40. Причини швидкого промислового та економічного піднесення в Німеччині в останній третині хіх – на початку хх ст.

Економічне піднесення Німеччини наприкінці ХІХ ст. o Перш за все, уряд Німеччини багато зробив для розвитку освіти та науки. Освіта стала гордістю країни, кількість студентів в університетах і вищих технічних закладах зростала особливо швидко. o Середня та вища освіта стала міцним підґрунтям для розвитку науки й розповсюдження її досягнень в економіці. o Демографічна ситуація в країні була досить стабільною. Цьому сприяла політика держави, церкви та загальне піднесення життєвого рівня. Якщо в 1816 р. в Німеччині населення становило 25 млн осіб, то в 1910 р. уже 64 млн, тобто відбулося зростання у 2,5 рази. o Відбувається перетворення Німеччини з аграрно-індустріальної на індустріальну-аграрну державу і завершується промисловий переворот. Німеччина широко використала науковий і технічний досвід інших держав і зосередила увагу на розвитку галузей важкої промисловості, особливо виплавки чавуну та сталі, машинобудуванні, зокрема, верстатобудуванні. o На початку XX ст. Німеччина вже випереджає Англію за виробництвом сірчаної кислоти, фарби, синтетичних барвників. Швидко розвивається фармацевтична промисловість. o З кінця 80-х років XIX ст. Німеччина займає перше місце з виробництва електродвигунів, трамваїв, устаткування для електростанцій, електрифікації залізниць та електричного освітлення в містах. o Прискорені темпи розвитку підприємств важкої промисловості призвели до концентрації виробництва та утворення монополій. Останні виникали, в основному, у формі картелів і синдикатів. Особливо велика роль належала картелям. Так, 1879 р. було лише 17 об'єднань, а в 1901 р. — 600 картелів, які охоплювали 12 тис. підприємств. o Для Німеччини характерна велика роль банків у стимулюванні розвитку промисловості та швидкий процес концентрації банківського капіталу. У кінці 70-х років XIX ст. у країні налічувалося 32 банки, а в 1910 р. — уже 28. Провідна роль у фінансових операціях належала Імперському банку. o У 70—80-х роках XIX ст. Німеччина активно переходить до політики протекціонізму в торгівлі, захищаючи свого національного виробника, водночас, сприяючи вивезенню товарів і капіталу за кордон. o Для швидкого економічного розвитку Німеччини велике значення мало формування ментальності німецької нації під впливом освіти, культури, мистецтва та релігії, яку держава зробила своїм союзником. Унаслідок дії зазначених чинників німець ставав слухняним, дисциплінованим, ретельно виконував накази, був носієм порядку, сумлінно ставився до праці. o Розвиток економіки Німеччини відбувався настільки швидко, що за 30 років з 1870 по 1900 рр. обсяг промислового виробництва зріс у 3,1 рази o Отже, ряд зазначених факторів позитивно вплинув на економічний розвиток Німеччини в кінці XIX ст., дав їй можливість стати другою промисловою державою світу й завдяки швидкій індустріалізації випередити Францію та Англію. Індустріалізація кінця XIX — початку XX ст. вивела Німеччину на друге місце у світі (після США) та пер­ше місце у Європі.

Після перемоги у франко-прусській війні 1870—1871 рр. відбулося об'єд­нання Німеччини навколо Пруссії, консолідація німецької нації. Було ліквідовано політичну роздрібненість, митні бар'єри, сфор­мувалася єдина грошово-фінансова система, прийнята загально­державна система міри і ваги, залізничного і поштового права. Все це сприяло розвитку єдиного внутр.го ринку країни. Перемога над Францією, анексія Ельзасу та Лотарингії, контрибуція у розмірі 5 млрд франків сприяли ек. зрост.ю Німеччини. Різко збільшилися інвестиції у промисловість. Масово вини­кають нові заводи і фабрики. ек. піднесенню Німеччини сприяв фактор часу. Внаслідок запізнення промисл. перевороту та індустріалізації у промисл. запроваджувалися най­новіші науково-технічні досягнення. Інженерно-технічна дум­ка Німеччини в кінці XIX — на початку XX ст. за к-стю та якістю впроваджень та нових розробок поступалася лише американській. Особливістю індустріалізації у Німеччині було те, що при­скорений розвиток промисл., особливо важкої, був спрямо­ваний у державні замовлення на зброю, боєпри­паси, що у значній мірі зумовили ріст галузей важкої індустрії.

Велике залізничне буд-во стимулювало розвиток металургії, добувної промисл.. Нім. металургія поступалася лише амер. Важлива роль належала ма­шинобуд., зокрема вир-ву двигунів внутр. згоряння. Успішно розвивалися нові галузі промисл.: хімічна, електротехнічна, автомобілебудівна. У процесі індустріалізації змінилася структура господар­ства Німеччини: промисл. почала домінувати в ек. системі країни. Німеччина напередодні І св. в. стала індустріально-аграрною, частка населення, зай­нятого у промисл., складала майже 50% від заг. числа працюючих. Темпи ек. зрост. були най­вищими у Європі.