31) Правові основи організації туристичного підприємництва в україні

Правові основи та організаційні форми підприємництва визначають "правила гри", створюють правовий фундамент бізнесу, забезпечуючи йому перспективи розвитку на законній основі.

Правове регулювання підприємницької діяльності в нашій країні здійснюється ланцюгом законів (їх нараховується понад 60

До основних законодавчих актів відносяться: Конституція України, Цивільний і Господарський кодекси, Закон України "Про внесення змін до закону України "Про туризм".

Центральним органом індикативного планування та регулювання є Міністерство культури і туризму України, Міністерство курортів і туризму АРК та Державні служби туризму на місцях. Ці органи забезпечують єдиний підхід до планування туристичного бізнесу, сертифікації послуг, ліцензування діяльності підприємств і захисту прав споживачів туристичних послуг.

Умовами здійснення підприємницької діяльності в туризмі є:

- ліцензування туристичної діяльності. З метою створення рівних можливостей суб'єктам туристичної діяльності, забезпечення захисту прав і законних інтересів громадян, а також захисту довкілля та підвищення рівня туристичного обслуговування здійснюється ліцензування туроператорської та турагентської діяльності;

- державна реєстрація суб'єктів підприємництва за місцем перебування підприємця. Зареєстровані суб'єкти вносяться до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України (ЄДРПОУ). Після реєстрації відкриваються рахунки в банках;

- сертифікація і стандартизація у сфері туристичної діяльності;

- встановлення готелям, закладам харчування і курортним закладам відповідної категорії;

- страхування туристів при здійсненні туристичних поїздок;

- наймання працівників і соціальні гарантії за використання їхньої праці;

- майнова відповідальність суб'єктів підприємництва за використання туристичних ресурсів;

- право припинення підприємницької діяльності.

Загальною умовою підприємництва є державна гарантія надання рівних прав і можливостей щодо формування й використання всіх видів суспільних ресурсів. Держава також розробляє політику, стратегію і тактику туристичної діяльності на основі концепції і програми розвитку туризму.

32) Система ресурсного забезпечення формування та реалізації туристичного продукту

Будь-яка підприємницька діяльність забезпечується ресурсами: природними, трудовими, матеріальними, фінансовими, інформаційними. При побудові конкурентоспроможного туристичного бізнесу головна роль належить високоінтелектуальному людському капіталу та інноваціям, без яких неможливе інтелектуальне суспільство. Все більше вчених визнає верховенство знань, творчої ініціативи працівників у всіх сферах діяльності. На жаль, серед загальної кількості працівників нашої країни поки що тільки 21% кваліфіковані

Система ресурсного забезпечення туристичного бізнесу спрямована на одержання економічних результатів.

Рис. 2.4. Система ресурсного забезпечення формування та реалізації туристичного продукту

Позитивним результатом підприємницької діяльності в туристичному бізнесі є прибуток, який означає можливості збільшення коштів для авансування розвитку туристичної діяльності. Таке збільшення можливе після реалізації турпродукту споживачам. Логічний ланцюжок підприємницьких процесів у туристичному бізнесі має такий вигляд:

Кінцевим результатом використання ресурсів у туристичному бізнесі є приріст авансованих в ресурси грошових коштів, який визначається сумою отриманого прибутку після реалізації туристичного продукту та окремих послуг, необхідних для задоволення потреб туристів під час подорожування.

33) Характерні риси підприємницької діяльності в туризмі

Характерні риси підприємницької діяльності в туризмі:

1. Головна відмінність підприємця від інших учасників суспільно-економічних відносин, що провадять корисну для суспільства діяльність полягає в обов'язковому отриманні зиску, тобто прибутку.

2. Туристичне підприємництво передбачає діяльність з метою отримання прибутку від виробництва й реалізації продукту (окремих послуг), необхідного для задоволення потреб туристів.

3. Підприємець виступає ініціативним і самостійним агентом ринку. Він діє на "свій страх і ризик", використовує власні ресурси і несе повну відповідальність за результати своєї діяльності.

4. Для підприємця в туристичному бізнесі головним ресурсом є не стільки гроші, знаряддя чи предмети праці, скільки його уміння господарювати (талант управлінця), знання психології споживача туристичного продукту та суспільних потреб.

5. Економічний успіх підприємництву забезпечують інновації, точніше, інноваційний менеджмент. Це пояснюється тим, що інноваційна діяльність у туризмі забезпечує появу нових послуг (продукту), привабливих не тільки для туристів, а й для інвесторів.

6. Підприємництво, щоб забезпечити виконання покладених на нього функцій повинно ґрунтуватися на науково-технічних, організаційно-управлінських, виробничо-комерційних, а також і творчо-інтуїтивних засадах.

7. Туристичну діяльність слід розглядати як товарно-грошові відносини між туристами, туристичними підприємствами, сферою гостинності та обслуговування в дестинаціях.

8. Результатом підприємницької діяльності в туризмі є обсяг реалізованого туристичного продукту, утвореного внаслідок економічних відносин між туристичними підприємствами, постачальниками ресурсів і туристами.

9. Туристичний бізнес охоплює могутню індустрію, центральною ланкою якої виступають туристичні підприємства - організатори туризму. Використовуючи туристичні послуги своїх постачальників, вони формують і реалізують турпродукт. Постачальники туристичних послуг, як самостійні суб'єкти підприємництва обслуговують туристів за замовленням туроператорів, а тому належать до індустрії обслуговування туризму, яка є ресурсами туристичного бізнесу. Отже, туристичний бізнес використовує ресурси у формі туристичних послуг, готових до споживання туристами в місцях їх виробництва та надання, тобто на туристичних територіях.

10. До традиційних рис підприємця (діловитість, напористість, енергійність, винахідливість, схильність до ризику) за сучасних умов додали освіченість, комунікативність, інтелект, почуття соціальної відповідальності, культура ділових відносин та ін.