Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Шпоры ИЕД.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
439.98 Кб
Скачать

55.Теорія монополістичної конкуренції Ед.Чемберліна.

Едвард Чемберлін (1899-1967) - американський економіст. У 1933 р. вчений публікує працю "Теорія монополістичної конкуренції", яка стала згодом класичним твором.

"Теорія монополістичної конкуренції" Чемберліна була викликом традиційній економічній науці, згідно з якою монополія і конкуренція існували як взаємовиключні поняття.

Чемберлін у своїй праці показав існування спеціального виду монополії, яка є необхідною складовою конкурентної ринкової системи. Він вказав на два способи поєднання монополії з конкуренцією;

o створення ринку ймовірно рідкісних товарів - цей варіант можливий за наявності двох або невеликого числа продавців;

o ринок диференційованих продуктів - контроль продавців над товарами, що мають особливі ознаки.

Запропонований ним варіант монополістичної конкуренції має такі характерні ознаки:

o число продавців досить велике;

o кожна фірма діє на ринку, не враховуючи свого впливу на поведінку конкурентів;

o товар якісно різнорідний, тому покупці віддають перевагу товарам із торговою маркою конкретних продавців;

o вхід у виробництво близьких груп продуктів не обмежений. У результаті кожний продавець має криву попиту за заданих цін.

Пропонуючи диференційований продукт, кожний продавець формує свій мікроринок, на якому виступає як монополіст, але водночас його товар зазнає конкуренції з боку більш довершених товарозамінників. Конкуренція при цьому розвивається в трьох напрямках;

o маніпулювання ціною - через монополізацію ринку продавцем відбувається порушення рівноважної ціни у бік збільшення; це призводить до зменшення обсягів виробництва продукції, недовикористання виробничих потужностей, зростання безробіття (негативний аспект теорії Чемберліна);

внесення якісних змін у виготовлюваний продукт;

o впровадження реклами.

Останні два чинники належать до нецінових чинників конкуренції.

Пізніше до нецінових умов посилення монополістичної конкуренції Чемберлін відніс технічне удосконалення й обслуговування покупців.

56.Економічні погляди й.Шумпетера.

У центрі системи Й. Шумпетера - проблеми динамічного розвитку ринкової системи господарювання, чинники і фактори, які забезпечують прогрес і зростання економіки. Подібна проблематика досліджень суттєво вирізняє його на тлі представників усіх відомих ек. шкіл.

Саме Й. Шумпетеру належить започаткування вивчення ек. динаміки на противагу статичному неокласичному аналізу. Концепція динаміки, розвинута Й. Шумпетером у книзі "Теорія економічного розвитку" (1912) визначена автором так: "...всередині економічної системи є джерело енергії, що викликає порушення рівноваги. Якщо це так, то має існувати й суто економічна теорія господарського розвитку, яка спирається не тільки на зовнішні фактори, що спричиняють системи від одного стану рівноваги до іншого. Якраз таку теорію я спробував розробити" .

Економічна динаміка, за Й. Шумпетером, ґрунтується на поширенні нововведень у різних формах. Й. Шумпетер розрізняє п'ять типів нововведень:

  • виробництво принципово нових товарів та послуг;

  • застосування нової техніки і технології, що передбачає впровадження нових методів виробництва і транспортування;

  • завоювання нових ринків збуту продукції;

  • поліпшення ресурсної бази шляхом відкриття нових джерел сировини;

  • формування нової промислової (галузевої) організації впровадження раціональніших форм організації виробництва й управління, завоювання монопольного становища.

Економічне новаторство - це функція індивідів, яких Й. Шумпетер назвав підприємцями. Підприємець господарський суб'єкт, функцією якого є безпосереднє здійснення нових комбінацій і який виступає акти¬ним елементом цього процесу.

Підприємець - не винахідник, а людина, яка економічно реалізує винахід; разом з тим своїм новаторським характером функція підприємця відрізняється від рутинних функцій менеджера. Підприємницька функція передбачає відхід від звичного "руху за течією", вимагає творчості, а тому тісно пов'язана з особливостями особистості підприємця.

Риси характеру підприємця вивчали багато теоретиків, але тільки Й. Шумпетер спробував їх систематизувати. Цікаво, що шумпетерівський підприємець не переобтяжений інтелектом, ним керує жадоба діяльності й воля до перемоги.

Центральне питання для Й. Шумпетера - яким чином капіталізм здатний постійно видаляти застарілі елементи й оновлювати економічні структури через так зване "творче руйнування", яке раніше вивчалося тільки дослідниками економічного циклу.

Вихідним положенням економічної системи визнається стан рівноваги. , як і власне нововведень, набуває циклічного характеру. Динамічна концепція циклу, в якій циклічність розглядається визначальною гіпотезою Й. Шумпетера є твердження, що підприємець, діяльність якого мотивується отриманням прибутку, є новатором.