- •1.Предмет та завдання “Історії економіки”.
- •2.Місце та роль економічної історії в системі економічних дисциплін та історико-економічної науки.
- •4.Підходи та критерії до проблеми періодизації економічної історії.
- •Підходи та критерії періодизації економічної історії як господарської практики.
- •5.Методологія історико-економічних досліджень.
- •7.Палеолітична та неолітична революції та їх наслідки.
- •8.Причини розпаду первіснообщинного ладу та особливості переходу до класового суспільства у різних народів та розвиток перших цивілізацій.
- •9. Фази еволюції та варіації розвитку рабовласництва. Східне та античне рабство та їх відмінності.
- •17. Загальна характеристика феодального ладу та його періодизація
- •Розвиток феодального землеволодіння в Західній Європі (аллод, бенефіцій, феод).
- •Еволюція рентних відносин за доби феодалізму та фактори впливу на них.
- •21.Цеховий лад міського ремесла в середньовічній Європі.
- •22. Передумови та економічні наслідки Великих географічних відкриттів.
- •23. “Революція цін” XVI ст., її суть, причини, наслідки та значення.
- •24. Криза натуральної системи господарювання як початок становлення господарства ринкового типу.
- •25. Первісне нагромадження капіталу, його суть, джерела, методи та результати.
- •26, 28, 29.Особливості процесу первісного нагромадження капіталу у провідних країнах світу.
- •27.Становлення та розвиток мануфактурного виробництва в Європі.
- •Розсіяна мануфактура;
- •Змішана;
- •30. Передумови, хід, складові та наслідки аграрного перевороту в Англії.
- •1.4. Розпуск військових дружин феодалів.
- •31. Промисловий переворот в Англії: джерела, розвиток та соціально-економічні наслідки.
- •Наслідки промислового перевороту
- •31. Особливості промислового перевороту у Франції, Німеччині, сша.
- •33."Прусський" та "американський" шляхи розвитку капіталізму в сільському господарстві.
- •34. Економіка північноамериканських колоній, причини та наслідки війни за незалежність.
- •Причини й наслідки війни північноамериканських колоній за незалежність
- •35. Передумови громадянської війни у сша та її економічні наслідки.
- •1. Знищення рабства і перші реальні кроки до рішення негритянської проблеми взагалі в масштабі країни.
- •37. Основні тенденції розвитку світової економіки на межі хіх–хх ст.
- •38. Причини втрати Англією світової економічної першості.
- •39. Причини вповільнення темпів економічного розвитку та промислового відставання Франції на межі хіх–хх ст.
- •40. Причини швидкого промислового та економічного піднесення в Німеччині в останній третині хіх – на початку хх ст.
- •41. Перетворення сша у провідну індустріальну державу світу.
- •42. Розпад феодалізму та генезис капіталізму в Японії. Початок "перетворень Мейдзі".
- •43. Економічні причини та наслідки Першої світової війни.
- •44. Версальська система та її економічна суть.
- •45. Плани Дауеса та Юнга, їх суть та мета.
- •46.Світова економічна криза 1929 –1933 рр. Та шляхи виходу з неї. „Новий курс” ф.Д.Рузвельта.
- •«Новий курс» ф.Д. Рузвельта
- •47.Особливості економічної кризи 1929-1933 рр. Для Німеччини, Англії, Франції.
- •48.Становище провідних країн у світовому господарстві напередодні Другої світової війни.
- •49. Економічні причини та наслідки Другої світової війни для світового господарства.
- •50. Мета, суть, економічні наслідки плану Маршалла та програми Доджа – Макартура і відмінності між ними.
- •52.Структурні кризи та їх вплив на економічний розвиток сша в 70-ті – на початку 80-х років. "Рейганоміка" та її результати.
- •53. Причини економічного піднесення фрн в 50-х роках хх ст.
- •54.Фактори економічного зростання Японії в 50–70-ті роки хх ст.
- •55.Причини економічного спаду в Японії на межі хх–ххі ст.
- •56.Економічна суть Європейського Союзу: виникнення, еволюція, розширення складу країн-учасниць та перспективи розвитку.
- •57. Місце Франції у Європейському Союзі та світовому господарстві.
- •59.Тенденції розвитку американської економіки на межі тисячоліть. Становлення та розвиток постіндустріального суспільства та нової (постіндустріальної) економіки.
- •60.Тенденції світового економічного розвитку на межі тисячоліть. Загальноцивілізаційні економічні проблеми людства
- •Предмет, метод та завдання „Історія економічної думки”.
- •Економічна думка Стародавнього Світу: стародавні Схід, Греція та Рим.
- •Економічна думка Стародавнього Вавилону
- •Давня Індія
- •Стародавній Китай
- •Економічні вчення античної Греції
- •Економічні погляди Стародавнього Риму
- •Економічна думка середньовіччя.
- •4.Плюралізм теорій та напрямків економічної думки: причини існування та наслідки.
