3. Здійснення розрахунків

Сторона майнового зобов'язання, яка зобов’язана сплатити грошові кошти, може здійснити платіж шляхом:

• Сплати боргу кредитору за договором готівковими грошовими коштами. Розрахунки готівкою здійснюються, як правило, між фізичними особами - не підприємцями, між фізичними особами та роздрібними торговельними підприємствами.

• Внесення плати готівкою до фінансової установи без відкриття у неї банківського рахунка для переказу цих коштів на банківський рахунок отримувача, який є кредитором за договором. Такі розрахунки здійснюються, як правило, фізичними особами на користь юридичних осіб.

• Здійснення безготівкових розрахунків. Такі розрахунки здійснюються, як правило, між юридичними особами. Сторона розрахункового зобов'язання-платник надає доручення банку, з яким вона зв’язана договором банківського рахунку, про виконання розрахункового зобов'язання. Ці відносини передбачають виконання банком за рахунок клієнта зобов'язання щодо переказу певної грошової суми, здійснення платежу або його акцепту тощо на користь одержувача.

Здійснення розрахунків є певною юридично значимою дією в межах зобов'язання, внаслідок цієї дії зобов'язання припиняється. У широкому сенсі цього слова розрахунки можуть здійснюватися як у грошовій, так й у не грошовій формі, наприклад, шляхом виконання зобов'язання в натурі, зарахування зустрічних (послідовних) вимог. У вузькому сенсі під поняттям «розрахунки», що застосовується у банківської сфері, розуміють виконання саме грошових зобов’язань. Також грошові зобов'язання у широкому сенсі – це зобов'язання, що виникли не тільки з цивільно-правових правочинів, але і за іншими підставами, зокрема з публічних майнових відносин (податкових, митних тощо).

4. Види безготівкових розрахунків (документів)

Безготівкові розрахунки провадяться через банки, інші фінансові установи (далі – банки), в яких відкриті відповідні рахунки, якщо інше не випливає із закону та не обумовлено видом безготівкових розрахунків. Безготівкові розрахунки здійснюються за допомогою розрахункових документів у електронній або паперовій формі, що мають однакову силу. Розрахунковий документ – це документ на переказ грошей, що використовується для переказу грошей з рахунка платника на рахунок отримувача. В електронному документі інформація представлена в електронному вигляді, з електронним цифровим підписом та може бути перетворена у візуальну форму на моніторі компьютера чи письмову. Назва цих документів може співпадати з назвою розрахунків. Клієнт банку (володілець рахунку) самостійно (без участі банків) обирає види безготівкових розрахунків (документів).

Види безготівкових розрахунків (документів): платіжне доручення, акредитив, розрахункові чеки, розрахунки на інкасо, а також інші розрахунки (меморіальний ордер, платіжна вимога-доручення, платіжна вимога).

Платіжне доручення – це розрахункове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунка зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача за фактично відвантажену або продану продукцію, у порядку попередньої оплати, для завершення розрахунків за актами звірки, для перерахування на рахунки фізичним особам (зарплата) на їх рахунки, відкриті в банках, для сплати податків, зборів. Банк приймає це доручення, якщо воно не перевищує суми грошових коштів на рахунку платника, якщо інше не встановлено договором. Банк повинен негайно інформувати платника на його вимогу про виконання платіжного доручення. Банк несе відповідальність за порушення доручення. Платіжне доручення схоже з переказом грошей через органи зв’язку.

Акредитив – це розрахунковий договір про передання повноважень, за яким банк здійснює платіж або доручає іншому банку здійснити платіж за умови пред’явлення документів, як правило, товаротранспортних, що підтверджують вимогу цього платежу. В основі акредитиву лежить формула – гроші проти документів, тобто оплата передує відправленню продукції. Цей платіж банк-емітент здійснює за дорученням клієнта (платника) – заявника акредитиву і відповідно до його вказівок або від свого імені зобов’язується провести платіж на умовах, визначених акредитивом, або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж на користь одержувача грошових коштів або визначеної ним особи – бенефіціара. Недоліком акредитиву є висока вартість комісійних банку за авізування (підтвердження, перевірку документів). Достоїнством акредитиву є гарантія, надійність платежу.