Наслідки промислового перевороту

1. Англія перетворилась на «фабрику світу», ставши своєрідним «інкубатором» технічних інновацій для інших країн.

2. Замість купця й банкіра головну роль в економіці країни почав відіграти підприємець-фабрикант.

3. Після завершення промислового перевороту значно зросла чисельність міського населення Англії й чисельність промислових робітників у загальній структурі зайнятості.

4. Масове залучення у виробничий процес жінок і дітей внаслідок відсутності необхідності застосування фізичної сили у виробництві.

5. Збільшення конкуренції на ринку праці призвело до масового безробіття, подовження робочого дня, падіння реальних доходів населення.

6. Загострення суперечностей в англійському суспільстві, що мало за наслідок виступи чартистів і рух лудитів (руйнівників машин).

7. Посилення експлуатації колоній і відсталих країн.

8. Перехід від митної політики протекціонізму до вільної торгівлі, що відбувся в середині ХІХ ст. з відміною «хлібних» законів.

Отже, Велика Британія, що першою з країн світу пережила промислову революцію, до середини XIX ст.:

• перетворилася у наймогутнішу країну світу.

• Вона стала найбільшою колоніальною імперією, яка забезпечувала промисловість метрополії необхідною і дешевою сировиною, робочою силою, а також широким ринком збуту готових виробів.

• Орієнтація найважливіших галузей виробництва, особливо текстильної, в основному на колоніальний ринок пізніше негативно позначилася на економічному розвитку Великої Британії і призвела до циклічного розвитку її економіки.

31. Особливості промислового перевороту у Франції, Німеччині, сша.

Промисловий переворот — це перехід від ручного, ремісничо-мануфактурного до великого машинного фабрично-заводського виробництва

У Франції промисловий переворот розпочався пізніше, ніж в Англії і був затяжним. Велика демократична революція 1789-1794 рр. негативно вплинула на хід економічного розвитку країни. Незважаючи на проголошені свободи, у країні тривалий час панував економічний хаос та дезорганізація.

Перші машини тут з'явилися ще в кінці XVIII ст,але не мали широкого застосування. Промислове піднесення відбулося у 1805-1810 в часи правління Директорії та Наполеона, які активно підтримували промисловість і торгівлю. У цей же час у Франції поширилися англійські винаходи. Щоправда англійські та французькі винаходи поширилися у французькій текстильній промисловості лише у 40-их.

В цілому інженерно-технічна думка у Франції відставала від англ. Континентальна блокада Англії (1806 ) прискор. становл. і розв. деяких галузей французької промисловості (суконної, хім, метобробної). Але ті галузі промисловості, які працюв. на колоніальній сировині пережив. занепад. Франція на довгі роки була позбавлена машин, мет.виробів та вугілля, необхідних для механізації виробничих процесів.

С/г Франції страждало через припинення експорту зерна, вин та інших прод.

2й етап промислового перевороту(1815-1848):

Зростають темпи механізації виробництва. Розвив текст, метал, поліграф, керамічна та інші галузі пром. 20ті рр: зародж французьке машинобудування. Але у Франції зберігалися невелике мануфактурне та дрібне кустарне виробництво. Такий стан також пояснюються антикапіталістичною атмосферою француз. сусп. Торговельно-промислова буржуазія не мала достатнього впливу на формув. держ. політики.

3й етап(відбувся після революції 1848-1849 рр. і тривав до кінця 60):

Сформувалася впливова фінансова буржуазія, але вона мало опікувалася розвитком промислов. Вона збагачув. з лихварства, фінансов. та біржових спекуляцій. Грошовий капітал зростав швидше, ніж промисловий.

У Франціх XIX ст. повільно зростає насел., попит на товари і продовольство залишався низьким. Для аграрного сектора економіки Франції характерною була складна структура. В с/г Франції домінували дрібні сільські господарства, домінування яких стримувало капіталістичний розвиток французького села. Державна митна політика, (більше сприяла аграріям, ніж підприємцям), стримувала розвиток промисловості.

Тим не менш фабрично-заводськев виробництво охопило більшість галузей промислов. Збільшилася кількість парових машин, протяжність залізниць. За прикладом Англії було проголошено свободу торгівлі, ліквідовано обтяжливі мита. Успішно розвив. кредитна справа, біржа, банки і АТ(політика Наполеона III)

Німеччина Промисловий переворот тут розпочався лише в 2й пол XIX ст(пізніше ніж у Англії, Франції). Причина - феодальні середньовічні порядки в с/г, збереження цехів у промислов., політична роздрібненість країни. На відміну від Англії та Франції, становл. суспільства нового типу в Німеччині відбулося не революційним, а еволюційним шляхом. Панування феод. землевол. та повинності селян ліквідовувалися поступово, шляхом реформ. Навіть після революції 1848 р. у Німеччині зберігалася феодальна монархія, політична та економічна влада юнкерів(великих землевласників). Але монархія стала обмеженою, деякі політичні права отримала національна буржуазія.

