3. Природні заповідники України

Природні заповідники хоча і не є туристичними установами ПЗФ, однак, зважаючи на еталонність та унікальність природних комплексів, що ними охороняються, є цікавим об'єктом пізнання і, в першу чергу, природними науковими лабораторіями. Уявлення про географічну структуру та деякі інші характеристики природних заповідників України дає таблиця 2.

Природні заповідники України — це природоохоронні, науково-дослідні установи загальнодержавного значення, покликані зберігати в природному стані типові або виняткові для даної ландшафтної зони природні комплекси з усією сукупністю їх компонентів, вивчати природні процеси і явища, що відбуваються в них, розробляти наукові засади охорони навколишнього середовища, ефективного використання природних ресурсів та екологічної безпеки. Ділянки землі та водного простору, що належать до заповідників, вилучаються з господарського користування. Заповідник — вища форма охорони природних територій, природна лабораторія, де ведуться комплексні наукові дослідження. Заповідники є в кожному великому природному комплексі. В Україні 19.

Виконуючи беззаперечно важливу функцію збереження природного різноманіття, природні заповідники роблять неможливим знайомство з унікальними ландшафтами для широкого загалу.

Таблиця 2.

Природні заповідники України

Назва	Рік заснування	Загальна площа, га	Область
Кримський	1923	44175	АР Крим
Канівський	1923	2049	Черкаська
Український степовий	1961	2768	Донецька, Запорізька, Сумська
Луганський	1968	1576	Луганська
Поліський	1968	20104	Житомирська
Ялтинський гірсько-лісовий	1973	14523	АР Крим
Мис Мартьян	1973	240	АР Крим
Карадазький	1979	2855	АР Крим
Розточчя	1984	2080	Львівська
Медобори	1990	10455	Тернопільська
Дніпровсько-Орільський	1990	3766	Дніпропетровська
Єланецький степ	1996	1676	Миколаївська
Горгани	1996	5344	Івано-Франківська
Казантипський	1998	450	АР Крим
Опукський	1998	1592	АР Крим
Рівненський	1999	47047	Рівненська
Черемський	2001	2976	Волинська
Древлянський	2009	30 872,8	Житомирська
Михайлівська цілина	2009	882,9	Сумська

4. Національні природні парки

Створення у 1872 році першого національного парку Йеллоустон (США) започаткувало нову сторінку у спілкуванні людини і природи. Нині світова мережа національних парків нараховує понад 2300 відповідних об'єктів у всіх частинах світу. Швидке зростання їх кількості - результат економічної вигоди та соціальної (в першу чергу рекреаційної) цінності такої форми заповідання. Саме національні парки найкраще з об'єктів ПЗФ пристосовані для залучення в туристичну галузь, оскільки мають на своїй території дві (з чотирьох) зони для розвитку регульованої та стаціонарної рекреації. Основою для створення національного парку є наявність найбільш унікальних природних та історико-культурних комплексів (об'єктів), що мають особливу екологічну, естетичну, оздоровчу цінність. В ідеалі у парку перетинаються типовість та унікальність природних об'єктів, які дають уявлення про особливості даного регіону. Серед головних функцій національного парку, окрім рекреаційної, варто зазначити природоохоронну, науково-дослідну, культурно-освітню.

Національні природні парки України — заповідні території, що є частиною природно-заповідного фонду України. В них дозволено вільний доступ туристів. В Україні станом на 2013 рік налічується 41 національних природних парків загальною площею більше 10000 км² (1,8% території), які розташовані у 12 з 24 областей і Автономній Республіці Крим. Мережа національних парків репрезентуює всі природні зони нашої держави, окрім Гірського Криму та ПБК. (Таблиця 3).

Перший національний природний парк в Україні - Карпатський з центром у смт. Яремча Івано-Франківської області - було створено у 1980 році. Площа цього музею під відкритим небом у верхів'ях Черемошу та Пруту - 50.3 тис. га. На його території знаходяться такі відомі туристичні центри як Яремча, Ворохта, Кремінці, Яблуниця; прокладено багато пішохідних, велосипедних, лижних, кінних водних туристичних маршрутів. Унікальні лісові та альпійсько-лучні природні ландшафти включають в себе понад 1100 видів судинних рослин. Тут можна зустріти представників 46 видів ссавців, 180 видів птахів, у т.ч. ведмідь, рись, куниця лісова, олень європейський, тетерук, беркут, лелека чорний, рідкісну породу гуцульських коней.

Таблиця 3.