- •I. Вступ в психологію
- •1. Виникнення психології як науки
- •2. Галузі психології
- •3. Завдання і місце психології в системі наук
- •4. Основні історичні етапи розвитку психологічної науки
- •5. Основи функції психіки. Особливості психічного відображення
- •6. Основні етапи розвитку психіки
- •7. Структура психіки людини
- •8. Психіка та особливості будови мозку
- •9. Діяльність
- •10. Функції мови
- •11. Види мовної діяльності та їх особливості
- •12. Методи психології
- •II. Психологія пізнавальних процесів
- •13. Поняття про відчуття і його фізіологічної основі
- •14. Основні характеристики аналізаторів
- •15. Види відчуттів
- •16. Поняття про сприйняття
- •17. Основні властивості сприйняття
- •18. Порушення сприйняття
- •19. Загальна характеристика уваги
- •20. Властивості уваги
- •21. Загальні поняття про пам'ять
- •22. Види пам'яті
- •23. Забування
- •24. Розвиток мислення в персоногенезе
- •25. Види мислення
- •26. Розумовий процес
- •27. Операції розумової діяльності
- •28. Якості мислення та структура інтелекту
- •Здатність до міркування;
- •29. Оцінка інтелекту
- •30. Способи активізації мислення
- •31. Розлади мислення
- •32. Загальна характеристика уяви
- •33. Види уяви
- •34. Уявний експеримент
- •III. Структура свідомості
- •35. Свідомість як вища ступінь розвитку психіки
- •36. Взаємодія свідомості та підсвідомості
- •37. Психічні стани людини
- •38. Стани свідомості. Роль сну
- •39. Види емоційних процесів і станів
- •40. Теорії емоцій
- •41. Фізіологічні механізми стресу
- •42. Стрес і фрустрація
- •43. Воля як характеристика свідомості
- •44. Структура вольового дії
- •45. Мотивація
- •IV. Формування і розвиток особистості
- •46. Соціальне середовище і особистість
- •47. Соціалізація особистості
- •48. Періодизація розвитку особистості
- •49. Типологія неправильного виховання
- •50. Відмінності між соціалізацією дітей і дорослих. Ресоціалізація
- •51. Життєві кризи
- •52. Самосвідомість
- •53. Соціальна роль
- •54. Соціальний статус. Систематизація соціальних ролей
- •55. Рольові та внутріособистісні конфлікти
- •V. Сучасні психологічні теорії особистості
- •56. Структура особистості за Фрейдом
- •57. Теорія сексуального розвитку 3. Фрейда
- •58. Захисні механізми (за Фрейдом)
- •59. Біхевіоризм
- •60. Поведінкова концепція б. Скіннера
- •61. Типологія поведінки по Макгвайр
- •62. Когнітивні теорії особистості
- •63. Ієрархія потреб а. Маслоу
- •64. Самоактуалізація особистості
- •65. Трансперсональна психологія. Погляди к. Юнга
- •Абсолютна свідомість.
- •66. Трансперсональний підхід до людини Станіслава Грофа
- •67. Генетичний підхід Чампіон Тойча
- •VI. Типологія особистості і особистісний рост
- •68. Психологічна структура особистості
- •Ієрархічна структура особистості (по к. К. Платонову)
- •69. Здібності
- •70. Поняття про темперамент і його фізіологічних основах
- •71. Типи темпераменту та їх психологічні характеристики
- •72. Облік темпераменту в діяльності
- •73. Конституційні та клінічні типології
- •74. Клінічні типології особистості
- •75. Характер
- •76. Акцентуації характеру
- •77. Невроз. Види неврозів
- •78. Аутотренінг
- •79. Психосоциотип
- •80. Сенсорна типологія
- •81. Псіхогеометріческая типологія
- •82. Комплекс неповноцінності і життєвий стиль (по Адлеру)
- •83. Психологічний зростання (по Адлеру)
- •84. Типи людей і "локус контролю"
- •85. Життєві сценарії у долі людини
- •86. Адаптивність людини і фундаментальна типологія індивідуальності
- •87. Характерний м'язовий панцир як фактор перешкоди розвитку особистості (по Райху)
- •VII. Психологія спілкування. Соціально-психологічний феномен в групі
- •88. Функції та структура спілкування
- •89. Комунікативна компетентність. Стратегії, тактики, види спілкування
- •90. Види спілкування
- •91. Трансаціонний аналіз спілкування
- •92. Вербальні і невербальні засоби спілкування
- •93. Спілкування як сприйняття людьми один одного
- •94. Методи психологічного впливу
- •95. Групи і колективи
- •96. Методи психологічного дослідження міжособистісних відносин. Соціометрія
- •Соціометричної методики
- •97. Лідерство
- •98. Стилі управління
- •99. Ефективність керівництва
- •100. Психологічні вимоги до менеджера
IV. Формування і розвиток особистості
46. Соціальне середовище і особистість
Соціально-психологічні явища виникають при взаємодії соціального середовища, особи і групи. Уточнимо ці поняття.
