- •1.Предмет та завдання “Історії економіки”.
- •2.Місце та роль економічної історії в системі економічних дисциплін та історико-економічної науки.
- •4.Підходи та критерії до проблеми періодизації економічної історії.
- •Підходи та критерії періодизації економічної історії як господарської практики.
- •5.Методологія історико-економічних досліджень.
- •7.Палеолітична та неолітична революції та їх наслідки.
- •8.Причини розпаду первіснообщинного ладу та особливості переходу до класового суспільства у різних народів та розвиток перших цивілізацій.
- •9. Фази еволюції та варіації розвитку рабовласництва. Східне та античне рабство та їх відмінності.
- •17. Загальна характеристика феодального ладу та його періодизація
- •Розвиток феодального землеволодіння в Західній Європі (аллод, бенефіцій, феод).
- •Еволюція рентних відносин за доби феодалізму та фактори впливу на них.
- •21.Цеховий лад міського ремесла в середньовічній Європі.
- •22. Передумови та економічні наслідки Великих географічних відкриттів.
- •23. “Революція цін” XVI ст., її суть, причини, наслідки та значення.
- •24. Криза натуральної системи господарювання як початок становлення господарства ринкового типу.
- •25. Первісне нагромадження капіталу, його суть, джерела, методи та результати.
- •26, 28, 29.Особливості процесу первісного нагромадження капіталу у провідних країнах світу.
- •27.Становлення та розвиток мануфактурного виробництва в Європі.
- •Розсіяна мануфактура;
- •Змішана;
- •30. Передумови, хід, складові та наслідки аграрного перевороту в Англії.
- •1.4. Розпуск військових дружин феодалів.
- •31. Промисловий переворот в Англії: джерела, розвиток та соціально-економічні наслідки.
- •Наслідки промислового перевороту
- •31. Особливості промислового перевороту у Франції, Німеччині, сша.
- •33."Прусський" та "американський" шляхи розвитку капіталізму в сільському господарстві.
- •34. Економіка північноамериканських колоній, причини та наслідки війни за незалежність.
- •Причини й наслідки війни північноамериканських колоній за незалежність
- •35. Передумови громадянської війни у сша та її економічні наслідки.
- •1. Знищення рабства і перші реальні кроки до рішення негритянської проблеми взагалі в масштабі країни.
- •37. Основні тенденції розвитку світової економіки на межі хіх–хх ст.
- •38. Причини втрати Англією світової економічної першості.
- •39. Причини вповільнення темпів економічного розвитку та промислового відставання Франції на межі хіх–хх ст.
- •40. Причини швидкого промислового та економічного піднесення в Німеччині в останній третині хіх – на початку хх ст.
- •41. Перетворення сша у провідну індустріальну державу світу.
- •42. Розпад феодалізму та генезис капіталізму в Японії. Початок "перетворень Мейдзі".
- •43. Економічні причини та наслідки Першої світової війни.
- •44. Версальська система та її економічна суть.
- •45. Плани Дауеса та Юнга, їх суть та мета.
- •46.Світова економічна криза 1929 –1933 рр. Та шляхи виходу з неї. „Новий курс” ф.Д.Рузвельта.
- •«Новий курс» ф.Д. Рузвельта
- •47.Особливості економічної кризи 1929-1933 рр. Для Німеччини, Англії, Франції.
- •48.Становище провідних країн у світовому господарстві напередодні Другої світової війни.
- •49. Економічні причини та наслідки Другої світової війни для світового господарства.
- •50. Мета, суть, економічні наслідки плану Маршалла та програми Доджа – Макартура і відмінності між ними.
- •52.Структурні кризи та їх вплив на економічний розвиток сша в 70-ті – на початку 80-х років. "Рейганоміка" та її результати.
- •53. Причини економічного піднесення фрн в 50-х роках хх ст.
- •54.Фактори економічного зростання Японії в 50–70-ті роки хх ст.
- •55.Причини економічного спаду в Японії на межі хх–ххі ст.
- •56.Економічна суть Європейського Союзу: виникнення, еволюція, розширення складу країн-учасниць та перспективи розвитку.
- •57. Місце Франції у Європейському Союзі та світовому господарстві.
- •59.Тенденції розвитку американської економіки на межі тисячоліть. Становлення та розвиток постіндустріального суспільства та нової (постіндустріальної) економіки.
- •60.Тенденції світового економічного розвитку на межі тисячоліть. Загальноцивілізаційні економічні проблеми людства
- •Предмет, метод та завдання „Історія економічної думки”.
- •Економічна думка Стародавнього Світу: стародавні Схід, Греція та Рим.
- •Економічна думка Стародавнього Вавилону
- •Давня Індія
- •Стародавній Китай
- •Економічні вчення античної Греції
- •Економічні погляди Стародавнього Риму
- •Економічна думка середньовіччя.
