- •I. Вступ в психологію
- •1. Виникнення психології як науки
- •2. Галузі психології
- •3. Завдання і місце психології в системі наук
- •4. Основні історичні етапи розвитку психологічної науки
- •5. Основи функції психіки. Особливості психічного відображення
- •6. Основні етапи розвитку психіки
- •7. Структура психіки людини
- •8. Психіка та особливості будови мозку
- •9. Діяльність
- •10. Функції мови
- •11. Види мовної діяльності та їх особливості
- •12. Методи психології
- •II. Психологія пізнавальних процесів
- •13. Поняття про відчуття і його фізіологічної основі
- •14. Основні характеристики аналізаторів
- •15. Види відчуттів
- •16. Поняття про сприйняття
- •17. Основні властивості сприйняття
- •18. Порушення сприйняття
- •19. Загальна характеристика уваги
- •20. Властивості уваги
- •21. Загальні поняття про пам'ять
- •22. Види пам'яті
- •23. Забування
- •24. Розвиток мислення в персоногенезе
- •25. Види мислення
- •26. Розумовий процес
- •27. Операції розумової діяльності
- •28. Якості мислення та структура інтелекту
- •Здатність до міркування;
- •29. Оцінка інтелекту
- •30. Способи активізації мислення
- •31. Розлади мислення
- •32. Загальна характеристика уяви
- •33. Види уяви
- •34. Уявний експеримент
- •III. Структура свідомості
- •35. Свідомість як вища ступінь розвитку психіки
- •36. Взаємодія свідомості та підсвідомості
- •37. Психічні стани людини
- •38. Стани свідомості. Роль сну
- •39. Види емоційних процесів і станів
- •40. Теорії емоцій
- •41. Фізіологічні механізми стресу
- •42. Стрес і фрустрація
- •43. Воля як характеристика свідомості
- •44. Структура вольового дії
- •45. Мотивація
- •IV. Формування і розвиток особистості
- •46. Соціальне середовище і особистість
- •47. Соціалізація особистості
- •48. Періодизація розвитку особистості
- •49. Типологія неправильного виховання
- •50. Відмінності між соціалізацією дітей і дорослих. Ресоціалізація
- •51. Життєві кризи
- •52. Самосвідомість
- •53. Соціальна роль
- •54. Соціальний статус. Систематизація соціальних ролей
- •55. Рольові та внутріособистісні конфлікти
- •V. Сучасні психологічні теорії особистості
- •56. Структура особистості за Фрейдом
- •57. Теорія сексуального розвитку 3. Фрейда
- •58. Захисні механізми (за Фрейдом)
- •59. Біхевіоризм
- •60. Поведінкова концепція б. Скіннера
- •61. Типологія поведінки по Макгвайр
- •62. Когнітивні теорії особистості
- •63. Ієрархія потреб а. Маслоу
- •64. Самоактуалізація особистості
- •65. Трансперсональна психологія. Погляди к. Юнга
- •Абсолютна свідомість.
- •66. Трансперсональний підхід до людини Станіслава Грофа
- •67. Генетичний підхід Чампіон Тойча
- •VI. Типологія особистості і особистісний рост
- •68. Психологічна структура особистості
- •Ієрархічна структура особистості (по к. К. Платонову)
- •69. Здібності
- •70. Поняття про темперамент і його фізіологічних основах
- •71. Типи темпераменту та їх психологічні характеристики
- •72. Облік темпераменту в діяльності
- •73. Конституційні та клінічні типології
- •74. Клінічні типології особистості
- •75. Характер
- •76. Акцентуації характеру
- •77. Невроз. Види неврозів
- •78. Аутотренінг
- •79. Психосоциотип
- •80. Сенсорна типологія
- •81. Псіхогеометріческая типологія
- •82. Комплекс неповноцінності і життєвий стиль (по Адлеру)
- •83. Психологічний зростання (по Адлеру)
- •84. Типи людей і "локус контролю"
- •85. Життєві сценарії у долі людини
- •86. Адаптивність людини і фундаментальна типологія індивідуальності
- •87. Характерний м'язовий панцир як фактор перешкоди розвитку особистості (по Райху)
- •VII. Психологія спілкування. Соціально-психологічний феномен в групі
- •88. Функції та структура спілкування
- •89. Комунікативна компетентність. Стратегії, тактики, види спілкування
- •90. Види спілкування
- •91. Трансаціонний аналіз спілкування
- •92. Вербальні і невербальні засоби спілкування
- •93. Спілкування як сприйняття людьми один одного
- •94. Методи психологічного впливу
- •95. Групи і колективи
- •96. Методи психологічного дослідження міжособистісних відносин. Соціометрія
- •Соціометричної методики
- •97. Лідерство
- •98. Стилі управління
- •99. Ефективність керівництва
- •100. Психологічні вимоги до менеджера
69. Здібності
Здібності - це індивідуально-психологічні особливості особистості, що забезпечують успіх у діяльності, в спілкуванні і легкість оволодіння ними. Здібності не можуть бути зведені до знань, умінь і навичок, що є у людини, але здібності забезпечують їх швидке придбання, фіксацію й ефективне практичне застосування.
