- •1.Предмет та завдання “Історії економіки”.
- •2.Місце та роль економічної історії в системі економічних дисциплін та історико-економічної науки.
- •4.Підходи та критерії до проблеми періодизації економічної історії.
- •Підходи та критерії періодизації економічної історії як господарської практики.
- •5.Методологія історико-економічних досліджень.
- •7.Палеолітична та неолітична революції та їх наслідки.
- •8.Причини розпаду первіснообщинного ладу та особливості переходу до класового суспільства у різних народів та розвиток перших цивілізацій.
- •9. Фази еволюції та варіації розвитку рабовласництва. Східне та античне рабство та їх відмінності.
- •17. Загальна характеристика феодального ладу та його періодизація
- •Розвиток феодального землеволодіння в Західній Європі (аллод, бенефіцій, феод).
- •Еволюція рентних відносин за доби феодалізму та фактори впливу на них.
- •21.Цеховий лад міського ремесла в середньовічній Європі.
- •22. Передумови та економічні наслідки Великих географічних відкриттів.
- •23. “Революція цін” XVI ст., її суть, причини, наслідки та значення.
- •24. Криза натуральної системи господарювання як початок становлення господарства ринкового типу.
- •25. Первісне нагромадження капіталу, його суть, джерела, методи та результати.
- •26, 28, 29.Особливості процесу первісного нагромадження капіталу у провідних країнах світу.
- •27.Становлення та розвиток мануфактурного виробництва в Європі.
- •Розсіяна мануфактура;
- •Змішана;
- •30. Передумови, хід, складові та наслідки аграрного перевороту в Англії.
- •1.4. Розпуск військових дружин феодалів.
- •31. Промисловий переворот в Англії: джерела, розвиток та соціально-економічні наслідки.
- •Наслідки промислового перевороту
- •31. Особливості промислового перевороту у Франції, Німеччині, сша.
- •33."Прусський" та "американський" шляхи розвитку капіталізму в сільському господарстві.
- •34. Економіка північноамериканських колоній, причини та наслідки війни за незалежність.
- •Причини й наслідки війни північноамериканських колоній за незалежність
- •35. Передумови громадянської війни у сша та її економічні наслідки.
- •1. Знищення рабства і перші реальні кроки до рішення негритянської проблеми взагалі в масштабі країни.
- •37. Основні тенденції розвитку світової економіки на межі хіх–хх ст.
- •38. Причини втрати Англією світової економічної першості.
- •39. Причини вповільнення темпів економічного розвитку та промислового відставання Франції на межі хіх–хх ст.
- •40. Причини швидкого промислового та економічного піднесення в Німеччині в останній третині хіх – на початку хх ст.
- •41. Перетворення сша у провідну індустріальну державу світу.
- •42. Розпад феодалізму та генезис капіталізму в Японії. Початок "перетворень Мейдзі".
- •43. Економічні причини та наслідки Першої світової війни.
- •44. Версальська система та її економічна суть.
- •45. Плани Дауеса та Юнга, їх суть та мета.
- •46.Світова економічна криза 1929 –1933 рр. Та шляхи виходу з неї. „Новий курс” ф.Д.Рузвельта.
- •«Новий курс» ф.Д. Рузвельта
- •47.Особливості економічної кризи 1929-1933 рр. Для Німеччини, Англії, Франції.
- •48.Становище провідних країн у світовому господарстві напередодні Другої світової війни.
- •49. Економічні причини та наслідки Другої світової війни для світового господарства.
- •50. Мета, суть, економічні наслідки плану Маршалла та програми Доджа – Макартура і відмінності між ними.
- •52.Структурні кризи та їх вплив на економічний розвиток сша в 70-ті – на початку 80-х років. "Рейганоміка" та її результати.
- •53. Причини економічного піднесення фрн в 50-х роках хх ст.
- •54.Фактори економічного зростання Японії в 50–70-ті роки хх ст.
- •55.Причини економічного спаду в Японії на межі хх–ххі ст.
- •56.Економічна суть Європейського Союзу: виникнення, еволюція, розширення складу країн-учасниць та перспективи розвитку.
- •57. Місце Франції у Європейському Союзі та світовому господарстві.
- •59.Тенденції розвитку американської економіки на межі тисячоліть. Становлення та розвиток постіндустріального суспільства та нової (постіндустріальної) економіки.
- •60.Тенденції світового економічного розвитку на межі тисячоліть. Загальноцивілізаційні економічні проблеми людства
- •Предмет, метод та завдання „Історія економічної думки”.