- •4.Плюралізм теорій та напрямків економічної думки: причини існування та наслідки.
- •5.Суть, основні риси та етапи еволюції меркантилізму.
- •6. Економічні ідеї, політика, принципи та національні особливості меркантилізму.
- •7. Історичні умови виникнення, теоретико-гносеологічні корені та загальна характеристика класичної школи політичної економії.
- •8. Поняття „класична школа політекономії” та її хронологічні межі: основні підходи.
- •9. Економічні погляди в. Петті.
- •10. Економічні погляди п. Буагільбера.
- •11. Суть, представники та основні категорії фізіократії.
- •11. Економічні погляди ф.Кене.
- •12. Аналіз „Економічної таблиці” ф.Кене та її наукове значення.
- •Економічні погляди а.Тюрго.
- •Теорія вартості
- •19. А.Сміт про продуктивну і непродуктивну працю.
- •Історичне місце теоретичної спадщини а. Сміта.
- •21. Основні ідеї економічного вчення д. Рікардо.
- •22. Теорія вартості та теорія ренти д. Рікардо.
- •Методологія дослідження
- •23. Історичне місце теоретичної спадщини д. Рікардо
- •Економічні погляди т.Мальтуса. Теорія народонаселення.
- •Система економічних поглядів Дж.Ст. Мілля.
- •Економічні погляди ж.-б. Сея.
- •Економічна теорія у Франції у першій половині хіх століття. Ф. Бастіа.
- •Політична економія в сша у першій половині хіх століття. Економічні погляди г.Ч.Кері.
- •29.Характеристика основних постулатів класичної школи.
- •30. Альтернативні класичній школі напрямки економічної думки хіх ст.
- •32.Економічні вчення західноєвропейських соціалістів-утопістів. А. Сен-Сімон, ш. Фурьє, р. Оуен.
- •Економічні погляди к.А. Сен-Сімона
- •Економічні погляди р. Оуена
- •34.Теорія вартості та додаткової вартості к.Маркса.
- •35.К.Маркс про нагромадження капіталу та його соціально-економічні наслідки.
- •36. Теорія відтворення суспільного продукту к.Маркса.
- •37.Розкол марксизму. Економічні концепції е.Бернштейна, к.Каутського, р.Гільфердінга.
- •Зародження системи національної політичної економії в Німеччині у першій половині хіх ст. Ф.Ліст та „стара” історична школа.
- •40.Економічна думка в Україні у хіх ст.
- •41.Економічна думка в Росії у хіх ст.
- •42.Економічні погляди м.І.Туган-Барановського.
- •43.Причини виникнення, передвісники та етапи розвитку маржиналізму.
- •44.Австрійська школа граничної корисності.
- •45.Математична школа в політичній економії. Теоретичні моделі л.Вальраса та в.Парето.
- •47.Економічні погляди Дж.Б.Кларка.
- •48.Розвиток неокласичної традиції в працях а.Пігу, р.Хоутрі.
- •49.Ранній інституціоналізм, умови його виникнення та основні напрямки розвитку.
- •50.Історичні передумови та суть „кейнсіанської революції”. Особливості методології Дж.М.Кейнса.
- •Кейнсіанська революція
- •52. Основні положення теоретичної системи та практичної програми Дж.М.Кейнса.
- •54.Посткейнсіанство. Дж.Робінсон, п.Сраффа, н.Калдор.
- •55.Теорія монополістичної конкуренції Ед.Чемберліна.
- •56.Економічні погляди й.Шумпетера.
- •57.Причини виникнення, загальна характеристика та основні школи неолібералізму.
- •58.Лондонська школа неолібералізму. Економічні погляди ф.Хайєка.
- •59.Німецький неолібералізм та його еволюція. Теорії „соціального ринкового господарства” та „ідеальних типів господарських систем”.
- •60.Французький неолібералізм. М.Аллє.
- •61.Причини і суть „монетаристської революції”. Чиказька школа та м.Фрідмен.
- •62.Неокласичний синтез. П. Семюелсон. Дж.Хікс.
- •63.Неокласичне відродження. Теорія та політика „економіки пропозиції” та теорія раціональних очікувань.
- •64.Сучасний інституціоналізм: суть, основні представники, теорія.
- •Неоінституціоналізм.
- •65.Економічні погляди Дж.К. Ґелбрейта.
- •66.Теорія транзакційних витрат та прав власності р.Коуза.
- •67.Теорія суспільного вибору Дж. Б’юкенена.
- •Методологія "нової політичної економії"
- •68.Теорії індустріального та постіндустріального суспільства.
- •70.Розвиток радянської економічної думки в 30-90-ті роки хх ст.
38. Причини втрати Англією світової економічної першості.
