ПИТАННЯ НА ІСПИТ З ДИСЦИПЛІНИ «ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ» 1. Адміністративна та кримінальна відповідальність за порушення законодавчих та інших нормативних актів з питань охорони праці. 2. Види об’єктивних причини виникнення нещасних випадків. 3. Визначення об’єкта і предмета охорони праці. 4. Вступний та первинний інструктажі з питань охорони праці.  5. Гігієнічна класифікація умов праці. 6. Громадський нагляд та контроль за дотримання законодавства в сфері охорони праці. 7. Державна санітарно-епідеміологічна експертиза. 8. Державний нагляд та контроль за дотримання законодавства в сфері охорони праці. 9. Дисциплінарна відповідальність за порушення законодавчих та інших нормативних актів з питань охорони праці. 10. Економічні методи управління охороною праці. 11. Завдання загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. 12. Заходи та засоби з охорони праці. 13. Компенсації за шкідливі та важкі умови праці. 14. Лікувально-профілактичні заходи з охорони праці. 15. Матеріальна відповідальність за порушення законодавчих та інших нормативних актів з питань охорони праці. 16. Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці. 17. Моделі мотиваційної поведінки людини. 18. Навчання з питань охорони парці. 19. Нормативно-правове забезпечення України в галузі охорони праці. 20. Об’єкт та суб’єкти соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. 21. Об’єкти державної санітарно-епідеміологічної експертизи. 22. Обов’язки керівника служби охорони праці. 23. Обов’язки роботодавця щодо організації безпечних умов праці. 24. Обов’язки роботодавця щодо організації пожежної безпеки на виробництві. 25. Обставини, за яких нещасний випадок визнається таким, що не пов'язаний з виробництвом. 26. Обставини, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов'язаний з виробництвом. 27. Опишіть нещасні випадки, які підлягають спеціальному розслідуванню. 28. Організаційно-технічні заходи з охорони праці. 29. Організація пожежної безпеки об’єкта господарювання. 30. Організація пожежної безпеки. 31. Основа роботи санітарно-епедеміологічної експертизи. 32. Пільги за шкідливі та важкі умови праці. 33. Повноваження та обов’язки фонду соціального страхування від нещасних випадків. 34. Повторний та позаплановий інструктажі з питань охорони праці. 35. Поняття та значення охорони праці. 36. Права громадян на охорону праці під час укладання трудового договору відповідно до КЗпП України. 37. Права жінок на охорону праці. 38. Права інвалідів на охорону праці. 39. Права неповнолітніх на охорону праці. 40. Права та обов’язки застрахованої особи від нещасних випадків на виробництві. 41. Права та обов’язки роботодавця як страхувальника від нещасних випадків на виробництві. 42. Принципи державної політики в галузі охорони праці. 43. Санітарно-гігієнічні заходи з охорони праці. 44. Склад і обов’язки комісії з спеціального розслідування нещасних випадків на виробництві. 45. Склад і обов’язки комісії із звичайного розслідування нещасних випадків на виробництві. 46. Соціально-економічні заходи з охорони праці. 47. Створення служби охорони праці. 48. Стимулювання охорони праці 49. Фінансування охорони праці. 50. Цільовий та первинний інструктажі з питань охорони праці.

1. Адміністративна та кримінальна відповідальність за порушення законодавчих та інших нормативних актів з питань охорони праці.

Адміністративна відповідальність. Відповідно до стаття 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення вимог законів та нормативно-правових актів з охорони праці тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді накладання штрафу на працівників і, зокрема, службових осіб підприємств, а також громадян – власників підприємств. Штрафи накладають органи державного нагляду за охороною праці згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. Закон України про охорону праці (стаття 43). Максимальний розмір штрафу не може перевищувати п'яти відсотків середньомісячного фонду заробітної плати за попередній рік юридичної чи фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю".

Кримінальна відповідальність за порушення правил охорони праці передбачена статтями Кримінального кодексу України, що об’єднані в розділ Х “Злочини проти безпеки праці”. Суб’єктом злочину з питань охорони праці є будь-яка службова особа підприємства, установи, а також громадянин-власник підприємства чи уповноважена ним особа. Кримінальна відповідальність настає не за будь-яке порушення, а за порушення вимог законодавства чи нормативно-правових актів про охорону праці, якщо це порушення створювало небезпеку для життя або здоров’я громадян. Порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів, передбачених вищезазначеними статтями Кримінального Кодексу України, карається штрафом до п’ятидесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до дванадцяти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

2. Види об’єктивних причини виникнення нещасних випадків.

Небезпечні і шкідливі виробничі фактори виробничого середовища впливають на здоров'я і працездатність людини. Вони можуть бути причиною травм за певних умов.

Причини нещасних випадків поділяються на організаційні, технічні та санітарно-гігієнічні.

Організаційні причини:

- незадовільна організація, розташування і утримання робочих місць, проходів та проїздів;

- порушення режиму роботи і відпочинку;

- використання невідповідного інструмента, обладнання, пристроїв;

- недостатня освіченість робітників, невідповідність працюючого роботі, що він виконує;

- незадовільна якість або відсутність індивідуальних захисних засобів;

- відсутність попередження про небезпеку;

- неправильна організація праці, нераціональний режим роботи;

- тривале вимушене одноманітне або ненормальне положення тіла чи окремих його частин та їх перенапруження.

Технічні причини:

- недосконалість технологічних процесів;

- недосконалість обладнання і пристроїв;

- відсутність огорож і запобіжних пристроїв;

• незадовільний стан обладнання, інструмента і пристроїв.

Санітарно-гігієнічні причини:

- недостатність об'єму і площі виробничих приміщень;

- ненормальні метеорологічні умови (температура, вологість, швидкість руху і тиск повітря);

- теплові випромінювання;

- освітлення не відповідає нормам;

- шкідливі та отруйні речовини;

- шкідливі випромінювання;

- шум і вібрації;

- поганий стан побутових і профілактичних установок та пристроїв.