- •1.Предмет та завдання “Історії економіки”.
- •2.Місце та роль економічної історії в системі економічних дисциплін та історико-економічної науки.
- •4.Підходи та критерії до проблеми періодизації економічної історії.
- •Підходи та критерії періодизації економічної історії як господарської практики.
- •5.Методологія історико-економічних досліджень.
- •7.Палеолітична та неолітична революції та їх наслідки.
- •8.Причини розпаду первіснообщинного ладу та особливості переходу до класового суспільства у різних народів та розвиток перших цивілізацій.
- •9. Фази еволюції та варіації розвитку рабовласництва. Східне та античне рабство та їх відмінності.
- •17. Загальна характеристика феодального ладу та його періодизація
- •Розвиток феодального землеволодіння в Західній Європі (аллод, бенефіцій, феод).
- •Еволюція рентних відносин за доби феодалізму та фактори впливу на них.
- •21.Цеховий лад міського ремесла в середньовічній Європі.
- •22. Передумови та економічні наслідки Великих географічних відкриттів.
- •23. “Революція цін” XVI ст., її суть, причини, наслідки та значення.
- •24. Криза натуральної системи господарювання як початок становлення господарства ринкового типу.
- •25. Первісне нагромадження капіталу, його суть, джерела, методи та результати.
- •26, 28, 29.Особливості процесу первісного нагромадження капіталу у провідних країнах світу.
- •27.Становлення та розвиток мануфактурного виробництва в Європі.
- •Розсіяна мануфактура;
- •Змішана;
- •30. Передумови, хід, складові та наслідки аграрного перевороту в Англії.
- •1.4. Розпуск військових дружин феодалів.
- •31. Промисловий переворот в Англії: джерела, розвиток та соціально-економічні наслідки.
- •Наслідки промислового перевороту
- •31. Особливості промислового перевороту у Франції, Німеччині, сша.
- •33."Прусський" та "американський" шляхи розвитку капіталізму в сільському господарстві.
- •34. Економіка північноамериканських колоній, причини та наслідки війни за незалежність.
- •Причини й наслідки війни північноамериканських колоній за незалежність
- •35. Передумови громадянської війни у сша та її економічні наслідки.
- •1. Знищення рабства і перші реальні кроки до рішення негритянської проблеми взагалі в масштабі країни.
- •37. Основні тенденції розвитку світової економіки на межі хіх–хх ст.
- •38. Причини втрати Англією світової економічної першості.
- •39. Причини вповільнення темпів економічного розвитку та промислового відставання Франції на межі хіх–хх ст.
- •40. Причини швидкого промислового та економічного піднесення в Німеччині в останній третині хіх – на початку хх ст.
- •41. Перетворення сша у провідну індустріальну державу світу.
- •42. Розпад феодалізму та генезис капіталізму в Японії. Початок "перетворень Мейдзі".
- •43. Економічні причини та наслідки Першої світової війни.
- •44. Версальська система та її економічна суть.
- •45. Плани Дауеса та Юнга, їх суть та мета.
- •46.Світова економічна криза 1929 –1933 рр. Та шляхи виходу з неї. „Новий курс” ф.Д.Рузвельта.
- •«Новий курс» ф.Д. Рузвельта
- •47.Особливості економічної кризи 1929-1933 рр. Для Німеччини, Англії, Франції.
- •48.Становище провідних країн у світовому господарстві напередодні Другої світової війни.
- •49. Економічні причини та наслідки Другої світової війни для світового господарства.
- •50. Мета, суть, економічні наслідки плану Маршалла та програми Доджа – Макартура і відмінності між ними.
- •52.Структурні кризи та їх вплив на економічний розвиток сша в 70-ті – на початку 80-х років. "Рейганоміка" та її результати.
- •53. Причини економічного піднесення фрн в 50-х роках хх ст.
- •54.Фактори економічного зростання Японії в 50–70-ті роки хх ст.
- •55.Причини економічного спаду в Японії на межі хх–ххі ст.
- •56.Економічна суть Європейського Союзу: виникнення, еволюція, розширення складу країн-учасниць та перспективи розвитку.
- •57. Місце Франції у Європейському Союзі та світовому господарстві.
- •59.Тенденції розвитку американської економіки на межі тисячоліть. Становлення та розвиток постіндустріального суспільства та нової (постіндустріальної) економіки.
- •60.Тенденції світового економічного розвитку на межі тисячоліть. Загальноцивілізаційні економічні проблеми людства
- •Предмет, метод та завдання „Історія економічної думки”.
