Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Шпоры ИЕД.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
439.98 Кб
Скачать
  1. Економічні погляди а.Тюрго.

   Анн Робер Жак Тюрго (1727 – 1781) – державний діяч, філософ-просвітник, видатний французький економіст-фізіократ.

Філософський світогляд А. Тюрго сформувався під впливом прогресивних ідей просвітників Д. Дідро, Ж.-Д’Аламбера та інших – співробітників і авторів „Енциклопедії”. Свої економічні ідеї вчений виклав у таких працях як „Похвальне слово Венсану де Гурне” (1759), “Роздуми про створення і розподіл багатства” (1766), „Листи про свободу торгівлі зерном” (1770), „Цінність та гроші” (1769) та ін.. У своїх працях Анн Тюрго:    – відстоював принципи свободи економічної діяльності, засуджував політику протекціонізму;    – землеробство визнавав джерелом додаткового продукту, а землеробську працю – єдиною продуктивною працею, тому що тільки вона створює „чистий продукт”;    – критикував теорію трудової вартості, започаткував основи теорії цінності. У пошуках абсолютної ціни А. Тюрго виходить на „природну ціну” як відносну величину, яка немає внутрішньої субстанції і визначається на основі суб’єктивних оцінок корисності блага продавцем і покупцем. При цьому вчений підкреслював, що власна оцінка корисності блага дозволяє учасникам обміну отримувати більше, ніж вони віддають. Отже, ідея корисності як субстанція цінності була висунена майже за 100 років до виникнення маржиналізму;    – розрізняв суб’єктивну і об’єктивну цінності блага. Суб’єктивна цінність визнається оцінкою блага її власником, а об’єктивна – ринком і залежить від співвідношення попиту та пропозиції;    – першим зробив спробу сформулювати закон спадної родючості ґрунтів. Згідно з цим законом зростання витрат праці (капіталу) на землі призводить до того, що кожна наступна одиниця праці виявляється менш продуктивною;    – висунув більш зріле тлумачення класової структури суспільства, поділів продуктивний і „безплідний” класи на дві групи: підприємців, які є власниками засобів виробництва і здійснюють вкладення капіталу для отримання прибутків та найманих робітників, які продають свою працю і живуть на отриману заробітну плату;    – уперше показав різницю між грошима і капіталом. Капітал на відміну від грошей приносить дохід, який розпадається на дві частини. Перша частина слугує для відшкодування витрат, пов’язаних зі створенням продуктів, у тому числі і на оплату праці робітників. Друга – є прибутком на капітал і земельною рентою;    – визнав прибуток не тільки частиною земельної ренти, а і особливою формою доходу, винагородою підприємцям за їх виробничі турботи, працю, здібності та ризик. А. Тюрго допускав існування промислового і торговельного прибутків;    – дав аналіз капіталу і доходу. Основною формою капіталу вважав землеробський капітал, а головною формою доходу – земельну ренту. Намагався виявити способи зростання капіталу як “нагромадженої цінності”.    Геніальні фізіократичні ідеї А. Тюрго зробили великий вплив на наступний розвиток економічної думки.

15. Економічна система та методологія А.Сміта.

16. Теорія вартості А.Сміта.

17. А.Сміт про доходи суспільства та їх розподіл.

18. Вчення А.Сміта про капітал та його структуру.

Адам Сміт (1723—1790) — видатний англійський економіст, з іменем якого пов'язане становлення економічної теорії як науки. Започаткувавши систематизований виклад економічних знань та глибокий теоретичний аналіз економічних явищ та процесів, він зайняв особливе місце в історії економічної думки.

Геніальна праця ученого "Дослідження про природу і причини багатства народів" (1776) започаткувала народження ліберальної економічної теорії і стала справжнім проривом у світовій економічній думці. У ній А. Сміт уперше перейшов від аналізу окремих проблем до теоретичних узагальнень та систематизації економічних знань.

Трактуючи політичну економію як науку про об'єктивні закони виробництва і нагромадження багатства, А. Сміт розвинув методологію економічних досліджень. Вчений:

Широко застосовував абстрактно-логічний, причинно-наслідковий (казуальний) методи, спрямовані на виявлення глибинних закономірностей економічних явищ та процесів, розкриття структури економічної системи, простеження внутрішніх зв'язків економічних категорій.

