VI. Закріплення знань

Бесіда

• У чому своєрідність тваринного і рослинного світу Австралії?

• У чому полягають особливості розміщення природних зон на території Австралії? Які природні зони в Австралії займають найбільші площі? Чому?

• Чим пустелі Австралії відрізняються від африканських пустель? Чому пустелями Австралії доводиться подорожувати, озброївшись сокирою або спеціальним ножем?

• Чому австралійський уряд у наш час суворо контролює як вивезення, так і ввезення представників органічного світу на територію материка?

• Чому тваринний і рослинний світ острова Тасманія має як спільні, так і відмінні ознаки з тваринним і рослинним світом Австралії?

• Які види господарської діяльності людей вплинули на зміну природи Австралії?

• Назвіть національні парки Австралії.

VII. Підсумок уроку

VIII. Рефлексія

Що вам найбільше запам'яталось із сьогоднішнього уроку.

ІХ. Домашнє завдання

• Опрацюйте відповідний параграф підручника.

• Закінчіть характеристику природних зон Австралії (у таблиці).

• Складіть кросворд із 10-12 запитань за темою «Рослинний і тваринний світ Австралії».

• Використовуючи додаткову літературу, підготуйте повідомлення за однією з тем: «Корінні жителі Австралії – аборигени», «Населення Австралії», «Австралійський Союз – єдина держава на материку».

Тема заходу: Андріївські вечорниці.

 

Мета заходу: відтворити обряд проведення вечорниць і показати його красу; виховувати бажання відроджувати і оберігати народні звичаї; розвивати усне мовлення, формувати відчуття краси рідної мови; викликати у дітей бажання 0,робити добре і мудре; виховувати почуття любові до рідного краю.

Оформлення залу: інтер’єр селянської хати, лави півколом, застелені українськими  килимами, на столі скатертина в українському стилі, збоку – піч, рогачі, лопата. Стіни прикрашено вишиваними рушниками.

Страви: вареники з картоплею, сиром, капустою.

Учасники вечорниць: учні, педагоги, гості.

 

Хід заходу:

 

Ведуча 1. Добрий день, шановні гості! Ми раді бачити усіх Вас на нашому святі. Із давніх-давен наша Україна славиться величними традиційними святами та обрядами. Одним із свят, яке завжди відзначали наші діди та прадіди, було велике зимове свято, особливо важливе для молоді — день Андрія. Це свято відзначається 13 грудня і вважається днем пам’яті мученицької смерті одного з дванадцяти апостолів –Андрія Первозванного.

Ведуча 2. На честь Андрія Первозванного і з’явилося свято. В день цього свята народ зберіг свої звичаї та обряди. Ввечері перед святом Андрія проводили Андріївські вечорниці. На них молодь співала, розважалася. Хлопці жартома чинили збитки по селі: зносили тин або ворота й обійстя коханої дівчини. Такі пустощі дозволялись тільки в Андріївську ніч.

Ведуча 1. Свято Андрія  дівчата дуже чекали, бо про свою долю в Святого Андрія запитати мали. Сходилися до однієї хати хлопці та дівчата ввечері 12-го грудня, щоб свято Святого Андрія привітати. А інколи саме на таких вечорницях молоді ближче знайомилася, окремі риси характеру  пізнавали і там собі пару вибирали. Було так заведено, що кожне село і, навіть,  вулиця мала «свою» хату для вечорниць. Молодь платила господині борошном, печеним хлібом, полотном... 

Ведуча 2. І ще  на Андрія жінки не пекли хліба, не шили, не пряли. Тільки дівчата вранці випікали обрядовий корж з діркою в середині — калиту. Калита випікалась солодкою, з медом, і запікали її у печі так, щоб вкусити  було важко — на сухар. На андріївських вечорницях  проводилася  цікава  гра – кусання калити. Цей обряд був головним дійством на вечорницях.