- •Економічна думка Стародавнього Світу: стародавні Схід, Греція та Рим.
- •Економічна думка Стародавнього Вавилону
- •Давня Індія
- •Стародавній Китай
- •Економічні вчення античної Греції
- •Економічні погляди Стародавнього Риму
- •Економічна думка середньовіччя.
- •4.Плюралізм теорій та напрямків економічної думки: причини існування та наслідки.
- •5.Суть, основні риси та етапи еволюції меркантилізму.
- •6. Економічні ідеї, політика, принципи та національні особливості меркантилізму.
- •7. Історичні умови виникнення, теоретико-гносеологічні корені та загальна характеристика класичної школи політичної економії.
- •8. Поняття „класична школа політекономії” та її хронологічні межі: основні підходи.
- •9. Економічні погляди в. Петті.
- •10. Економічні погляди п. Буагільбера.
- •11. Суть, представники та основні категорії фізіократії.
- •11. Економічні погляди ф.Кене.
- •12. Аналіз „Економічної таблиці” ф.Кене та її наукове значення.
- •Економічні погляди а.Тюрго.
- •Теорія вартості
- •19. А.Сміт про продуктивну і непродуктивну працю.
- •Історичне місце теоретичної спадщини а. Сміта.
- •21. Основні ідеї економічного вчення д. Рікардо.
- •22. Теорія вартості та теорія ренти д. Рікардо.
- •Методологія дослідження
- •23. Історичне місце теоретичної спадщини д. Рікардо
- •Економічні погляди т.Мальтуса. Теорія народонаселення.
- •Система економічних поглядів Дж.Ст. Мілля.
- •Економічні погляди ж.-б. Сея.
- •Економічна теорія у Франції у першій половині хіх століття. Ф. Бастіа.
- •Політична економія в сша у першій половині хіх століття. Економічні погляди г.Ч.Кері.
- •29.Характеристика основних постулатів класичної школи.
- •30. Альтернативні класичній школі напрямки економічної думки хіх ст.
- •32.Економічні вчення західноєвропейських соціалістів-утопістів. А. Сен-Сімон, ш. Фурьє, р. Оуен.
- •Економічні погляди к.А. Сен-Сімона
- •Економічні погляди р. Оуена
- •34.Теорія вартості та додаткової вартості к.Маркса.
- •35.К.Маркс про нагромадження капіталу та його соціально-економічні наслідки.
- •36. Теорія відтворення суспільного продукту к.Маркса.
- •37.Розкол марксизму. Економічні концепції е.Бернштейна, к.Каутського, р.Гільфердінга.
- •Зародження системи національної політичної економії в Німеччині у першій половині хіх ст. Ф.Ліст та „стара” історична школа.
- •40.Економічна думка в Україні у хіх ст.
- •41.Економічна думка в Росії у хіх ст.
- •42.Економічні погляди м.І.Туган-Барановського.
- •43.Причини виникнення, передвісники та етапи розвитку маржиналізму.
- •44.Австрійська школа граничної корисності.
- •45.Математична школа в політичній економії. Теоретичні моделі л.Вальраса та в.Парето.
- •47.Економічні погляди Дж.Б.Кларка.
- •48.Розвиток неокласичної традиції в працях а.Пігу, р.Хоутрі.
- •49.Ранній інституціоналізм, умови його виникнення та основні напрямки розвитку.
- •50.Історичні передумови та суть „кейнсіанської революції”. Особливості методології Дж.М.Кейнса.
- •Кейнсіанська революція
- •52. Основні положення теоретичної системи та практичної програми Дж.М.Кейнса.
- •54.Посткейнсіанство. Дж.Робінсон, п.Сраффа, н.Калдор.
- •55.Теорія монополістичної конкуренції Ед.Чемберліна.
- •56.Економічні погляди й.Шумпетера.
- •57.Причини виникнення, загальна характеристика та основні школи неолібералізму.
- •58.Лондонська школа неолібералізму. Економічні погляди ф.Хайєка.
- •59.Німецький неолібералізм та його еволюція. Теорії „соціального ринкового господарства” та „ідеальних типів господарських систем”.
- •60.Французький неолібералізм. М.Аллє.
- •61.Причини і суть „монетаристської революції”. Чиказька школа та м.Фрідмен.
- •62.Неокласичний синтез. П. Семюелсон. Дж.Хікс.
- •63.Неокласичне відродження. Теорія та політика „економіки пропозиції” та теорія раціональних очікувань.
- •64.Сучасний інституціоналізм: суть, основні представники, теорія.
