- •Адміністративна та кримінальна відповідальність за порушення законодавчих та інших нормативних актів з питань охорони праці.
- •Види об’єктивних причини виникнення нещасних випадків.
- •3. Визначення об’єкта і предмета охорони праці.
- •Вступний та первинний інструктажі з питань охорони праці.
- •Гігієнічна класифікація умов праці.
- •Громадський нагляд та контроль за дотримання законодавства в сфері охорони праці.
- •Державна санітарно-епідеміологічна експертиза.
- •Державний нагляд та контроль за дотримання законодавства в сфері охорони праці.
- •Дисциплінарна відповідальність за порушення законодавчих та інших нормативних актів з питань охорони праці.
- •Економічні методи управління охороною праці.
- •Завдання загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.
- •Заходи та засоби з охорони праці.
- •Компенсації за шкідливі та важкі умови праці.
- •Лікувально-профілактичні заходи з охорони праці.
- •Матеріальна відповідальність за порушення законодавчих та інших нормативних актів з питань охорони праці.
- •Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці.
- •Моделі мотиваційної поведінки людини.
- •Навчання з питань охорони праці.
- •24. Обов’язки роботодавця щодо організації пожежної безпеки на виробництві.
- •25. Обставини, за яких нещасний випадок визнається таким, що не пов'язаний з виробництвом.
- •27.Опишіть нещасні випадки, які підлягають спеціальному розслідуванню.
- •28.Організаційно-технічні заходи з охорони праці.
Дисциплінарна відповідальність за порушення законодавчих та інших нормативних актів з питань охорони праці.
(Відповідно до ст. 49 Закону України „Про охорону праці"). Дисциплінарна відповідальність полягає у накладанні дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством. Відповідно до ст. 147 КЗпП встановлено такі дисциплінарні стягнення: догана, звільнення з роботи. Право накладати дисциплінарні стягнення на працівників має орган, який користується правом прийняття на роботу цього працівника. Дисциплінарне стягнення може бути накладене за ініціативою органів, що здійснюють державний і громадський контроль за охороною праці. За кожне порушення може бути застосоване лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні дисциплінарного стягнення необхідно враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, попередню роботу працівника.
Економічні методи управління охороною праці.
Система управління ОП – це сукупність органів управління підприємством, яке на підставі нормативно – правового матеріалу ведуть цілеспрямовану та праномірну діяльність з метою виконань поставлених завдань з ОП. Економічні методи управління ОП: 1)Безпосередньо виконує роль економічних стимулів. До цих методів відносяться різного роду системи стимулювання ОП (преміювання), тобто це методи, які базуються на прямій та очевидній економічній вигоді. 2)Базуються не на прямій та очевидній вигоді, а на особливості економічних законів та на непрямих стимулах, тобто як стимул прихований і проявлений через систему причинно – наслідкових зв’язків. Завдання системи управління ОП: 1) охоронна політика стосовно зобов’язань та заходів у сфері ОП; 2) побудова організаційної структури управління; 3) створення ефективно діючиї систем мотивації, контролю, обліку, аудиту, моніторингу в сфері ОП; 4) оцінка ризику, розробка та впровадження комп’ютеризованих технологій управління; 5) забезпечення відповідного контролю за виконанням вимог у сфері ОП. |
Завдання загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.
ЗДСС — це система прав, обов'язків та гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення праці у разі настання трудового каліцтва або професійного захворювання, що формується за рахунок грошових фондів, які наповнюються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим органом, самим працівником або за рахунок бюджетних дотацій.
Закон України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, стаття 1: Завданнями страхування від нещасного випадку є:
- проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення
шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним
випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим
випадкам загрози здоров'ю застрахованих, викликаним умовами праці;
- відновлення здоров'я та працездатності потерпілих на
виробництві від нещасних випадків або професійних захворювань;
- відшкодування шкоди, пов'язаної з втратою застрахованими
особами заробітної плати або відповідної її частини під час
виконання трудових обов'язків, надання їм соціальних послуг у
зв'язку з ушкодженням здоров'я, а також у разі їх смерті
здійснення страхових виплат непрацездатним членам їх сімей.
