Встановлення нацистської диктатури

• Дедалі більшої популярності набувала Націонал-соціалістннна партія на чолі з А. Гітлером, створена у 1919 р. як Робітнича партія і у 1920 р. перейменована у Націонал-соціалістичну робітничу партію Німеччини.

• Нацистська партія була побудована на принципах “фюрерства”, тобто беззаперечної покори “фюреру” — вождю.

• Нацист­ська партія висунула програму, яку підтримали широкі верстви населення:

• об’єднання всіх німців у “Велику Німеччину”;

• ліквідація умов Версальського миру;

• боротьба за нові території;

• позбавлення політичних прав і громадянства осіб “неарійського походження”;

• звільнення трудівників від “свавілля монополій”;

• націоналізація трестів;

• участь робітників у прибутках підприємств;

• спільне користування поміщицькими землями;

• поліпшення системи освіти;

• забезпечення людей у похилому віці;

• захист інтересів матері та дитини тощо.

Опора фашизму:

1. Дрібна і середня буржуазія.

2. Значна частина робітників і селян.

А. Гітлером були створені:

• штурмові загони (СА) — особиста армія А. Гітлера під коман­дуванням Ернста Рема, яка у 1933 р. нараховувала майже 500 тис. чол.;

• охоронні загони (СС) — до 52 тис. чол. під керівництвом Ген- ріха Гімлера.

30 Січня 1933 р. Президент п. Гіндербург призначив а. Гітлера рейхсканцлером.

Отримавши владу, фашисти почали запроваджувати “новий по­рядок”.

Адольф гітлер (Шікльгрубер)

(1889-1945)

Австрієць. Народився в м. Брандау на баварському кордоні в роди­ні митного службовця. З дитинства у нього проявилися художні здібності, але освіти в цьому напрямку не одержав, деякий час працював декоратором і ху­дожником поштових листівок. Змалку був замкненим, самотнім, вищої освіти не одержав.

Воював на фронтах Першої світової війни, двічі був нагороджений хрестом другого і першого ступенів.

Успішна кар’єра А. Гітлера почалася після Першої світової війни зі вступом його до Німецької робітничої партії. Згодом став її ліде­ром і перейменував на Націонал-соціалістичну робітничу партію.

Багато працював над собою, над своїм голосом, удосконалюючи ораторські здібності. Навчився моделювати глибину свого голосу, темп мовлення, його виразність, чіткість, уміння жестику­лювати, щоб посилити сказане, надаючи своєму обличчю то милу ус­мішку, то нищівний гнів. Згодом свої промови посилював технічними засобами: використовував прожектори, гучномовці, музику тощо.

У листопаді 1923 р. організував “пивний” путч у Баварії, який про­валився. Проте судовий процес над А. Гітлером зробив його націо­нальним героєм. Два роки провів у Ландсберзькій тюрмі, де написав “Майн кампф” (“Моя боротьба”, 1925-1926 рр.) Він висунув гасло: “Один народ, одна держава, один фюрер”.

Обіцяв Німеччині поверну­ти її велич, а “третій рейх” мав існувати тисячу років.

У січні 1933 р. став рейхканцлером німецької фашистської держа­ви. У 1934 р. об’єднав посаду рейхсканцлера з посадою президента пі­сля смерті Гінденбурга. У Німеччині був встановлений режим кривавого фашистського терору.

А. Гітлер був ініціатором розв’язання Другої світової війни, одним із організаторів масового винищення військовополонених і мирного населення на окупованих територіях.

Зі       вступом радянських військ у Берлін покінчив життя самогубст­вом.

Міжнародний Нюрнберзький трибунал за злочини проти людства визнав А. Гітлера головним воєнним злочинцем.

Додатковий матеріал