Економічні погляди р. Оуена

Видатним представником раннього соціалізму в Англії був Роберт Оуен (1771-1858). Він, так само як і соціалісти-рікардіанці, спирався на трудову теорію вартості, але на відміну від них вважав, що в тогочасному суспільстві ця теорія не реалізовується, закон вартості не діє. Цінність за капіталізму вимірюється не працею, а грошима.

На відміну від Ш. Фур'є і К.А. Сен-Сімона, Р. Оуен принциповий противник приватної власності, виділення капіталові його частки тощо. В основу нового суспільства потрібно покласти суспільну працю, суспільну власність, рівність у правах і обов'язках.

Оуен бачить недоліки застосування машин у капіталістичній системі. Суспільство поставлене перед вибором: або погодитися з вимиранням тих, кого машина викидає за ворота виробництва, або відмовитися від машин, або докорінно змінити організацію праці, тобто економічний лад. Якщо обрати третій шлях, можна зберегти всі переваги фабричної системи.

Оуен називав пропагований ним економічний лад соціалізмом. Його осередком він вважав кооперативну общину.

Саме Оуен сформулював основний принцип соціалізму - "від кожного - за здібностями, кожному - за працею".

!!!33.Політична економія К.Маркса: загальна характеристика.

Марксизм виник як учення про суспільно-економічні формації та їх зміну, причому зміна формацій визнавалась основою періодизації всесвітньо-історичного процесу розвитку людства.

У формуванні економічних передумов марксизму головну роль відіграв промисловий переворот у Англії та інших капіталістичних країнах. Політичні передумови генезису марксизму були створені антифеодальними революціями епохи виникнення капіталізм.

Соціальною базою марксизму стало формування пролетаріату як класу, позбавленого засобів виробництва, і виникнення й посилення робітничого руху.

Перші економічні дослідження Карла Маркса (1818—1883). Молодий К. Маркс ще не аналізував товар, не бачив відмінностей між класичною та вульгарною політичною економією, не сприймав трудову теорію вартості як єдино можливу, але вже тоді під теоретичні дослідження були покладені певні політичні наміри. Громадянському суспільству протиставлялося майбутнє суспільство — асоціація, перехід до якої означав би емансипацію. Остання, на думку К. Маркса, передбачає не тільки політичну (буржуазну) революцію, яка здійснюється середнім класом, а й загальнолюдську (соціалістичну). Носієм такої революції проголошувався виключно пролетаріат, який є породженням великої промисловості й уже своїм існуванням заперечує приватну власність. Експропріація землі та будь-якої власності, конфіскація майна, скасування права успадкування, централізація економічного регулювання, збільшення державного майна за рахунок будь-якого іншого — далеко не повний перелік "справедливих" методів проведення пролетарської революції в ім'я "великої" мети — побудови безкласового неантагоністичного суспільства.

Предмет дослідження в "Капіталі" — капіталістичний спосіб виробництва й відповідні йому відносини виробництва та обміну. Кінцевою метою проголошувалося відкриття економічного закону руху тодішнього капіталістичного суспільства. Одним з перших питань, які постають у "Капіталі", є сутність товару, відмінність між споживною й міновою вартістю та вартістю взагалі, а також форми вартості

.Товар, за К. Марксом, — це продукт праці, який задовольняє людську потребу (споживна вартість) і може обмінюватися на інший товар (мінова вартість). Конкретною називають працю, яку витрачають у певній формі, що створює споживну вартість (хліб, залізо, стіл тощо). Абстрактна праця — це частка сукупної суспільної праці, витрата людської енергії взагалі (м'язів, мозку, нервів тощо) безвідносно до конкретних форм, що формує вартість. Вартість, на думку К. Маркса, не є властивістю речі, це вираження виробничих відносин товаровиробників.В основу системи категорій і законів капіталістичного способу виробництва К. Маркс поклав-розвиток суперечностей між споживною вартістю й вартістю, конкретною й абстрактною працею, приватним і суспільним характером праці. Дослідження форм вартості (простої, одиничної, або випадкової; повної, або розгорнутої; загальної та грошової) дало змогу глибше охарактеризувати ціну, виявити причини її кількісної та якісної розбіжності з величиною вартості та показати дію основного закону товарного виробництва — закону вартості — через характеристику функцій грошей.

Аналіз теоретичного спадку К. Маркса дає змогу визначити такі найважливіші здобутки його вчення:

o збагачення методології дослідження економічних і соціальних явищ, створення оригінального аналітичного апарату наукового аналізу;

o обґрунтування концепції історичної єдності людського суспільства;

o глибоке дослідження еволюції індустріально-ринкового господарства, виявлення важливих рис капіталістичної економічної системи;

o розвиток теорії суспільного відтворення і його циклічності;

o поглиблення трудової теорії вартості.

В економічній літературі ідеї К. Маркса піддаються суттєвій критиці, зокрема вказується на:

o тенденційність, політичну упередженість і запрограмованість кінцевих результатів наукового дослідження;

o претензію на володіння абсолютною істиною, жорстку непримиренність щодо інших теоретичних позицій, визначення власного учення єдино науковим;

o переконання у тому, що стрижень історії становить боротьба класів на основі антагоністичності їх інтересів;

o однофакторний аналіз вартості, ціни та доходів на основі визнання пріоритетності єдиного ресурсу - праці.