- •5.Суть, основні риси та етапи еволюції меркантилізму.
- •6. Економічні ідеї, політика, принципи та національні особливості меркантилізму.
- •7. Історичні умови виникнення, теоретико-гносеологічні корені та загальна характеристика класичної школи політичної економії.
- •8. Поняття „класична школа політекономії” та її хронологічні межі: основні підходи.
- •9. Економічні погляди в. Петті.
- •10. Економічні погляди п. Буагільбера.
- •11. Суть, представники та основні категорії фізіократії.
- •11. Економічні погляди ф.Кене.
- •12. Аналіз „Економічної таблиці” ф.Кене та її наукове значення.
- •Економічні погляди а.Тюрго.
- •Теорія вартості
- •19. А.Сміт про продуктивну і непродуктивну працю.
- •Історичне місце теоретичної спадщини а. Сміта.
- •21. Основні ідеї економічного вчення д. Рікардо.
- •22. Теорія вартості та теорія ренти д. Рікардо.
- •Методологія дослідження
- •23. Історичне місце теоретичної спадщини д. Рікардо
- •Економічні погляди т.Мальтуса. Теорія народонаселення.
- •Система економічних поглядів Дж.Ст. Мілля.
- •Економічні погляди ж.-б. Сея.
- •Економічна теорія у Франції у першій половині хіх століття. Ф. Бастіа.
- •Політична економія в сша у першій половині хіх століття. Економічні погляди г.Ч.Кері.
- •29.Характеристика основних постулатів класичної школи.
- •30. Альтернативні класичній школі напрямки економічної думки хіх ст.
- •32.Економічні вчення західноєвропейських соціалістів-утопістів. А. Сен-Сімон, ш. Фурьє, р. Оуен.
- •Економічні погляди к.А. Сен-Сімона
- •Економічні погляди р. Оуена
- •34.Теорія вартості та додаткової вартості к.Маркса.
- •35.К.Маркс про нагромадження капіталу та його соціально-економічні наслідки.
- •36. Теорія відтворення суспільного продукту к.Маркса.
- •37.Розкол марксизму. Економічні концепції е.Бернштейна, к.Каутського, р.Гільфердінга.
- •Зародження системи національної політичної економії в Німеччині у першій половині хіх ст. Ф.Ліст та „стара” історична школа.
- •40.Економічна думка в Україні у хіх ст.
- •41.Економічна думка в Росії у хіх ст.
- •42.Економічні погляди м.І.Туган-Барановського.
- •43.Причини виникнення, передвісники та етапи розвитку маржиналізму.
- •44.Австрійська школа граничної корисності.
- •45.Математична школа в політичній економії. Теоретичні моделі л.Вальраса та в.Парето.
- •47.Економічні погляди Дж.Б.Кларка.
- •48.Розвиток неокласичної традиції в працях а.Пігу, р.Хоутрі.
- •49.Ранній інституціоналізм, умови його виникнення та основні напрямки розвитку.
- •50.Історичні передумови та суть „кейнсіанської революції”. Особливості методології Дж.М.Кейнса.
- •Кейнсіанська революція
- •52. Основні положення теоретичної системи та практичної програми Дж.М.Кейнса.
- •54.Посткейнсіанство. Дж.Робінсон, п.Сраффа, н.Калдор.
- •55.Теорія монополістичної конкуренції Ед.Чемберліна.
- •56.Економічні погляди й.Шумпетера.
- •57.Причини виникнення, загальна характеристика та основні школи неолібералізму.
- •58.Лондонська школа неолібералізму. Економічні погляди ф.Хайєка.
- •59.Німецький неолібералізм та його еволюція. Теорії „соціального ринкового господарства” та „ідеальних типів господарських систем”.
- •60.Французький неолібералізм. М.Аллє.
- •61.Причини і суть „монетаристської революції”. Чиказька школа та м.Фрідмен.
- •62.Неокласичний синтез. П. Семюелсон. Дж.Хікс.
- •63.Неокласичне відродження. Теорія та політика „економіки пропозиції” та теорія раціональних очікувань.
- •64.Сучасний інституціоналізм: суть, основні представники, теорія.
- •Неоінституціоналізм.
- •65.Економічні погляди Дж.К. Ґелбрейта.
- •66.Теорія транзакційних витрат та прав власності р.Коуза.
- •67.Теорія суспільного вибору Дж. Б’юкенена.
- •Методологія "нової політичної економії"
- •68.Теорії індустріального та постіндустріального суспільства.
- •70.Розвиток радянської економічної думки в 30-90-ті роки хх ст.