Ведуча1. Тому і ми вирішили не порушувати традицій нашого народу, а теж ненадовго повернутися в минуле і провести це свято молодіжними конкурсами, веселими вечорницями.

     

Ведуча 2. Українські вечорниці

               Починаємо в цей час!

               Хай веселий сміх іскриться

               В серці кожного із нас!

               Хай дзвінке вкраїнське слово

               Пружно рветься в небеса!

               Наша пісня пречудова

               Хай ніколи не згаса!

               Обійдіть весь світ безмежний,

               І скажіть, в якій країні

               Так зберігся скарб пісенний,

               Як у нас на Україні!

На сцені з’являється  господиня вечорниць, починає застеляти  скатертиною стіл, чепуриться, сідає до столу.

Господиня: Уже й вечір, а ні дівчат, ні хлопців немає. Як подумати, що коли  це ми дівували, зачуєш де-небудь вечорниці, то аж тини тріщать… Зовсім не те, що тепер. От скоро вже треті півні заспівають, а вечорниці ще й не починалися. Ой – ой – йой! Куди все поділося?

Дочка: А, ви, мамцю, коли дівували, то теж на вечорниці ходили?

Господиня: Так! Є що згадати, а ти чого розсілася, вечорниці вже скоро, а хата неметена!

Дочка: Вже, мамцю, вже мету!

У цей час на вулиці збираються дівчата.

1 дівчина:Дівчатка, у кого сьогодні збираємось на вечорниці?

2 дівчина:Тітка Ганна запрошувала нас, каже, що сумно їй у хаті.

3 дівчина: А ви всіх дівчат повідомили про те що збираємось у тітки Ганни?

4 дівчина: Звичайно, всі знають про це!

5 дівчина:То ходімо  вже скоріше до тітки Ганни та розвеселимо її.

Всі: Ходімо, ходімо…..!

Стук. Заходять, співаючи, дівчата, вітаються.

1 дівчина:  Добрий вечір вашій хаті,

Уклін  господині,

Чи веселі вечорниці в нашій Україні.

Добрий вечір, господине, славна молодице.

Чули, що у цій хатині будуть вечорниці.

2 дівчина:  Аби щастя було в хаті,

Щоб усі були багаті,

Аби було любо, мило,

Аби всі були щасливі.

3 дівчина:  Будем з вами добрі, щирі,

То і  будем  жити в мирі.

Тоді всім нам допоможе

Матір світу – Мати Божа.

 

Господиня:  Добрий вечір, добрий вечір, любі гості!

Просимо, просимо.

Поспішайте, дівчатонька,

Все приготувати,

Бо пора вже вечорниці

Всім нам починати.

Зваримо вареників

Біленьких, смачненьких,

Та й запросим до нас в гості,

Хлопчиків гарненьких,

Щоб вони разом із нами

Дружно працювали,

Андріївські вечорниці

Піснею стрічали.

Дівчата сідають,  виймають своє рукоділля, починають працювати, співають пісню «Як у нас на Україні»

1 дівчина: Тітко Ганно, поворожіть нам на долю.

Всі: Просимо, тітонько! Дуже просимо.

2 дівчина: Ох, дівчата, якби то знати, хто мій  суджений! Хоч би краєчком ока глянути.

Господиня: А чом би й ні. І не тільки краєчком. Сьогодні ж Андрія. Знаєте, дівчата, всі ворожіння в цей вечір починалися з ночі, в яку народився один із апостолів Ісуса Христа — Андрій Первозванний. Давайте попросимо Андрія.

 

Дівчата: Андрію, Андрію, на тебе я надіюсь. Хочем долю свою знати, просим тебе помагати.

Господиня: Ну, добре! Давайте, подивимось.

 Дівчата по черзі підходять до стола, ворожать на перевернутих тарілках.

Котра витягувала хустку — буде щаслива,

котра цукерку — солодке життя буде мати,

квітку — ще дівуватиме, ляльку - від коханої людини дитину матиме,

ключ – буде господинею, перстень - незабаром весілля.