Прагнув поєднати езотеричний та екзотеричний підходи, що сприяло збагаченню арсеналу методології економічного дослідження. Водночас подвійність підходів ученого виявилась у суперечливості та неоднозначності його теоретичних міркувань.

Виокремив дві сторони економічної теорії:

а)позитивну, спрямовану на виявлення глибинних закономірностей економічного розвитку, природних об'єктивних законів, які управляють економікою, теоретичне дослідження умов виробництва та нагромадження багатства;

б)нормативну, спрямовану на розробку рекомендацій для економічної політики держави (уряду), здатної забезпечити економічним суб'єктам можливість добувати "достатній дохід або засоби існування".

Ідейно-теоретичним підґрунтям економічної системи А. Сміта стала ідеологія ринкового лібералізму, в основу якої були покладені:

Теорія "природного порядку" та внутрішньої гармонії людського суспільства, узгодженої із законами моралі.

А.Сміт використовує подвійну методологію: виділяє закономірності, корінні та визначальні процеси в економіці, не бере до уваги випадкові, поверхневі явища (езотеричний метод) і одночасно використовує каталогізацію та зведення до систематизуючого визначення явищ у тому вигляді, в якому вони проявляються в реальній дійсності (екзотеричний метод). Центральне місце в методології А.Сміта займає концепція економічного лібералізму, в основу якої покладена ідея природного порядку.

Концепція економічного лібералізму включає:

o збіг інтересів окремих людей і суспільства;

o виділення "економічної людини", яка наділена егоїзмом і прагне до нагромадження багатства;

o основою дії економічних законів є вільна конкуренція;

o гонитва за прибутком і вільна торгівля оцінюється як діяльність "вигідна" всьому суспільству;

o дія механізму "невидимої руки" на ринку, тобто дія стихійних об'єктивних економічних законів, за допомогою яких вільна конкуренція управляє діями людей через їх інтереси.

ЕКОНОМІЧНІ ВЧЕННЯ А.СМІТА

Теорія вартості

Визначаючи суть вартості А. Сміт користується терміном "цінність". Цінність у нього має подвійне значення: корисність і можливість придбання інших предметів.

Вартість має троїсте визначення в роботах А.Сміта - вартість як:

- затрати праці на виробництво товару;

- кількістю праці, на яку можна придбати даний товар;

- доходи (заробітною платою, прибутком, рентою)

Теорія капіталу

А.Сміт визначає капітал головною рушійною силою економічного прогресу, і визначає його як:

- запаси, що призначені для подальшого виробництва;

- вартість, що приносить прибуток завдяки експлуатації найманої праці;

- уводить до наукового обігу терміни "основний" та "обіговий" капітал;

- нагромадження капіталу - джерело збагачення нації

Теорія грошей

Гроші - це особливий товар, який є всезагальним засобом обміну. Перевага надавалась паперовим грошам.

Заробітна плата - продукт праці, природна винагорода за неї. За умов капіталізму, робітник отримує лише частину цінності, яку він виробляє, іншу частину отримує капіталіст.

Сміт визначає "нормальний" рівень заробітної плати кількістю засобів існування і членів його сім'ї. Прибуток - це різниця між заново створеною вартістю і заробітною платою, результат неоплаченої праці. Рента - плата за користування землею. Причина її існування - приватна власність на землю, відрахування від праці робітника і природна винагорода за користування землею

Вчення про

розподіл

праці

Вирішальним фактором зростання багатства й "загального добробуту" є поділ праці, який зумовлює співпрацю усіх для задоволення потреб кожної окремої людини. Зростання продуктивності праці внаслідок її поділу зумовлює: економію часу; вдосконалення навиків робітників; винаходом і застосуванням механізмів, які полегшують працю

Економічна

політика

держави

А.Сміт визначив принцип повного невтручання держави в економіку країни - laissez faire.

Він виступав за вільну торгівлю між країнами і показав взаємовигідність міжнародної торгівлі.

Виділив 4 правила оподаткування: пропорційність, мінімальність, визначеність, сприятливість для платника