7) Закон грошового обігу

Зако́н грошово́го о́бігу — загальний економічний закон, який визначає що протягом даного періоду для обігу необхідна лише певна об'єктивно обумовлена маса купівельних і платіжних засобів.

Якщо формалізувати суть цього закону, то вона може бути виражена рівнянням:

M = \frac{\sum PQ - \sum K + \sum \Pi - \sum B\Pi}{V} ,

Де

M — об'єктивно необхідна маса грошей;

ΣPQ — сума цін товарів, що реалізуються за певний період;

ΣК — сума продажів товарів і послуг у кредит;

ΣП — загальна сума платежів, строк оплати яких настав;

ΣВП — сума платежів які погашаються шляхом взаємного зарахування боргів;

V — швидкість обороту грошової одиниці за рік;

8) Сутність грошових агрегатів

Грошовий агрегат — це специфічний показник грошової маси, що характеризує певний набір її елементів залежно від їх ліквідності. Кількість агрегатів, які використовуються в статистичній практиці окремих країн, не однакова, що пояснюється істотними відмінностями в елементному складі грошової маси, у спектрах активів, які розглядаються в національній практиці як гроші, у завданнях використання грошової маси в регулятивних цілях.

9) Швидкість обігу грошей

Швидкість обігу грошей означає кількість разів обертів на рік, яку кожна грошова одиниця загальної грошової маси, що перебуває в обігу; використовується для купівлі готових товарів. Швидкість обігу грошей характеризує частоту, з якою кожна одиниця наявних в обороті грошей використовується в середньому для реалізації товарів і послуг за певний період (рік, квартал, місяць).

Обчислюється швидкість обігу грошей як відношення номінального продукту до маси грошей в обігу. За трансакційним рівнянням І. Фішера величину швидкості обігу грошей можна визначити на підставі формули

V = P · Q / M,

де V - швидкість обігу грошей; Р - середній рівень цін товарів і послуг; Q - фізичний обсяг товарів і послуг, що реалізовані в даному періоді; М- середня маса грошей, що перебуває в обороті за даний період.

(((((( На швидкість обігу грошей діють різнопланові чинники:

а) ті з них, що визначають платоспроможний попит. Якщо попит на гроші зменшується, то витрачання грошей інтенсифікується, а грошовий обіг прискорюється. І, навпаки, якщо попит на гроші зростає, то витрачання грошей буде менш інтенсивним і грошовий обіг уповільниться;

б) глибина поділу суспільної праці. Чим глибший поділ праці і вища її продуктивність, тим частіше і більше продаватиметься і купуватиметься товарів, що зумовлює прискорення грошового обігу;

в) на швидкість обігу грошей суттєво впливають величина і швидкість руху товарних потоків на стадії обміну, розвиток ринкових зв´язків, кредиту та збалансованість ринку та ін.;

г)  зростання ефективності суспільного виробництва зменшує період нагромадження вартостей, чим прискорює повернення грошей в обіг;

д) певний вплив на швидкість обігу грошей справляє розвиток економічної інфраструктури: транспорту, торгівлі, банківської справи тощо.))))))))))))))))))))))))))))))

10) Сучасні засоби платежу, які обслуговують грошовий обіг

Грошовий обіг обслуговує готівкові гроші та гроші в безготівкових розрахунках. Для розрахунків готівкою використовують банкноти і розмінні монети.

Банкноти мають примусовий офіційний курс і не можуть не прийматися під час розрахунків. Монети використовують як засіб розмінювання невеликих сум, що перебувають в обігу, і тому їх сумарна вартість незначна порівняно з загальною масою грошей і обмежена потребами населення.

Гроші безготівкових розрахунків, на відміну від готівкових, не мають речового виразу й існують лише у вигляді депозитних грошей. У процесі безготівкових розрахунків клієнти банків України використовують такі форми розрахунків:

Платіжне доручення — це документ, який становить письмово оформлене доручення клієнта банку, що його обслуговує, на перерахування визначеної суми коштів зі свого рахунку.

Платіжна вимога-доручення — розрахунковий документ, який є вимогою одержувача коштів до платника про сплату певної суми через банк.

11) Суть грошового ринку та особливості його функціонування

Грошовий ринок – це особливий сектор ринку, на якому здійснюються купівля і продаж грошей, формується попит, пропозиція і ціна на цей товар. Він є невід'ємною складовою сучасних товарно-грошових відносин. Організація цього ринку і рівень ефективності його функціонування – це один із суттєвих важелів вирішення економічних і соціальних завдань.

Для розуміння сутності грошового ринку важливо визначити його суб'єктів.

Суб'єктами грошового ринку є юридичні та фізичні особи, які здійснюють операції купівлі-продажу грошей. Але серед них слід виокремити, з одного боку, домашні господарства, а з іншого – фірми. Перші – головний власник тимчасово вільних коштів, другі – позичальники цих коштів.