12. Грошові ринки та їх характеристика

Грошовий ринок класифікується так:

а)  за видами інструментів, які застосовуються для переміщення грошей від покупців до продавців;

б) за характером взаємозв'язків між суб'єктами грошового ринку, які реалізуються через потоки грошей та інструменти ринку;

в) за призначенням грошових коштів, які купуються на ринку.

За видами інструментів грошовий ринок складається з таких ринків :

—  ринок позичкових грошових коштів (зобов'язань);

—  ринок цінних паперів;

—  валютний ринок.

Ринок позичкових грошових капіталів (зобов'язань) охоплює відноси­ни, що виникають з приводу залучення кредитними установами грошових коштів у фізичних і юридичних осіб та їх надання у формі кредитів, тобто на умовах повернення, строковості та платності. Об'єктом кредитних відносин виступають не стільки гроші, скільки право на тимчасове користування цими грошима.

Ринок цінних паперів включає кредитні відносини і відносини співво­лодіння, які оформляються спеціальними документами або цінними паперами (акціями, облігаціями, казначейськими зобов'язаннями, ощадними сертифікатами, векселями, депозитним свідоцтвом тощо). Цінні папери можуть продаватися, купуватися і погашатися. З їх допомогою переважно реалізуються прямі відносини між продавцем і покупцем грошей.

Валютний ринок — це процес купівлі, продажу іноземних валют за національним курсом, який формується за співвідношенням попиту і пропозиції на ці валюти. Необхідність валютного ринку зумовлена розвитком економічних зв'язків, які завершуються формуванням національних валютних систем.

13. Попит на гроші та чинники, що на нього впливають

Попит на гроші пов'язаний обернено-пропорційною залежністю зі швидкістю обігу грошей. Чим швидшим буде обіг грошей, тим менше необхідно грошової маси для забезпечення обігу і меншим виявиться попит на гроші.

метою попиту на гроші виступають такі чинники:

а)  попит на поточний запас платіжних засобів;

б) попит на постійний запас грошей, що призначений давати їх власни­ку додатковий доход;

в) попит на тривалий запас грошей для забезпечення майбутніх плате­жів та отримання додаткового доходу.

З боку економічних суб'єктів виділяються три групи мотивів попиту на гроші.

1.  Трансакційний (операційний) мотив в тому, що економічні суб'єкти постійно відчувають потребу в певному запасі грошей для здійснення поточних платежів, щоб підтримувати на належному рівні своє особисте і виробниче споживання. Ці гроші мають бути у формі, придатній для їх негайного використання. Запас таких грошей називають поточною чи операційною касою.

2.    Мотив завбачливості полягає в тому, що фізичні і юридичні особи бажають мати запаси готівкових грошей, щоб у будь-який момент мати можливість задовольнити свої потреби.

3.    Спекулятивний мотив пов'язаний з тим, що економічні суб'єкти бажають мати у своєму розпорядженні певний запас грошей, щоб за сприятливих умов перетворити їх у високоприбуткові фінансові активи (акції, облігації тощо).

14. Пропозиція грошей та чинники, що на неї впливають

Суть пропозиції грошей полягає в тому, що економічні суб'єкти в будь-який момент мають у своєму розпорядженні певний запас грошей, який вони можуть за сприятливих обставин спрямовувати в обіг.

На рівні окремого економічного суб'єкта пропозиція грошей взаємодіє з попитом, як вибір одного з двох можливих рішень. Якщо фактичний запас грошей окремого суб'єкта перевищує його попит, то він може пропонувати частину цього запасу на ринок для продажу. І, навпаки, при перевищенні попиту над наявним запасом економічні суб'єкти будуть купувати певну суму грошей на ринку.

Тому на рівні економічного суб'єкта пропозиція і попит на гроші у них постійно чергуються. При зростанні рівня відсотка більшість економічних суб'єктів виступатимуть на ринку з пропозицією грошей, а при зниженні — з попитом на них.

Попит на гроші змінюється насамперед під впливом об'єктивних чинників, що формуються в середині економіки. Пропозиція грошей формується під впливом зовнішніх чинників, які лежать у сфері банківської діяльності. Тому вважається, що лише попит на гроші може бути первинним чинником у взаємодії з пропозицією грошей. У своїй динаміці пропозиція грошей повинна постійно орієнтуватися і прилаштовуватися до зміни попиту на гроші.