II. Основна частина
Назва професії ( спеціальності ).
Професія педагога – одна з головних у сучасному світі. Від його зусиль, майстерності та компетенції залежить майбутнє суспільства. Педагог – це людина, яка більшу частину свого життя займається вихованням та навчанням. Якщо зупинити процес навчання, то нові покоління не отримають знань, які потрібні для підтримки культурного, економічного і соціального прогресу.
Отже, проблема вибору педагогічної професії завжди актуальна, насамперед у сучасних умовах демократизації суспільства, зміни структури і змісту освіти та її гуманізації. Тому довузівська підготовка в різних навчальних закладах є перспективною і виступає необхідним елементом системи “загальноосвітня школа – вищий навчальний заклад”.
Видатний педагог К. Д. Ушинський відстоював ідею створення спеціальної підготовчої вчительської школи, призначення якої – підготувати молодь для подальшого навчання. Педагогічна підготовка, на його думку, мала включати такі компоненти:
1) цілеспрямований відбір учнів, виявлення їх здібностей до педагогічної діяльності;
2) вивчення основ наук, необхідних у майбутній педагогічній діяльності;
3) вироблення в учнів умінь та навичок висловлювати власні думки;
4) залучення учнів до загальнопедагогічної діяльності як найкращий метод перевірки здібностей та особистісних якостей майбутніх учителів.
К.Д.Ушинський писав, що у підготовчій школі можливе розкриття здібностей або відсутності здібностей бути вчителем, тому навчальному закладу буде легше уникнути помилок у відборі майбутніх спеціалістів. Учні, які мають педагогічні задатки та зацікавленість педагогічною професією, оволодівають необхідними знаннями швидше, ніж ті, що їх не мають
Поява різноманітних видів довузівської підготовки вимагає їх вивчення та дослідження, а також виявлення їх впливу на вибір професії, на ефективність майбутньої професійної діяльності. Мета довузівської підготовки – не тільки допомогти абітурієнту підготуватися до вступних іспитів або співбесіди та вступити до вищого навчального закладу, але й зробити усвідомлений вибір професії. Проблема довузівської підготовки досліджується в роботах Є.А.Климова, С.Н.Чистякової, А.Д.Сазонова, Є.М.Павлютенков та інших.
Нині існують такі види довузівської підготовки, як:
– навчання на факультеті довузівської підготовки;
– підготовчі курси;
– педагогічні класи;
– система “Школа – ВНЗ”;
– система “Коледж – ВНЗ”;
– центри профорієнтації;
– заняття з репетитором тощо.
У моєму дослідженні вивчалася довузівська підготовка в інтервалі одного року до вступу у ВНЗ.
Мета проведеного дослідження:
– виявлення реальних чинників, мотивів, які впливають на вибір старшокласниками педагогічної професії;
– вивчення впливу довузівської підготовки на вступ до коледжу. Дослідження проводилося серед учнів 9-11-х класів м. Вол-Волинського ЗОШ №2 і №5 і 1-го курсу педагогічного коледжу ім. А. Ю. Кримського.
Вивченням мотивів вибору педагогічної професії було охоплено 135 слухачів які орієнтувалися на вибір професії вчителя. Слухачам були запропоновані анкети, відповіді на запитання яких допомогли у вивченні мотиваційної сфери сучасних старшокласників (дивись анкету №1, дивись додаток 1).
Аналіз відповідей дозволив виділити такі мотиви вибору старшокласниками педагогічної професії.
1. Провідним мотивом для учнів є значущість професії для суспільства (83% відповідей).
2. Більшість школярів зазначають, що можуть стати цінними для суспільства (52%) і реалізувати свої здібності до педагогічної професії (49%).
3. Деякі учні (36%) упевнені, що їх особистісні якості, знання, зацікавленість та нахили відповідають вимогам до педагогічної професії.
При цьому 66% опитаних вважають, що вони самостійно прийняли рішення щодо вибору педагогічної професії, 27% – вибрали професію за порадою батьків; 2% – продовжують сімейну традицію; 2% – за порадою друзів; 2% – за порадою вчителів.
4. Четверта частина учнів (25%), які брали участь у дослідженні, вважають професію педагога престижною і сподіваються досягти високого положення у майбутній діяльності.
5. Мотиви, пов’язані з оплатою праці вчителя, а також можливістю розкритися у творчості, у старшокласників майже відсутні. Це обумовлено браком чітких уявлень про особливості педагогічної діяльності.
Узагальнені результати відповідей слухачів наведені у таблиці №1.
На основі аналізу наведених у таблиці 1 показників мотивації вибору педагогічної професії можна зробити висновок, що більшість слухачів підготовчих курсів готується до вступу у педагогічний коледж усвідомлено. Школярі усвідомлюють значущість професії вчителя, прагнуть розвинути та використати свої здібності, принести користь суспільству. Вони достатньо ознайомлені з вимогами обраної професії, тобто мають певний рівень педагогічної компетентності ще до вступу у ВНЗ.