- •Економічна думка Стародавнього Світу: стародавні Схід, Греція та Рим.
- •Економічна думка Стародавнього Вавилону
- •Давня Індія
- •Стародавній Китай
- •Економічні вчення античної Греції
- •Економічні погляди Стародавнього Риму
- •Економічна думка середньовіччя.
- •4.Плюралізм теорій та напрямків економічної думки: причини існування та наслідки.
- •5.Суть, основні риси та етапи еволюції меркантилізму.
- •6. Економічні ідеї, політика, принципи та національні особливості меркантилізму.
- •7. Історичні умови виникнення, теоретико-гносеологічні корені та загальна характеристика класичної школи політичної економії.
- •8. Поняття „класична школа політекономії” та її хронологічні межі: основні підходи.
- •9. Економічні погляди в. Петті.
- •10. Економічні погляди п. Буагільбера.
- •11. Суть, представники та основні категорії фізіократії.
- •11. Економічні погляди ф.Кене.
- •12. Аналіз „Економічної таблиці” ф.Кене та її наукове значення.
- •Економічні погляди а.Тюрго.
- •Теорія вартості
- •19. А.Сміт про продуктивну і непродуктивну працю.
- •Історичне місце теоретичної спадщини а. Сміта.
- •21. Основні ідеї економічного вчення д. Рікардо.
- •22. Теорія вартості та теорія ренти д. Рікардо.
- •Методологія дослідження
- •23. Історичне місце теоретичної спадщини д. Рікардо
- •Економічні погляди т.Мальтуса. Теорія народонаселення.
- •Система економічних поглядів Дж.Ст. Мілля.
- •Економічні погляди ж.-б. Сея.
- •Економічна теорія у Франції у першій половині хіх століття. Ф. Бастіа.
- •Політична економія в сша у першій половині хіх століття. Економічні погляди г.Ч.Кері.
- •29.Характеристика основних постулатів класичної школи.
- •30. Альтернативні класичній школі напрямки економічної думки хіх ст.
- •32.Економічні вчення західноєвропейських соціалістів-утопістів. А. Сен-Сімон, ш. Фурьє, р. Оуен.
- •Економічні погляди к.А. Сен-Сімона
- •Економічні погляди р. Оуена
- •34.Теорія вартості та додаткової вартості к.Маркса.
- •35.К.Маркс про нагромадження капіталу та його соціально-економічні наслідки.
- •36. Теорія відтворення суспільного продукту к.Маркса.
- •37.Розкол марксизму. Економічні концепції е.Бернштейна, к.Каутського, р.Гільфердінга.
- •Зародження системи національної політичної економії в Німеччині у першій половині хіх ст. Ф.Ліст та „стара” історична школа.
- •40.Економічна думка в Україні у хіх ст.
- •41.Економічна думка в Росії у хіх ст.
- •42.Економічні погляди м.І.Туган-Барановського.
- •43.Причини виникнення, передвісники та етапи розвитку маржиналізму.
- •44.Австрійська школа граничної корисності.
- •45.Математична школа в політичній економії. Теоретичні моделі л.Вальраса та в.Парето.
- •47.Економічні погляди Дж.Б.Кларка.
- •48.Розвиток неокласичної традиції в працях а.Пігу, р.Хоутрі.
- •49.Ранній інституціоналізм, умови його виникнення та основні напрямки розвитку.
- •50.Історичні передумови та суть „кейнсіанської революції”. Особливості методології Дж.М.Кейнса.
- •Кейнсіанська революція
- •52. Основні положення теоретичної системи та практичної програми Дж.М.Кейнса.
- •54.Посткейнсіанство. Дж.Робінсон, п.Сраффа, н.Калдор.
- •55.Теорія монополістичної конкуренції Ед.Чемберліна.
- •56.Економічні погляди й.Шумпетера.
- •57.Причини виникнення, загальна характеристика та основні школи неолібералізму.
- •58.Лондонська школа неолібералізму. Економічні погляди ф.Хайєка.
- •59.Німецький неолібералізм та його еволюція. Теорії „соціального ринкового господарства” та „ідеальних типів господарських систем”.
- •60.Французький неолібералізм. М.Аллє.
- •61.Причини і суть „монетаристської революції”. Чиказька школа та м.Фрідмен.
- •62.Неокласичний синтез. П. Семюелсон. Дж.Хікс.
- •63.Неокласичне відродження. Теорія та політика „економіки пропозиції” та теорія раціональних очікувань.
- •64.Сучасний інституціоналізм: суть, основні представники, теорія.
