7.Палеолітична та неолітична революції та їх наслідки.

Певні зміни в межах цього типу господарства відбулися за палеолітичної революції, яка відбулася близько 35 тис. років тому. Відбувається перехід людей до загінного полювання, полювання на великих тварин – мамонтів, биків, коней. У зв’язку з цим здійснюється перехід від первісного стада до пратонатовпу – невеликого людського стада у стані крайнього психологічного збудження, першої форми соціальної спільності. Праця все більше стає визначальним компонентом життєдіяльності гомінідів, найважливішим стержнем їхнього способу життя. Разом з працею зароджувалась і її найнеобхідніша передумова – кооперація – як безпосереднє втілення соціального характеру суспільного виробництва.

Загінне полювання – одна з перших (після спільної оборони від хижаків) форм спільної праці, яка не вимагає штучних знарядь праці. Але і вона означала величезне зростання ефективності трудової діяльності. Наслідком виникнення загінного полювання стали перші регіональні екологічні кризи антропогенного походження, найяскравішим прикладом яких стало знищення людьми, що формувалися, травоядних гігантів дольодовикового періоду – мамонтів. Першими „знаряддями” параці (поряд з кам’яними, дерев’яними та кістяними) були селекція рослин і доместикація (приручення) тварин.

Палеолітична революція відбувалася впродовж 20 тисяч років, і характерними для неї є наступні зміни в господарській діяльності людей:

• освоєно вогонь, що було надзвичайно важливо;

• освоєно плетіння;

• винайдено і почали виготовляти спис, лук і стріли, бумеранг, кам’яну сокиру.

• Виникли рід і сім’я, власність і обмін, міфологія і культ.

• З появою гончарного мистецтва завершується палеолітична революція, завершується стадія дикунства.

Всі господарські здобутки палеолітичної революції пов’язані з кроманьйонцем, або, по суті, з людиною розумною (Homo sapiens), яка з’являється близько 40 тис. років тому.

Стосовно причин палеолітичної революції, то можна виділити дві версії, між представниками яких ведуться суперечки: космічна версія (змінилася жорсткість космічного випромінювання), та кліматична версія (глобальне похолодання стимулювало господарску активність).

Неолітична революція.

В основі переходу до виробничого (відтворювального) господарства лежить цілий ряд факторів: економічні, екологічні, соціальні, духовні, найважливішими з яких були такі:

1) виснаження запасів дичини і корисних рослин, що викликало нагальну потребу в поповненні втрат;

2) зростання населення („демографічний стрес”), хоча виробництво їжі могло бути причиною і наслідком демографічного зсуву;

3) досить високий технічний рівень знарядь праці, зачатки знань;

4) наявність сприятливих природних умов, розвиток землеробства і тваринництва.

Де ж вперше відбувся перехід до відтворювального господарства? Дехто шукав одне-єдине джерело виникнення землеробства. Загальновизнаною концепцією є поліцентризм „неолітичної революції”.

Перший значний поділ праці – поглиблення спеціалізації: скотарство відокремилося від землеробства

Другий великий суспільний поділ праці – відокремлення ремесла від сільського господарства

Перехід до нового типу господарства вирішив проблему харчування. „Неолітична революція” не відмінила полювання і збирання, які довго залишалися головними постачальниками їжі. З розвитком землеробства виникла досить відчутна гарантована прибавка до звичайного раціону. Вона й визначила економічну вигоду спочатку землеробства, тим більше, що його продукцію неважко зберігати тривалий час.

У людей з’явилися небачені ресурси часу, в історичній перспективі він відкривав можливості для утворення приватної власності і виникнення держави. Причому кочове скотарство як різновид виробничого господарства не дозволяло суспільству піднятися вище ранньокласових відносин, тільки землеробство або комплексне землеробсько-скотарське господарство допомогло людині перейти межу класоутворення.

Розвиток землеробства і скотарства створював передумови для зародження ремесла (людина мала потребу в одязі, житлі, знаряддях праці тощо).