Здатності можна класифікувати на:
природні (або природні) здібності, в основі своїй біологічно зумовлені, пов'язані з вродженими задатками, що формуються на їх базі, при наявності елементарного життєвого досвіду через механізми навчання типу умовно-рефлекторних зв'язків);
специфічні людські здібності, мають суспільно-історичне походження і забезпечують життя і розвиток у соціальному середовищі.
Специфічні людські здібності у свою чергу поділяються на:
загальні, якими визначаються успіхи людини в самих різних видах діяльності і спілкування (розумові здібності, розвинені пам'ять і мову, точність і тонкість рухів рук і т.д.), і спеціальні, визначальні успіхи людини в окремих видах діяльності і спілкування, де необхідні особливого роду задатки і їхній розвиток (здатності математичні, технічні, літературно-лінгвістичні, художньо-творчі, спортивні і т.д.);
теоретичні, визначають схильність людини до абстрактно-логічного мислення, і практичні, що лежать в основі схильності до конкретно-практичних дій. Поєднання цих здібностей властиво лише різнобічно обдарованим людям;
навчальні, які впливають на успішність педагогічного впливу, засвоєння людиною знань, умінь, навичок, формування якостей особистості, і творчі, пов'язані з успішністю у створенні творів матеріальної і духовної культури, нових ідей, відкриттів, винаходів. Вища ступінь творчих проявів особистості називається геніальністю, а вищий ступінь здібностей особистості в певній діяльності (спілкуванні) - талантом;
здатності до спілкування, взаємодії з людьми і предметно-діяльні здібності, пов'язані із взаємодією людей з природою, технікою, знаковою інформацією, художніми образами і т.д.
Людина, здатна до багатьох і різних видів діяльності і спілкування, володіє загальною обдарованістю, тобто єдністю загальних здібностей, що обумовлюють діапазон його інтелектуальних можливостей, рівень і своєрідність діяльності і спілкування.
Задатки - це деякі генетичні детерміновані (вроджені) анатомо-фізіологічні особливості нервової системи, складові індивідуально-природну основу (передумову) формування та розвитку здібностей.
Індивідуальні (індивідуально-психологічні) відмінності - це особливості психічних явищ (процесів, станів і властивостей), що відрізняють людей друг від друга. Індивідуальні відмінності, природної передумовою яких виступають особливості нервової системи, мозку, створюються і розвиваються в ході життя, у діяльності та спілкуванні, під впливом виховання і навчання, в процесі взаємодії людини з навколишнім світом в самому широкому значенні цього слова. Індивідуальні відмінності є предметом вивчення диференціальної психології.
Здібності - не статичні, а динамічні утворення, їх формування і розвиток відбувається в процесі певним чином організованої діяльності і спілкування. Розвиток здібностей відбувається поетапно.
Важливим моментом у дітей у розвитку здібностей є комплексність - одночасне вдосконалення кількох взаємодоповнюючих один одного здібностей.
Виділяють такі рівні здібностей: репродуктивний, який забезпечує високе вміння засвоювати готове знання, опановувати склалися зразками діяльності та спілкування, і творчий, який забезпечує створення нового, оригінального. Але слід враховувати, що репродуктивний рівень включає елементи творчого, і навпаки.