- •Неоінституціоналізм.
- •65.Економічні погляди Дж.К. Ґелбрейта.
- •66.Теорія транзакційних витрат та прав власності р.Коуза.
- •67.Теорія суспільного вибору Дж. Б’юкенена.
- •Методологія "нової політичної економії"
- •68.Теорії індустріального та постіндустріального суспільства.
- •70.Розвиток радянської економічної думки в 30-90-ті роки хх ст.
11. Суть, представники та основні категорії фізіократії.
Школа фізіократів (від грецьк. - природа і влада) виникла і розвивалась у період мануфактурного капіталізму у Франції.
Основні ідеї теорії фізіократів:
o критика політики меркантилізму;
o природний характер економічних законів;
o джерелом багатства є сфера виробництва матеріальних благ - землеробство;
o промисловість і торгівля - безплідні сфери;
o чистий продукт (унікальний дар природи) - це різниця між сумою всіх благ і витратами на виробництво продукції;
o основному капіталу відповідають "первісні аванси" (затрати на сільськогосподарське обладнання), а оборотному капіталу - "щорічні аванси" (щорічні затрати на сільськогосподарське виробництво);
o три принципи оподаткування: ефективне оподаткування-джерело доходу; співмірність податків із доходами; витрати при знятті податків не повинні обтяжувати;
o гроші виконують лише функцію засобу обігу;
o нагромадження грошей фізіократи вважали шкідливим, оскільки це вилучало гроші з обігу і не давало їм можливість виконувати єдину важливу функцію.
Термін "фізіократи" з'явився не відразу. Французькі дослідники називали себе економістами і були першими, хто впровадив у широкий вжиток назву нової професії.
Значний вплив на подальшу еволюцію економічної думки справили сформульовані у рамках фізіократизму положення стосовно:
природної закономірності суспільного життя, розвитку економіки за об'єктивними законами;
необхідності переміщення дослідження природи багатства зі сфери обігу у сферу виробництва;
розмежування продуктивної та непродуктивної праці;
дослідження капіталу, його структури та ролі у суспільному виробництві та відтворенні;
аналізу кругообігу суспільного продукту, виявлення головних передумов та пропорцій суспільного відтворення;
необхідності утвердження принципів економічного лібералізму та фритредерства.
11. Економічні погляди ф.Кене.
12. Аналіз „Економічної таблиці” ф.Кене та її наукове значення.
Франсуа Кене (1694-1774) основоположник класичної політичної економії у Франції. У своїй теоретичній системі виділяв три елементи:
- теорію природного порядку;
- теорію чистого продукту;
- теорію кругообігу багатства.
Вартість Ф. Кене визначає як суму витрат виробництва. Розрізняє два види доходів - заробітну плату і чистий продукт, єдиною формою якого є земельна рента. Заробітна плата - фізичний прожитковий мінімум. Чистий продукт - залишок багатства після відрахування витрат на його виробництво. Він створюється лише у сільському господарстві. Ф. Кене визначив теорію капіталу. Фактично він поділив його на основний та оборотний і назвав їх первісними та щорічними авансами.
Первісні аванси - витрати на декілька років у сільському господарстві на будівлі, худобу, та сільськогосподарські машини. Щорічні аванси - витрати, що здійснюються щорічно на насіння, робочу силу.Ф.Кене вперше визначив поділ населення на великі соціальні групи (класи) за економічною ознакою - участю у створенні і розподілі суспільного багатства:
o продуктивний клас, до якого належать фермери та сільськогосподарські робітники;
o непродуктивний (безплідний) клас - торговці, ремісники та промисловці;
o клас землевласників.
Найвідоміша праця Ф. Кене - "Економічна таблиця" (1758), в якій відображена теорія кругообігу багатства та суспільного відтворення. В ній також знайшли відображення всі сторони вчення Ф. Кене: "чистий продукт", капітал, гроші, продуктивна і непродуктивна праця тощо. Ідеї, закладені в творах Ф. Кене, стали першоосновою майбутнього економічного моделювання.
Завдяки геніальній спробі аналізу процесу відтворення на макроекономічному рівні "Економічна таблиця" Ф. Кене стала справжнім проривом у світовій економічній науці, започаткувавши:
економічне моделювання, створення макромоделей, які відображають умови та головні пропорції суспільного відтворення;
макроаналіз на основі використання агрегованих показників та об'єднання численних актів купівлі-продажу на рівні національного господарства в цілому; осмислення економічної ролі капіталу як необхідної основи безперервного функціонування національної економіки.