59) Суть та показники рентабельності діяльності підприємства
Система рентабельності охоплює дві групи показників:
- рентабельність діяльності підприємства;
- рентабельність використовуваних ресурсів;
Показники рентабельності - це відносні показники прибутковості, які характеризують ефективність господарювання, а їх величина показує співвідношення ефекту з наявними чи використаними ресурсами, необхідними для отримання цього ефекту.
Логічна модель формування показників рентабельності підприємства зображена представити на рис. 5.3.
Рис. 5.3. Логічна модель формування показників рентабельності
Основними етапами аналізу показників рентабельності є:
1) визначення й оцінка рівня показників, виявлення тенденцій і закономірностей зміни, оцінка виконання плану за показниками;
2) факторний аналіз їх зміни;
3) виявлення резервів (невикористаних можливостей) підвищення рентабельності, розробка пропозицій з їх мобілізації.
Різноманітність показників рентабельності визначає альтернативність пошуку шляхів її підвищення. Кожен з вихідних показників розкладається у факторну модель з різним рівнем деталізації, що дає можливість виявити й оцінити резерви її зростання. Для кількісної оцінки резервів підвищення ефективності господарювання застосовують методи факторного аналізу і принципами детермінованого факторного моделювання.
Виходячи з моделі, можна виокремити такі групи показників рентабельності:
1. Рентабельність капіталу та його складових. До цієї групи показників належать: рентабельність активів (економічна рентабельність); загальну рентабельність (рентабельність виробничого капіталу); рентабельність власного капіталу (фінансову рентабельність) та ін. Ці показники специфічні тим, що відповідають інтересам усіх учасників бізнесу: адміністрацію цікавить віддача всіх активів; інвесторів і кредиторів - віддача на вкладений капітал; власників - прибутковість акцій, рентабельність власного капіталу.
2. Рентабельність видів діяльності та окремих видів продукції (окупність витрат): рентабельність основної діяльності, рентабельність операційної діяльності, рентабельність інших видів звичайної діяльності, рентабельність окремих видів продукції та ін.
3. Рентабельність реалізації продукції - характеризує комерційну рентабельність підприємства.
4. Рентабельність грошового потоку.
60) Економічне управління і розподілом прибутку підприємств
Планування прибутку - це найбільш відповідальний етап управління господарською діяльністю будь-якої підприємницької структури.
Система планових розрахунків прибутку охоплює визначення джерел його отримання та обґрунтування напрямів використання.
Основним джерелом прибутку в туризмі є виручка від реалізації турпродукту (послуг). Прибуток від реалізації планується різними методами.
Перший метод грунтується на використанні двох уже розроблених планів: плану доходів від реалізації турпродукту (послуг) і плану витрат, пов'язаних з його комплектуванням і реалізацією.
Другий метод полягає у використанні середнього рівня рентабельності діяльності підприємства, установленого на плановий період.
Плановий рівень рентабельності діяльності туристичних підприємств визначається коригуванням фактичного рівня рентабельності на можливі зміни доходу і витрат.
Третій метод передбачає прямі розрахунки цільового прибутку. Основою такого планування є визначення потреби в прибутку для кожного напряму його використання:
1) інвестування виробничого й соціального розвитку підприємства;
2) виплата доходів і дивідендів власникам капіталу не нижче процентної ставки за депозитними внесками;
3) додаткове матеріальне стимулювання працівників;
4) створення фінансових резервів і фондів ризику;
5) сплата податків та інших обов'язкових платежів із прибутку.
Основою плану розподілу прибутку виступає базова економічна стратегія діяльності підприємства. План розподілу прибутку повинен .бути спрямованим на підвищення ринкової вартості підприємства, на формування інвестицій для забезпечення саморозвитку підприємства, на забезпечення матеріальної зацікавленості власників капіталу та працівників підприємства, на формування резервного фонду.
