Зміст

ВСТУП………………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ 1. ОСНОВНА ЧАСТИНА

1.1. Причини виникнення небезпеки під час роботи з побутовими електроприладами і заходи щодо їх запобігання ……………………………….5

1.2. Дія електричного струму на організм людини………………………10

1.3. Причини та види електротравм………………………………………14

1.4. Надання першої медичної допомоги у разі ураження електричним струмом……………………………………………………………………16

РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

2.1. Правила безпеки при користуванні електроприладами……………18

2.2. Проведення анкетування про знання учнів поняття «Електротравматизм» та як його уникнути……………………………..21

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………23

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….25

ДОДАТКИ………………………………………………………………………..26

ВСТУП

Електрика і електроприлади міцно увійшли в сучасне життя. З кожним днем збільшується асортимент електроприладів, пристроїв і машин, без яких уже не мислиться побут сучасного жителя. Це електричні праски, плитки, рефлектори, каміни, радіатори, натирачі, пральні машини, холодильники, електричні дрелі та інші електроприлади. Щоправда, часто люди нехтують правилами користування цими продуктами цивілізації, що нерідко призводить до сумних наслідків. Щоб цього не трапилося з вами, необхідно дотримуватися вимог безпеки при роботі з електропобутовими приладами. Недотримання вимог безпеки в цьому випадку супроводжується електротравмами, щорічна кількість яких значно перевищує виробничі електротравми. Так, у 2012 – 2013 р.р. загальна кількість електротравм зі смертельними наслідками (на виробництві і поза виробництвом) в Україні склала майже 1600, а в усьому світі, за даними міжнародних організацій, зафіксовано біля 25 000 смертельних електротравм. Таким чином, при чисельності населення України менше 1 % від світової, кількість смертельних електротравм перевищує 6% від загальносвітової.[1,7]

Наведене вище свідчить про наявність в Україні серйозної проблеми з електротравматизмом. За кожною електротравмою, і особливо тяжкою, стоять трагедія особи, сім'ї, суспільства, значні матеріальні втрати і втрати трудових ресурсів, несприятливі для суспільства морально-етичні та соціально-політичні наслідки.

В даній роботі розглядаються правила безпечного поводження людини з електроприладами. В першій частині роботи детально описані причини виникнення небезпеки під час роботи з побутовим електроприладдям і заходи щодо їх запобігання, а також надання першої медичної допомоги у разі ураження електричним струмом. В другій частині роботи розроблено правила у вигляді пам’яток, безпечного користування електроприладами для учнів, а також проведено опитування з питання «Електротравматизм. Як його уникнути?». Після тестування прочитана лекція на тему: «Дія електричного струму на організм людини. Надання першої допомоги у разі ураження електричним струмом». Таким чином, в роботі достатньо широко розглянуті питання безпеки роботи з приладами, які живляться електрострумом та дія струму на організм людини. [6,3]

Мета дослідження: Вивчити правила безпеки під час роботи з побутовими електричними приладами та виробити основні рекомендації щодо зменшення враження електричним струмом.

Основні завдання:

1. Розглянути причини виникнення небезпеки під час роботи з побутовими електроприладами і заходи щодо їх запобігання.

2. Вивчити дію електричного струму на організм людини, встановити причини та види електротравм.

3. Знайти в інтернет-ресурсах та проаналізувати матеріали про електротравматизм.

4. Надання першої медичної допомоги у разі ураження електричним струмом.

5. Провести анкетування щодо визначення знань дітей правил безпечної роботи з електроприладами.

6. Розробити основні поради для учнів.

7. Підготувати презентацію матеріалу з теми дослідження.

Об’єкт нашого дослідження: діти різної вікової категорії.

Цільова група дослідження: учні 5 – 11 класів гімназії.

Методи дослідження: моніторинг, аналіз, анкетування.

Структура дослідження: наукове дослідження складається з чотирьох частин: вступ, основна частина, в якій розглядаються основні теоретичні питання, практична частина та висновок.

Актуальність дослідження полягає в тому, що внаслідок широкого застосування у побуті досягнень науково-технічного прогресу чинники цього ризику зростають, хоча сучасні електричні прилади й проходять атестацію з погляду техніки безпеки. За багаторічними статистичними даними електротравми в Україні, наприклад, за 2012 – 2013 р.р. характеризуються такими показниками: всього зафіксовано біля 500 травм, у тому числі смертельних біля 150, з них 33 – це діти.

Завдяки цій роботі можна зменшити кількість летальних випадків дитячого враження струмом.