- •Неоінституціоналізм.
- •65.Економічні погляди Дж.К. Ґелбрейта.
- •66.Теорія транзакційних витрат та прав власності р.Коуза.
- •67.Теорія суспільного вибору Дж. Б’юкенена.
- •Методологія "нової політичної економії"
- •68.Теорії індустріального та постіндустріального суспільства.
- •70.Розвиток радянської економічної думки в 30-90-ті роки хх ст.
Еволюція рентних відносин за доби феодалізму та фактори впливу на них.
Феодал постійно вилучає в селянина додатковий продукт (часто і частину необхідного) у вигляді феодальної ренти, що в залежності від стадії зрілості феодалізму буває трьох типів:
1. Відробіткова рента (панщина) має місце в тому випадку, коли селянин відбуває повинність на землі поміщика. Тут необхідна і додаткова праця чітко розділені в просторі і в часі, тобто видно, де і коли селянин працює на свою родину, а де і коли на поміщика.
2. Рента продуктами (натуральний оброк) виникає, коли селянин віддає феодалові частину виробленого на своїй ділянці натурального продукту, у якому стираються відмінності між необхідною і додатковою працею.
3. Грошова рента. Натуральне господарство виявляється підірваним в кінці феодалізму через залучення селянина до ринкових відносин, і відносини між ним і феодалом перетворюються в суто договірні, грошові, за яких, як правило, відбувається нагромадження грошей заможними селянами і викуп на волю, а згодом і обертання відносин – купівля маєтку поміщика.
!!!20. Характеристика основних господарських форм феодального ладу.
Основні господарські форми: феодальне та селянське господарства, ремісничий цех, торгова гільдія.
Форми господарської організації (Зах. Європа)
(становлення феод. економ. системи розглядається на прикладі Королівства Франків – одна з конфедерацій німецьких племен, поряд з англосаксами, лангобардами, вандалами, остготами)
основна форма господарської організації – феодальна вотчина – сеньйорія, котра складалася з двох частин:
а) домен – земля, господарство феодала;
б) угіддя – селянський наділ, господарство.
2. вотчина передбачала існування общини-марки, як організації (корпорації) виробників. Виробництво в общині складало основу виробництва у вотчині (селяни повинні були обробляти землі феодала, а феодал не вмішувався у справи общини).
21.Цеховий лад міського ремесла в середньовічній Європі.
Хар-рною рисою середньовічного ремесла була його цехова організація — об'єднання ремісників однієї чи ряду професій в межах міста у спілки — цехи.
Таке об'єднання було обумовлене всією системою середньовічних соціально-ек.их відносин, феодально-становою структурою суспільства. Серед основних причин їх виникнення слід виділити такі:
- необхідність згуртування проти об'єднаного розбійницького дворянства, потреба ремісників у спільних ринкових приміщеннях (ремісники були одночасно й купцями),
- зростання конкуренції з боку сільських ремісників.
В умовах політичної нестабільності і залежності від сил природи ремісничі корпорації створювали необхідні умови для професійної діяльності своїх членів, забезпечували їм особисту свободу, права і вольності, взаємодопомогу і захист, оберігали майно.
В першу чергу цехи були об'єднаннями ек.ого характеру, які виконували завдання організації виробництва і збуту продукції, а також охорони ек.их інтересів ремісників. Ремісничі цехи вели боротьбу за встановлення так званого цехового примусу, тобто визнання за їх членами монопольного права на виготовлення і збут даного виду ремісничих виробів у межах міста або його округи, що зумовлювалося в основному вузькістю ринку, обмеженістю попиту на ремісничі вироби.
Ремісничий цех як корпорація володів звичайно сумою прав і привілеїв, закріплених у відповідних документах: пожалуваннях, постановах міських властей, статутах. Внутрішні правила ремісничих об'єднань, у відповідності із загальними принципами корпоративності, були спрямовані на підтримання ек.ої рівності серед їх членів шляхом як отримання збагачення, так і недопущення збідніння окремих майстрів. Збагаченню майстрів перешкоджала регламентація виробництва (контроль за виконанням та обсягом робіт, кількістю підмайстрів та учнів тощо). На недопущення крайнього збідніння членів цеху був спрямований механізм взаємодопомоги.
Характерні риси цехів:
Основа цехового ремесла – ручне виробництво, без застосування поділу праці
Основа існування цеху – цехові статути(жорстка регламентація)
Суб’єкти цехових відносин:
Майстер
Підмайстри
Учні
Головний недолік цехів – стримування ними НТР