гілка –чоловік буде лісничий!

Дівчата співають пісню «Чорні очка як терен…»

Господиня: Ну ось так, мої голуб’ята. А тепер лишу вас трохи. Грайтеся, дівчатка, а я піду подивлюся калиту.

4 дівчина: А як би знати точно, коли в мене буде весілля. І чи в мене, чи в Оксани буде скоріше?

5 дівчина: Ой Андрію, Андрієчку

Даруй нам надієчку,

Хто з нас із дівчат

Перша заміж вийде.

1 дівчина: А давайте подивимось на чобітках.

2 дівчина: Оксанко, зніми правий чобіток!

 

4 дівчина міряє до краю сцени:  Ось, я перша піду під вінець!

Вертається на місце.

 

Дівчата співають пісню «Несе Галя воду ...»  

Заходить мати з мискою вареників.

Господиня: Дівчата, я принесла вам вареники чарівні, із загадками і передбаченнями. Ось як скуштуєте цих вареників і дізнаєтеся, яким буде ваш суджений.

Дівчата по черзі підходять до стола, беруть вареники, кусають їх.

 

1 дівчина:   Мій вареник із сиром!

Господиня: Будеш із чоловіком жити в злагоді і в мирі.

2 дівчина:   А мій вареник із сіллю. Що це означає?

Господиня: Будеш жити в достатку.

3 дівчина:   А мій вареник з монетою!

Господиня: Багатою будеш!

4 дівчина:   А мій вареник з обручкою.

Господиня: Заміж скоро вийдеш.

5 дівчина:   А мій вареник з повидлом.

Господиня: Чоловік тебе дуже кохати буде!.

Господиня: А щоб дізнатися ім'я хлопця — судженого, потрібно підійти до першого незнайомого чоловіка і під будь-яким приводом запитати, як його звати. Таке й буде ім'я чоловіка.

1-а, 2-а дівчина. Давай спробуємо. Дівчата йдуть  питати зал.

Стук, гуркіт. Всі налякані.

1 дівчина: Казала я – не треба гадати, бо нечисте привидиться.

Дочка: Мамо, я боюся!

Господиня: Доню, засвіти світло!

2 дівчина: Та то хлопці!

3 дівчина: Та це ж Іван! І хлопці з ним!

Заходять хлопці . Співають пісню «Ой Марічко чічері, чічері…»

Хлопці: Добрий вечір!

Петро: Ми привели вам Андрія!

Господиня: Добрий вечір! Як же  ви налякали нас!

Іван:  Справді? (усі сміються). А я не хотів. Ій-Богу не хотів.

Господиня: Проходьте та сідайте. Іване, ану познайом нас зі своїми друзями. Може, хто піде за жениха до моєї доньки?(сміються).

Іван: А чим я не жених? Може, й не зовсім гарний, та роботящий. Вже як за щось візьмусь – за вуха не відтягнеш! Спати можу до обіду, а що вже обідати люблю! Обідав би до самої вечері, вечеряв би до самого сніданку! Вибереш мене - горя не знатимеш.

 

Петро:  Не хоче вона тебе. Ти роботящий, а вона хоче багатого. Мене звати Петро. Я хазяйський син. Багатий. Маю дві курки. Одна, правда, сліпа на одне око, а друга не несеться. Зате бачить добре. Маю землі видимо - невидимо. Скільки б не дивився і не придивлявся – не побачиш! А що вже худоби! І жуки, і гусінь, і мухи, а що вже комарів – світу білого не видно!

Андрій: Не підходите ви їй! Вона хоче роботящого, розумного та гарного! А мама кажуть, що я такий гарний, як п’ять писарів укупі. Мені б ще таку жінку, як я. А то візьму гіршу – люди сміятимуться. Ти не дивися, що я такий замурзаний, ти мене вмий, причеши, - і можна під вінець шкандибати! А цілуватися я й зараз готовий!