23. Історичне місце теоретичної спадщини д. Рікардо
Д. Рікардо увійшов у історію економічної думки як видатний представник класичної школи політичної економії, який:
- побудував логічно послідовну теоретичну систему, засновану на трудовій теорії вартості; розвинув інструментарій економічних досліджень, заклав підвалини гіпотетично-дедуктивного способу умовиводу та модельного підходу до побудови економічної теорії;
- поглибив категоріальний апарат економічної науки, сформулював ряд основоположних принципів класичної політичної економії, які увійшли у золотий фонд економічної думки (теорія ренти, теорія грошового обігу, трудова теорія вартості, теорія міжнародної торгівлі тощо);
- розробив практичні рекомендації, які знайшли втілення у економічній політиці багатьох країн і "допомогли зробити вільну торгівлю популярною метою британської політики. ...Рікардо мимоволі дав теоретичне обґрунтування довготривалому вирішенню проблеми економічного зростання, фактично прийнятому Британією в XIX ст. вона стала "майстернею світу".
На початку XIX ст. в Англії розгорнулась полеміка між прихильниками та послідовниками учення Д. Рікардо та критиками окремих сторін його теорії.
Найортодоксальнішими прибічниками ідей Д. Рікардо були англійські економісти Джеймс Мілль (1773—1836) та Джон Мак-Куллох (1789—1864), які, догматично сприйнявши теорію Д. Рікардо, коментували, відстоювали та популяризували її.
Економічні погляди т.Мальтуса. Теорія народонаселення.
Методологія.
Мальтус відстоює визначальний вплив на економіку природних факторів, виходячи з обмеженості ресурсів і неможливості безмежного удосконалення природи самої людини. Тому завданням політичної економії вчений вважає пошук закономірностей примноження матеріального багатства суспільства.
Мальтус вперше застосовує граничні величини, ілюструючи закон спадної родючості земельних ділянок, а також робить першу спробу прогнозування тенденцій економічного розвитку. При формулюванні категорії "ефективного попиту" вчений здійснює процедуру простого агрегування. Отже, спираючись на ідеї класицизму, Мальтус започаткував нову методологію, яку в подальшому назвуть неокласичною.
Теорія вартості і доходів.
Вартість Мальтус пов'язує з витратами виробництва товару, до яких відносить затрати живої і уречевленої праці, а також прибуток на авансований капітал. Останній представлено як надлишок над працею, яка була витрачена при виробництві, тобто як номінальна надбавка до витрат, що виникає в результаті продажу товару по більш високій ціні. Щодо інших доходів, то у Мальтуса вони є породженням витрат на працю, капітал і землю.
Теорія відтворення.
За Мальтусом, сукупні доходи суспільства для повної реалізації продукту мають дорівнювати сумі витрат факторів виробництва. Доки інвестиції покривають різницю між доходами і витратами, доти реалізація продукту буде повною. Якщо заощадження не інвестуються, то споживання знижується, що супроводжується зниженням попиту, цін, прибутків і, як наслідок, - тимчасовою зупинкою виробництва. Остання буде мати місце доти, доки у виробників не з'явиться стимул у вигляді зростання прибутку. Це можливо лише за рахунок зростання "ефективного попиту", під яким Мальтус розуміє такий рівень попиту, який викликає довготривалу пропозицію з достатнім прибутком.
Отже, на думку Мальтуса, для реалізації прибутку потрібні покупці, які не є продавцями і виробниками. Ця категорія людей повинна мати достатні грошові суми для оплати і номінальної надбавки прибутку, і виробленої вартості. Для цієї ролі Мальтус обрав невиробничі верстви населення (землевласники, церковні служителі, чиновники), які формують попит без пропозиції і, тим самим, урівноважують попит з пропозицією. Саме вони створюють необхідну величину "ефективного попиту".
У праці "Дослід про закон народонаселення" Мальтус виходив із таких основних положень:
1) суспільство перебуває в рівноважному стані, коли виробляє достатню кількість продовольства для споживання відповідної чисельності населення;
2) при порушенні цієї рівноваги в суспільстві виникають сили, які повертають його до рівноважного стану;
3) ціни всіх товарів визначаються співвідношенням попиту і пропозиції;
4) діє закон народонаселення, згідно з яким і населення, і продовольство за відсутності перешкод безмежно зростають, але швидкість зростання населення вища, ніж швидкість зростання продуктів харчування.
Зокрема, за сприятливих обставин населення зростатиме в геометричній прогресії, а виробництво продовольства - в арифметичній прогресії. Саме у перенаселенні англійський економіст вбачав основну причину зростання розпусти, хвороб, злиднів, голоду, безробіття та інших лих суспільства. Вся його книга є аналізом того, як досягти бажаної рівноваги між населенням і виробництвом достатньої кількості продуктів харчування.
Теорія народонаселення, яка сприяла виникненню та поширенню нового напряму в соціально-економічних дослідженнях — мальтузіанства (згодом — неомальтузіанства), прихильники якого вбачають причини бідності у перенаселенні. Принагідно зазначимо, що на сьогоднішній день у більшості країн, що розвиваються, високі темпи зростання населення породжують значні економічні проблеми та спроби обмеження народжуваності як важливого напряму державної політики зайнятості.