Практичне значення дослідження: з метою профілактики електротравматизму ми розробили бесіду та пам’ятки для учнів;

плануємо створити консультпункт для того, щоб вчити учнів правильному поводженню з електроприладами, а також надання першої допомоги у разі «удару» струмом.

Наукове використання результатів дослідження: наші дослідження ми використали для проведення:

• Лекцій та бесід;

• Профілактичних заходів на уроках фізики та інформатики

• Виготовлення пам’яток з рекомендаціями та правилами роботи з електроприладами та розповсюдження їх в гімназії.

РОЗДІЛ 1. ОСНОВНА ЧАСТИНА.

1. Причини виникнення небезпеки під час роботи з побутовим електроприладдям і заходи щодо їх запобігання

Основною небезпекою, що виникає при неправильному використанні електропобутового приладу або його несправності, є пожежа і ураження струмом.

Із загального числа пожеж від електропобутових приладів приблизно 40% походить від електропрасок, така ж кількість від електричних камінів, рефлекторів, радіаторів і саморобних обігрівальних пристроїв, 10% від електроплиток, 4% від електричних чайників, кавоварок та інших водонаповнювальних приладів. [2,7]

Найбільш поширеною причиною пожеж, викликаних електропобутовими приладами, є перегрів навколишніх предметів і матеріалів, розташованих поблизу електронагрівальних приладів, тривалий час перебувають у включеному стані, залишених без нагляду або під "наглядом" малолітніх дітей.

Про можливості нагрівання приладів до високих температур свідчить такий показник їх паспортних даних, як потужність. Так, електрочайник має потужність 600 Вт, електровафельниці - 550 Вт, електропраска - 750 - 1000 Вт, електрокавоварка -700 Вт, двокамфорна електроплитка - 2000 Вт. [2]

Про пожежну небезпеку електронагрівальних побутових приладів говорить наступний досвід: включені в електричну мережу електричні чайники або плитки нагрівали поверхню підставок через 20 хв до температури 100 ... 150 ° С, через 60 хв - до 150 ... 180 ° С. Під залишеним включеним в мережу електричним праскою через 15 хв температура сягала 400 ... 500 ° С. Тому навіть технічно справні електронагрівальні прилади можуть викликати запалення горючих поверхонь, на які вони встановлені.

Побутові електронагрівальні прилади необхідно встановлювати на негорючу підставку достатньої товщини. Нею може бути мармурова плита, плита з цементу, цеглини і т. д., які в жодному разі не слід накривати. [2,6]

Основна вимога правил пожежної безпеки при користуванні різними електричними нагрівальними і обігрівальними печами, рефлекторами і камінами полягає в забороні використання їх для сушіння одягу, білизни і т. д.

Небезпека пожежі при користуванні електропобутовими приладами виникає від електропроводки при короткому замиканні або перевантаженні, коли в мережу одночасно вмикають кілька електроприладів. Побутова електропроводка, захисні й настановні вироби випускаються промисловістю і монтуються в розрахунку на струм 6 і 10 А. Включення в розетку через потрійну вилку одночасно декількох побутових приладів значно збільшує струм навантаження, який розігріває настановні вироби, електропроводку, при цьому ізоляція висихає, лопається, обсипається , що призводить до короткого замикання або займання горючої основи - так виникає пожежа.

Сумарна потужність одночасно ввімкнених приладів у кожну розетку не повинна перевищувати 1700 Вт при напрузі 220 В і 800 Вт при напрузі 127 В.

Всі електронагрівальні прилади, настільні лампи, холодильники, пилососи та інші струмоприймачі повинні вмикатися в мережу тільки через штепсельні з'єднання заводського виготовлення, кожен прилад повинен мати свою сполучну вилку. Категорично забороняється використовувати вилку одного нагрівального приладу для з'єднання скручуванням з з'єднувальним проводом іншого приладу. Зовнішні ознаки несправності проводки і електричних приладів: специфічний запах горілої гуми (або пластмаси), іскріння у лічильника і щитка, перегрів штепсельних розеток, вимикачів, миготіння електроламп і т. д. Ці ознаки повинні насторожувати. При будь-якому сумніві в справності проводки або приладів, а також електричної арматури необхідно їх перевірити. [8]

Треба пам'ятати і про порядок включення електроприладів. Кип'ятильники слід включати після того, як вони опущені у воду, інакше прилад може вийти з ладу. При включенні приладів зі знімними шнурами спочатку приєднують колодку або порцелянові втулки до контактних штирями приладу, а потім вставляють вилку в розетку. При виключенні приладів у зворотному порядку: спочатку виймають з розетки вилку, а потім контактні втулки або колодку із пристрою (наприклад, з чайника, праски). Вимкнення приладу висмикуванням шнура з вилкою призводить до його обриву, оголення ізоляції, замикання проводів. Залишений без нагляду прилад – часта причина пожежі.