Степан: А Я Степан всі знають, що я найкращий, перший легінь  на селі! І швець і на дудці гравець,  коли іду по селі то всі  тини тріщать, а дівчат аж шиї болять, на мене задивляються!

 

4 дівчина: Сидів би вже тихо!

 

Дівчата разом з хлопцями співають пісню «Ти ж мене підманула…»

Іван: Дівчата, щось нам їсти захотілось!

5 дівчина: Так ми зараз вас варениками нагодуємо.

Дівчата пригощають гостей варениками.

Петро: Любі друзі, поспішайте до нас в гості, завітайте,

              Будемо ми вас частувати, варенички (галушки) подавати.

              І на салі, і сметані, і пшеничні,  і  гречані

              Щоб цей вечір пам’ятали, ще й на торік завітали.

Андрій: Було гарно у вас повеселитися

               Та вже час прощатися.

1 дівчина: Щиро дякуємо за хліб, за сіль

                    За теплу ласку – за це вам бубликів в’язка.

2 дівчина: Спасибі щире всім, хто сьогодні, в цьому залі брав участь у нашому святі.

3 дівчина: Шановні гості! Все, що в серці мали

                     Вам подарували, Світлу мрію й казку,

                     Нашу пісню й ласку, щебет солов’їний,

                     Славу України!

4 дівчина: Наші вечорниці  вже кінчати час

Кращі побажання ви прийміть від нас

І в вас, і в нас хай буде гаразд

Щоб ви і ми щасливі були.

 Прощавайте, друзі, низький вам уклін

Доброго здоров’я зичимо вам усім,

 І в вас, і в нас хай буде гаразд,

 Щоб ви і ми щасливі були.

5 дівчина: Бувайте здорові, живіте багато

                    І ще заходіте до нашої хати.

 

Дівчата пригощають гостей бубликами, горішками,  яблуками.

Похила Анастасія Володимирівна, 12 років, навчається у 7-В класі.

Проживає в повній сім’ї: мати, батько та сестра. Сімейний мікроклімат хороший, батьки до дитини ставляться з турботою, Анастасія до батьків ставиться з повагою і виконує усі розпорядження. Між батьками і дитиною теплі, доброзичливі стосунки. Батьки цікавляться навчанням дитини та відповідально ставляться до її виховання в сім'ї.

Анастасія у школі навчається на високому рівні, ставлення до навчання позитивне і відповідальне. Учениця виявляє інтерес до розумової діяльності, має лінгвістичні здібності. Володіє великим запасом слів, вміє правильно і грамотно висловити свою думку, як усно, так і письмово.

Рівень навчальної діяльності та пізнавальної активності достатньо високий на всіх уроках. Анастасія має хорошу пам’ять, добре розвинуту довільну увагу, швидке мислення, зосередженість, швидко сприймає навчальний матеріал, добре його запам’ятовує та легко відтворює. Уміє порівнювати, узагальнювати, робити самостійні висновки.

Тип темпераменту сангвінічний, темп роботи хороший, характер сильний. До речей ставиться бережливо. Ставлення до ближніх добре, стримане, легко іде на контакт.

Учениця має багато друзів і з задоволенням спілкується з ними, рахується з думкою колективу. У колективі класу Анастасія – лідер, входить до активу класу, є членом учнівського самоврядування.

Свої доручення виконує відповідально та добросовісно. Всіх вчителів поважає, їхні стосунки будуються на взаємній повазі та довірі активно виконує всі розпорядження та доручення. У вчителів не виникає жодних проблем у навчанні та вихованні учениці.

Отже, Похила Анастасія Володимирівна є сильним у навчанні учнем, дисциплінована, впевнена у собі, відзначається веселим, бадьорим, життєрадісним настроєм. Активна учасниця як у шкільному житті, так і у громадському.