Крім того, у дослідженні вивчалися чинники, які впливають на вибір професії і вступ до педагогічного коледжу. Опитування проводилось серед студентів 1-х курсів,. У роботі я використовувала метод контент-аналізу. Студентам було поставлено два питання:
1) Що допомогло Вам вступити до пед.коледжу ім. А. Ю. Кримського
а) особистісні якості;
б) зовнішні умови?
2) Що заважало вступити до коледжу
а) особистісні якості;
б) зовнішні умови?
Наведу декілька прикладів відповідей на ці питання:
“Серед особистісних якостей, які допомогли мені вступити до коледжу, хочу назвати схильність до технічних дисциплін, гарну пам’ять, успішне навчання у школі. До зовнішніх чинників, які сприяли моєму успішному вступу, я відношу додаткові факультативні заняття у школі. Якщо говорити про те, що заважало при вступі до коледжу, то найголовніше – нестача часу для поглибленої підготовки до іспитів”.
“При вступі до педагогічного коледжу мені допомогли знання, здобуті в школі, і мої особистісні якості: самоповага та відповідальність перед батьками. Також допомогли вчителі, які дали додаткові знання.
Дуже заважали зовнішні фактори, наприклад, важко одночасно готуватися до іспитів у школі та коледжу…”
Мною були опрацьовані всі відповідей студентів на питання “Що допомогло вступити до коледжу (особистісні якості)?” Подаю їх у таблиці 2.:
Отже, я виявила провідні особистісні якості, які допомагають вступити до ВНЗ – цілеспрямованість, наполегливість та сила волі. Це дійсно ті якості, що дають змогу людині подолати труднощі і перешкоди, досягнути поставленої мети.
На питання “Що допомогло вступити до коледжу (зовнішні фактори)? студенти відповіли:
Згідно з цим підтверджується припущення, що головний зовнішній чинник вступу до ВНЗ – підтримка батьків та близьких людей, це емоційно-психологічна та фінансова підтримка
Відповіді на питання “Що заважало вступити до коледжу (особистісні якості)?” можна показати у такому вигляді:
Таким чином, більш за все абітурієнтам при вступі заважають нервове напруження, зайве хвилювання, тобто емоційний стан, притаманний відповідній ситуації. Далі ми бачимо деякі ситуативні прояви факторів індивідуально-типологічних рис старшокласників.
На питання “Що заважало вступити до коледжу (зовнішні умови)?” студенти відповіли:
Показники цієї таблиці свідчать про те, що найчастіше студенти називають головний зовнішній фактор – подвійне навантаження під час випускних іспитів на ПК, які є вступними до коледжу та відсутність вільного часу.
Усе сказане, дозволяє зробити висновок, що довузівська підготовка посилює мотивацію вибору педагогічної професії, сприяє адаптації до навчання у педагогічному ВНЗ, збагачує процес навчальної діяльності. Довузівська підготовка є одним з головних чинників вибору педагогічної професії і потребує подальшого дослідження.
Значення та місце професії, спеціальності в народному господарстві .
Професія вчителя одна з почесних і відповідальних професій. Можна сказати, що вчитель створює майбутнє країни, тому від його праці багато в чому залежить різнобічність розвитку знань молодого покоління, його переконання, світогляд, моральні якості.
Вид професії
Людина - людина
"Людина-людина” – це професії пов’язані з навчанням, вихованням, побутовим, торговим, медичним обслуговуванням, інформуванням людей, а також із управлінням та керівництвом людей чи колективів. Тобі в цьому допоможуть орієнтуватись такі навчальні предмети як історія, література та ті, які пов’язані з вивченням людей, суспільства. Це професії: учитель, екскурсовод, продавець, офіціант, перукар, юрист, вихователь, лікар, сестра медична, акушерка тощо. Визначитись із твоїми нахилами, інтересами до даної галузі праці допоможе твій досвід суспільно-організаторської, шефської роботи серед молодших, досвід організатора колективних, групових заходів. Найперша особливість професій цього типу полягає у взаємодії між людьми. Якщо не буде ладитись взаємодія, то і робота ладитись не буде. Друга особливість – це кожна із професій вимагає якби подвійної підготовки: потрібно навчитись і вміти встановлювати та підтримувати контакти з людьми, розуміти їх, розумітись на їх особливостях; потрібно бути підготовленим у тій чи іншій галузі виробництва, науки, техніки, мистецтва тощо. Очікується і вимагається від спеціаліста залишатись спокійним у будь-якій ситуації та вміти знайти вихід з неї, бути привітним, тактовним, уважним, здатним ставити себе на місце іншої людини, добре пам’ятати, тримати в пам’яті знання про особисті якості багатьох і різних людей, а також знаходити спільну мову з різними людьми.
Учи́тель — людина, яка навчає інших людей (своїх учнів), передає їм певні знання про життя. У вузькому розумінні — спеціаліст, який проводить навчальну та виховну роботу з учнями в загальноосвітніх школах різних типів.