Освітлювальну арматуру і електричні лампи, що знаходяться під напругою, не можна очищати від пилу мокрою або вологою ганчіркою. Їх треба протирати сухою ганчіркою, попередньо вилучивши з мережі.

Електроприлади та апарати, вимикачі, лампові патрони, штепсельні розетки не можна ремонтувати або замінювати під напругою.

При монтажі електропроводки гвинтову гільзу лампового патрона з'єднують з нульовим, а не з фазним проводом, тому що вона весь час буде перебувати під напругою. Під час вгвинчування або вигвинчування лампи можливо дотик до гвинтової гільзи лампового патрона, що при достатньому контакті людини з землею спричиняє виникнення електричного струму, небезпечного для життя.

Особливі заходи безпеки при користуванні електроенергією треба дотримуватися в сирих приміщеннях, в приміщеннях із бетоною та цегляною підлогою, тому що в цих умовах небезпека ураження електричним струмом збільшується. У ванних кімнатах, туалетах не дозволяється користуватися електричними приладами: плитками, камінами, рефлекторами, переносними світильниками.

Надійним захистом електромережі від перевантаження і короткого замикання є плавкі запобіжники, що спрацьовують при перевищенні допустимого струму. У цьому випадку плавка вставка запобіжника (зволікання) перегорає і розриває мережі раніше, ніж проводка встигає розігрітися до небезпечної температури і спалахнути. [4,5]

Обслуговування та ремонт електропобутових приладів, електрообладнання, з точки зору техніки безпеки, відрізняються від обслуговування інших механізмів та обладнання, де зовнішні ознаки небезпеки, що загрожує якось проявляються: незвичайний звук машини, що рухається або обертових її частин, свист вирвався пара і т. д. Електричний струм не володіє такими ознаками. І якщо згасла лампа, перестав працювати електропобутової прилад, це не означає, що він не знаходиться під напругою. Всі струмоведучі частини, до яких людина може випадково доторкнутися, повинні бути покриті ізоляцією, закриті або розташовуватися в недоступних для дотику місцях. [6]

Окрім небезпеки ураження струмом при безпосередньому дотику до струмоведучих частин існує ще небезпека ураження при переході напруги зі струмовідних частин на ті ділянки електропобутового приладу, які в нормальних умовах не перебувають під напругою. Наприклад, електрична праска має металевий зв'язок з корпусом і кришкою. У випадку, якщо пошкоджена ізоляція спіралі, під напругою опиняться і інші частини праски. При цьому ураження людини може відбутися при дотику до якого-небудь металевого елементу праски.

З метою запобігання переходу напруги на металеві частини електропобутових приладів, які при правильному режимі роботи не знаходяться під напругою, застосовується захисне заземлення, яке створює умови штучного однофазного короткого замикання (при пробої однієї фази на корпус), в результаті чого прилад відключається, так як спрацьовує захист. Тому заземлення металевих частин побутових приладів, електрообладнання, що не знаходяться під напругою, є одним з основних захисних заходів, що забезпечують безпеку людини.

При усуненні несправності в електропроводці, електричних приладах перш за все слід відключити ділянку робіт або прилад від джерела електричного струму. Для цього відключають автоматичні вимикачі або вигвинчують пробкові запобіжники, від'єднують електропобутові прилади, потім індикатором перевіряють відсутність напруги в мережі. [8,4]

Основні правила експлуатації електропобутових приладів

При експлуатації електропроводки і електропобутових приладів забороняється:

• закладати проведення й шнури за газові і водопровідні труби;

• витягати вилку за шнур з розетки;

• зав'язувати електрошнур; знімати електропроводи з роликів, кріпити їх на цвяхах;

• застосовувати для освітлювальної електропроводки радіо – телефонні та інші дроти, призначені для мереж зв'язку;

• використовувати електропроводи і ролики для підвішування одягу, картин; а також заклеювати їх шпалерами; закривати меблями, господарським інвентарем вимикачі, штепсельні розетки;

• застосовувати для електроопалення нестандартні (саморобні) нагрівальні печі або потужні електричні лампи розжарювання;

• застосовувати абажури з паперу та інших легкозаймистих матеріалів без спеціальних каркасів, що забезпечують безпечну відстань від абажура до електроламп;

• залишати без нагляду включеними в електромережу електропобутові прилади, за винятком холодильників.