Акредитив можна розглядати:

• по-перше, як спосіб забезпечення виконання грошового зобов’язання, коли спочатку надаються гарантії оплати;

• по-друге, як оперативну санкцію, коли несправного боржника переводять на попередню оплату.

Банк-емітент, який обслуговує платника, може відкривати такі види акредитивів:

• покритий – за яким завчасно бронюються кошти платника на окремому рахунку;

• непокритий – за яким оплата гарантується банком-емітентом.

• Відкличний акредитив не створює зобов’язань банку-емітента перед одержувачем коштів, заявник-платник може його змінити або скасувати.

• Безвідкличний акредитив може бути анульований або змінений лише за згодою на це бенефіціара, на користь якого він був відкритий.

Для виконання акредитива одержувач грошових коштів подає до виконуючого банку документи, що передбачені умовами акредитива та підтверджують виконання всіх умов акредитива.

Інкасове доручення – це розрахунковий документ, за яким банк-емітент за дорученням клієнта здійснює за рахунок клієнта дії щодо одержання від платника платежу та (або) акцепту платежу. Причому клієнт, який дає доручення банку, виконав свої обов’язки за договором (передав товар, виконав роботу). Банку доручається отримати платіж чи акцепт векселю від іншої сторони проти пред’явлених документів (векселів, чеків, накладних тощо). Акцептно-інкасова форма розрахунків здійснюється, коли поставка передує оплаті. Види таких розрахунків:

1) інкасо документів, що не вимагають згоди платника на здійснення платежу (безспірне або безакцептне списання) для виконання рішень судів;

2) розрахунки по інкасо в порядку договірного (акцептного) списання;

3) розрахунки по інкасо документів, що вимагають згоду платника, якщо надаються комерційні документи або в результаті виконання інших інструкцій. У практиці частіше застосовується останній варіант, коли за згодою платника на підставі документів, що підтверджують виконання договору (векселів, чеків, накладних), банк списує грошову суму.

• При інкасо з оплатою по пред’явленні виконуючий банк повинен здійснити платіж негайно після отримання доручення.

• Інкасо з відстроченням платежу – вимога платежу має бути виконана не пізніше дня, вказаного в документі.

Розрахунковий чек – це документ, що містить нічим не обумовлене письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) банку переказати вказану у чеку грошову суму одержувачеві (чекодержателю). Платником за чеком може бути лише банк, в якому чекодавець має грошові кошти на рахунку, якими він може розпоряджатися. Видача чека не погашає грошового зобов'язання, на виконання якого він виданий. Чек оплачується за рахунок заброньованих банком грошових коштів чекодавця. Подання чека до банку чекодержателя на інкасо для одержання платежу вважається поданням чека до платежу. Зарахування коштів за інкасованим чеком на рахунок чекодержателя провадиться після одержання платежу від платника, якщо інше не передбачено договором між чекодержателем і банком. Чекодержатель повинен повідомити чекодавця про неплатіж протягом двох робочих днів, наступних за днем вчинення протесту або рівнозначного акта. Особа, що не надіслала повідомлення у зазначений строк, не втрачає своїх прав. Вона відшкодовує збитки, які можуть статися внаслідок неповідомлення про несплату чека. Розмір відшкодовуваних збитків не може перевищувати суми чека. У разі відмови платника в оплаті чека чекодержатель має право пред'явити позов до суду. Чекодержатель має право вимагати крім оплати суми чека відшкодування своїх витрат на одержання оплати, а також процентів. До вимог чекодержателя про оплату чека застосовується позовна давність в один рік.