В останній третині XIX ст. в Англії почали знижуватися темпи промисл. вир-ва. Інтенсивний процес індустріалізації США, Німеччини, Росії, Японії зумовив виникнення нових центрів промисл. вир-ва. Англ. промисл. почала втрачати іноземні ринки збуту. Водночас амер. та нім. товари, дешевші та кращі за якістю, потрапляли на внутр. ринок країни.
Головною причиною відставання Англії було поступове старіння виробничої бази британської промисл. Англ. фабрики та заводи були збудовані ще в кінці XVIII — першій пол. XIX ст. і оснащені машинами та механізмами доби промисл. перевороту. Вони неспроможні були виготовляти таку к-сть виробів і такої якості, як амер. та нім., що базувалися на ефективнішій вир-чій основі, створеній науково-техн. процесом останньої третини XIX ст. Техн. модернізація англ. промисл. була вкрай необхідною, але надзвичайно дорогою і складною і вимагала додаткових капіталовкладень.
Англ. підприємці та банкіри віддавали перевагу експорту капіталу за кордон, в колонії та залежні країни, в яких наявність дешевої робочої сили забезпечувала їм високі прибутки. Вивіз капіталу був бажаним також з огляду на зростаючі потреби в колоніальній сировині — нафті, руді, кольорових металах, каучуку та ін.
Тим не менше, в англ. промисл. поступово відбувалися структурні зміни. Як і в США та Німеччині, в Англії високими темпами розвивалися галузі важкої промисл., особливо сталеплавильна, електротехнічна, хімічна. Вони випередили традиційно розвинені галузі — видобуток вугілля, виплавку чавуну, переробку бавовни. На розвитку англ. промисл. позначалась слабка енергозабезпеченість країни.
Процес монополізації промисл. в Англії проходив повільніше, ніж в США та Німеччині, тут тривалий час зберігалися дрібні та середні підприємства. Банківський капітал випереджував промисловий за темпами концентрації і централізації. Напередодні І св. в. 27 великих банків Англії володіли 86% усіх вкладів.
Надлишковий капітал Англія інвестувала в ек.-у своїх колоній, які на початку XX ст. у 100 разів перевищували розміри метрополії. Інвестиції направлялися у буд-во підприємств, шахт, портів, доріг і т. ін. Англ. монополії в колоніях та напівколоніях відігравали роль важливого механізму переливання капіталів і технологій, будували транспортні комунікації, створювали соціальні інституції, готували місцеві кадри для підприємн. діяльності. Незважаючи на окремі випадки, політика Англії щодо залежних країн сприяла їхньому ек. становленню, формуванню сучасної макроцивілізації взагалі.
Причини відставання економічного розвитку Англії
- освітня революція тут порівняно з іншими європейськими країнами, особливо Німеччиною, розвивалася дуже кволо. - підприємці Англії, маючи дешеву сировину й величезний ринок збуту товарів у колоніях, у будь-якому разі одержували надприбутки. - Процес концентрації виробництва й утворення монополій в Англії затримався на 10—15 років порівняно зі США та Німеччиною, і перші такі об'єднання виникають у колоніях чи з обслуговування колоній. - Структурні зміни в економіці Англії відбувалися повільно. На початок XX ст. у перше місце належало легкій промисловості, а не важкій, значна кількість устаткування на заводах і фабриках фізично й морально застаріла, недостатньо впроваджувалися останні досягнення науки і техніки. - У кінці XIX ст. сільське господарство Англії не зазнало суттєвих змін порівняно з другою половиною XVIII ст. - Фермерські господарства орендарів у зв'язку з високими податками зменшували виробництво товарної продукції та не могли задовольнити потреби країни в продуктах харчування, особливо зерні, унаслідок чого Англія змушена була робити закупівлі за кордоном та ввозити з колоній, витрачаючи великі кошти.
- У кінці XIX ст. Англія змушена була здійснити переорієнтацію своєї економіки на більш тісний зв'язок з колоніями, за розмірами яких вона посідала перше місце у світі — на початку XX ст. їх площа була 33,5 млн км2 з населенням 393,5 млн осіб. - У 1914 р. Англія посідала перше місце у світі за вивезенням капіталу за кордон, причому 94 % коштів переміщалися в її колонії. - Потужність банків країни продовжувала зростати. У кінці XIX ст. Англія перетворюється на світовий фінансовий центр (зосередження найбільших банків у Лондоні — у Сіті), а англійський фунт стерлінгів, який вільно обмінювався на золото, стає провідною валютою світу.
- Англійський банк— провідний банк, стає важливим елементом ринкової структури, а Англія — «світовим банкіром». Прибутки від фінансових операцій виходять на перше місце, причому за рахунок колоній, які стають основою економіки Англії.