Причини запізнення промислов. перевороту: ізольованість країни від світових торговельних шляхів, відсутність флоту, політична роздрібненість: національні держави будували свою власну екон. політику, мали власні гроші, метричну систему, митні кордони і норми господар. законодав., які гальмували створ. єдиного націонал. ринку. Основні промислові регіони країни були екон. слабо зв'язані між собою. У Німеччині довгий час панувало середньовічне ремісниче виробництво(цехи). Мануфактури з’являються у кінці XVIII ст., були розташовані, як правило, у сільській місцевості. Панування міських цехів було підірване німец. законодав. у 60-их XIX ст. Ремісниче виробниц. було малоефективним. Промислова продукція не була конкурентоспром. на зовнішньому ринку, внутрішній ринок країни заполонили дешеві вироби фабрич. та фабрич.-завод. промислов. Німеччина в 1й пол XIX ст. була аграрним придатком промислово розвинутих Англії та Франції.

1-ші парові машини в Німеччині з’явилися у 30-их XIX ст. Промис. переворот прискорюється у 50-60-их – німецька промислов. переходить від мануфак. стадії до фабр-зав. У 60-их різко збільшується загальна потужні парових двигунів. Особливо високими темпами розвив. важка промил. Особливість запізнілого промис. перевороту в Німеччині: він базувався на основі вітчизняного машинобудув., власних інженер.-техніч. досягненнях. У Німеччниі відразу будувалися величезні машинобудівні підприємства з найновішим обладнанням => небачені у XIX cт. темпи промислов. виробниц.

У Німеччині було здійснено ряд винаходів (барвники)=> почала успішно розвив. хімічна промис. Боротьба за об'єднання країни та підготовка до війни із Францією стали стимулом промис. зростан. країни у 50-60-их( прискорен. темпами розвив. воєнно-промис. база - сталеплаві, артилер. заводи). Велике значення надавалося залізнич. буд-ву, яке набуло заг.нац хар-ру, ліквідувало екон. розрізненість країни, сприяло консолідації внутрішнього ринку. Господар. піднес. та приск промис. переворот сприяв також митному союзу націонал. держав (1867 р.) Ця господар. організ. спричинила пізніше політичне об'єднання держави.

США Поява у Північній Америці сильної самостійної держави створила сприятливі умови для екон. зростання.

Промисловий переворот розпочався у пн штатах. Особливості: відсутність тих докапіталістичних пережитків, які мали місце у країнах Зх Євр(цехових порядків); здійснення промис. перевороту за сприятлив., вигідного територіал.-географ. розташування країни. Створення незалеж. держави дозволяло Америці відмежуватися від боротьби Англії та Франції за панування у Європі, період наполеонів. воєн став «золотим віком» америк. торг. Посередництво у торгівлі зброєю приносило великі приб. Почали розвив америк. міста — торгові центри.

Президент США Монро в маніфесті заявив, що США не допустять аби європейські країни втручалися у внутрішні справи Америки («Америка для американців» )Доктрина Монро сприяла консолідації американ. нації, її збагаченню, змусила світ рахуватися з її інтересами.

Важливу роль у здійсненні промис. перевороту відіграв демогр. фактор. До середини XIX ст. кількість населен. США збільш. у 4,5 р, в основному за рахунок переселенців із Європи – людей підприємливих, енергійних, які сприяли екон. поступу США. 1-ші прядильні машини у США з’явилися в кін 80-х. (завезені з Англії, незважаючи на заборону англ. уряду). 1-ші парові машини з'явилися в останнє десятиліття XVIII ст. -на початковому етапі промис. перевор. розвивався слабо. Більшість текст. фабрик працювали на енергії води. Дешева енергія водних двигунів пояснює запізніле впровадження парових машин. Промис. переворот у США відбувався за рахунок європейської робочої сили, інтелекту і капіталу(особливість). Але в американ. промислов. з великим успіхом застосов. власні винаходи . Прискор темпами розвив. текст. промислов. Але найбільш. успіхів США досягли у будівництві залізниць та використан. паровозів. За 2 десятиліття (1830-1850) довжина залізниць зросла у 300 разів.

Попри високі темпи промислов. р-тку у 1й пол XIX ст., США залишалися в основному аграрною країною, промис. переворот завершився лише на Півночі. Р-ток пром гальмували південні штати(рабовласницьке плантаційне господар.)Рабовласниц. було основною перепоною на шляху розширен. внутріш. ринку — ринку товарів і робочої сили, освоєння західних земель, інтенсив. р-тку с/г. Суперечності між пн і пд штатами => Громадян. війна (1861-1865 рр.),водночас була буржуазною революц. Війна закінчилася перемогою Пн=> скасування рабства, ліквідація політич. та екон. роз'єднаності США.