіровоград, 1997. – С. 19-26.

Піхманець Р. Психологія художньої творчості / Р. Піхманець. – К., 1991. – 164 с.

Сазонов В. Вечное мгновение: Этюды и размышления о литературе / В. Сазонов. – М., 1981. – 504 с.

Фащенко В. В. У глибинах людського буття. Етюди про психологізм літератури / В. В. Фащенко. – К., 1981. – 279 с.

Франко І. Із секретів поетичної творчості / І. Франко // Зібр. творів : У 50 т. – К., 1981. – Т. 31. – С. 28-32.

Фролова К. П. Цікаве літературознавство / К. П. Фролова. – К., 1991. – 190 с.

Шляхова Н. Емоції і художня творчість / Н. Шляхова. – К., 1981. – 103 с.

Завдання

1. На основі суджень Г. Е. Лессінга і Ж.-Б. Дюбо зіставити особливості інтерпретації ними місця і ролі того чи іншого різновиду мистецтва, показати переваги кожного з них у відображенні життя, з’ясувати чому власне літературу можна вважати найуніверсальнішим з мистецтв у масштабності, повноті, панорамності художнього моделювання дійсності.

2. З’ясуйте, як І.Франко поціновує сутність мистецтва слова, як вирізняє його естетичні первні.

«Воно (мистецтво) часто малює нам муки — фізичні і душевні, вбивства, розчарування, гнів, розпуку, — тисячі неприємних явищ... Чи метою штуки є показувати нам красу? Зовсім ні. Адже ж Терзіт, Калібан, Квазімодо радше можуть вважатися взірцями бридкості, а проте вони — безсмертні твори штуки. А улюблені сюжети грецької пластики — фавни, сілени, кентаври — хіба це красавці? Та й взагалі, хіба Гомер малює Ахілла на те, щоб показати в ньому ідеал красоти? Зовсім ні, його фізичною красою він зовсім не займається, не описує її, хіба загальнішими шаблоновими рисами. А духовно Ахілл також є чим собі хочете, а певно не жодним ідеалом. І це саме можна сказати про кожного героя і кожну героїню всіх справді безсмертних творів...

Для поета, для артиста нема нічого гарного ані бридкого, прикрого ані приємного, доброго ані злого, характеристичного ані безхарактерного. Не в тім, які речі, явища, ідеї бере поет чи артист, а в тім, як він використає і представить їх, яке враження він викличе при їх помочі в нашій душі в тім однім лежить секрет артистичної краси».

Законспектувати працю І. Франка «Із секретів поетичної творчості», виділяючи основні проблеми, які поставив автор.