1. Сутність та форми грошей

Гро́ші — особливий товар, що є загальною еквівалентною формою вартості інших товарів та послуг. Гроші виконують функції мірила вартості та засобу обігу.

Сутність грошей як загального еквівалента виявляється в тому, що гроші:

- це економічна категорія, яка виражає певні притаманні товарному виробництву виробничі відносини між людьми;

- це загальноприйнятий засіб стихійного врахування кількості і якості уречевленої в товарі суспільно-необхідної праці;

- споживна вартість грошей (на тому етапові розвитку, коли вони були представлені товаром) подвоюється за рахунок задоволення потреби в загальному еквіваленті;

- поява грошей (у їх розвиненій формі) розколює увесь світ товарів на товар еквівалент як носій вартості та на всі інші товари як носії споживної вартості.

2) Функції грошей

Гроші виконують ряд важливих функцій:

• Міра вартості — це функція, в якій гроші забезпечують вираження і вимірювання вартості товарів, надаючи їй форму ціни. Для забезпечення виконання грошима функції міри вартості держава у законодавчому порядку впроваджує масштаб цін, та встановлює певну грошову одиницю розрахунків — національну валюту.

• Засіб обігу — це функція, в якій гроші є посередником в обміні товарів і забезпечують їх обіг.

• Засіб нагромадження — це функція, що пов'язана із здатністю грошей бути засобом збереження вартості, представником абстрактної форми багатства. Сутність цієї функції полягає в тому, що гроші виходять зі сфери обігу і перетворюються на скарб.

• Засіб платежу — це функція, в якій гроші обслуговують погашення різноманітних боргових зобов'язань між суб'єктами економічних відносин, що виникають у процесі розширеного відтворення.

• Світові гроші — це функція, в якій гроші обслуговують рух вартості в міжнародному економічному обороті і забезпечують реалізацію взаємовідносин між країнами.

3) Грошовий обіг і його структура

грошовий обіг — це складне і структуроване явище. У ньому як певні складові частини виділяють грошові потоки, що обслуговують як рух реальних благ, так і функціонування фінансово-кредитних відносин. Усі ці грошові потоки входять у єдину систему грошового обігу, тісно взаємопов’язані між собою, і порушення, які можуть виникнути в тому чи іншому грошовому потоці, як правило, відбиваються на інших потоках.

Відмінності в характері економічних відносин між суб'єктами грошового обігу дають підстави структурувати його на три сектори:

— грошовий обіг (характерний еквівалентним, але безповоротним (одностороннім) рухом грошей від споживача до виробника);

— фінансовий (охоплює фінансові відносини, які зумовлюють безповоротний нееквівалентний характер створення та використання грошових коштів);

— кредитний (перерозподіл грошей між господарськими суб'єктами здійснюється на не еквівалентній, але поворотній платній основі).

4) Загальна схема грошового обігу: суб’єкти та основні ринки

Грошовий обіг здійснюється між певними суб’єктами ринку і складається з певних грошових потоків. Грошовий потік — це рух грошей, який має певний напрямок, пов’язаний з обслуговуванням руху відповідного потоку товарів та послуг і характеризується певними особливостями. Загальна схема руху товарів і грошей може бути по-дана за допомогою моделі кругообігу продуктів і доходів .

грошовий обіг - це рух грошей, що обслуговує сферу обміну (відносини обміну). Грошовий обіг - один із секторів грошового обороту (інші сектори: фінансовий, фіскально-бюджетний, кредитний), який виникає на підставі відмінностей в характері економічних відносин між: субъектами грошового обороту.

В умовах адміністративно-розподільчої моделі економіки грошовому обороту були притаманні такі особливості:

• готівковий і безготівковий обороти обслуговували розподільчі відносини в господарстві. Весь суспільний продукт у вигляді засобів виробництва і у вигляді продуктів і послуг розподілявся: у першому випадку - через систему матеріально-технічного постачання, у другому - через систему державних торгових точок відповідно до платнею (заробітною платою), одержуваним членами суспільства;

• законодавчо ділився на безготівковий і готівковий обороти причому безготівковий оборот переважно обслуговував розподіл засобів виробництва, а готівковий оборот - розподіл предметів споживання;

• служив об'єктом директивного планування державою;

• функціонував у рамках єдиної державної форми власності;

• був централізований;

• безготівковий і готівково-грошовий обіг відбувалися практично незалежно один від одного;

• існувала монополія державного банку на емісію як безготівкових, так і готівкових грошових знаків;

• не існував механізм банківського мультиплікатора.

В умовах ринкової моделі економіки особливості грошового обороту наступні:

• обслуговує переважно ринкові відносини в господарстві і лише в незначній частині - розподільчі відносини;

• відсутнє чітке законодавче розподіл між безготівковим і готівковим грошовими оборотами;

• служить об'єктом прогнозного планування державою, комерційними банками, юридичними і фізичними особами;

• функціонує в умовах існування різних форм власності;

• децентралізовано;

• безготівковий і готівково-грошовий обороти пов'язані один з одним - готівково-грошовий обіг здійснюється тільки на базі безготівкового обороту;

• емісію безготівкових грошей здійснює система комерційних банків, емісію готівки - державний банк;

• функціонує механізм банківського мультиплікатора.

5) Сутність грошових потоків та їх взаємозв’язок

Грошовий потік — сукупність розподілених у часі надходжень і видатків грошових коштів та їх еквівалентів, генерованих підприємством у процесі господарської діяльності.

Грошові кошти використовуються для фінансування поточних операцій і включають кошти у касі та кошти на банківських рахунках підприємств. До еквівалентів грошових коштів відносять короткострокові фінансові інвестиції, які можуть бути вільно конвертовані у грошові кошти і мають незначний ризик зміни вартості. До них належать цінні папери зі строком погашення до трьох місяців (казначейські векселі, депозитні сертифікати тощо).

6) Грошова маса та її структура

Грошова маса — загальний обсяг випущених в обіг паперових грошових знаків (банківських та казначейських білетів), металевих монет І депозитних грошей (грошових засобів на поточних рахунках а банках).

Структура грошової маси характеризується грошовими агрегатами, розташованими у міру їх укрупнення(кожен попередній агрегат включається в подальший).

Грошова маса зазвичай структурується по мірі ліквідності її компонентів. У міру зниження ліквідності до складу компонентів грошової маси послідовно включаються активи, все в меншій мірі здатні виконувати функцію засобу платежу.