Соціальне середовище - це все, що оточує людину в її соціального життя, це конкретний прояв, своєрідність суспільних відносин на певному етапі їх розвитку. Соціальне середовище залежить від типу суспільних економічних формацій, від класової та національної приналежності, від внутрікласових відмінностей певних верств, від побутових і професійних відмінностей.
Для соціально-психологічного аналізу особистості слід чітко розмежувати поняття "особистість", "індивід", "індивідуальність", "людина".
Найбільш загальним є поняття "людина" - біосоціальна істота, що має членороздільної промовою, свідомістю, вищими психічними функціями (абстрактно-логічне мислення, логічна пам'ять і т. д.), здатне створювати знаряддя, користуватися ними в процесі суспільної праці. Ці специфічні людські властивості (мова, свідомість, трудова діяльність тощо) не передаються людям в порядку біологічної спадковості, а формуються вони прижиттєво, в процесі засвоєння ними культури, створеної попередніми поколіннями. Існують достовірні факти, які свідчать про те, що якщо діти з самого раннього віку розвиваються поза суспільством, то вони залишаються на рівні розвитку тварин, у них не формуються мова, свідомість, мислення, немає вертикальної ходи. Ніякої особистий досвід людини не може привести до того, що в нього самостійно складуться системи понять. Беручи участь у праці і різних формах суспільної діяльності, люди розвивають в собі ті специфічні людські здібності, які вже сформувалися у людства. Необхідні умови засвоєння дитиною суспільно-історичного досвіду: 1) спілкування дитини з дорослими людьми, в ході якого дитина навчається адекватної діяльності, засвоює людську культуру, 2) щоб оволодіти тими предметами, які є продуктами історичного розвитку, необхідно здійснити по відношенню до них не будь-яку , а таку адекватну діяльність, яка буде відтворювати в собі істотні суспільно вироблені способи діяльності людини і людства. Засвоєння суспільно-історичного досвіду виступає як процес відтворення у властивостях дитини історично сформованих властивостей і здібностей людського роду. Таким чином, розвиток людства неможливо без активної передачі новим поколінням людської культури. Без суспільства, без засвоєння суспільно-історичного досвіду людства стати людиною, придбати специфічні людські якості неможливо, навіть якщо людська істота має біологічної повноцінністю. Але, з іншого боку, не маючи біологічної повноцінності (олігофренія), морфологічних властивостей, властивих людині як біологічному виду, неможливо навіть під впливом суспільства, виховання, освіти досягти вищих людських якостей.
Життя і діяльність людини обумовлені єдністю і взаємодією біологічного та соціального факторів, при провідній ролі соціального фактора.
Оскільки свідомість, мова тощо не передаються людям в порядку біологічної спадковості, а формуються вони прижиттєво, то використовують поняття "індивід" як біологічний організм, носій загальних генотипових спадкових властивостей біологічного виду (індивідом ми народжуємося) і поняття "особистість" як соціально -психологічна сутність людини, що формується в результаті засвоєння людиною суспільних форм свідомості і доведення, суспільно-історичного досвіду людства (особистістю ми стаємо під впливом життя в суспільстві, виховання, навчання, спілкування, взаємодії).
Психологія враховує, що особистість не тільки об'єкт суспільних відносин, не тільки відчуває соціальні впливу, але переломлює, перетворює їх, оскільки поступово особистість починає виступати як сукупність внутрішніх умов, через які переломлюються зовнішні впливи суспільства. Таким чином, особистість не тільки об'єкт і продукт суспільних відносин, а й активний суб'єкт діяльності, спілкування, свідомості, самосвідомості.
Особистість є поняття соціальне, вона виражає все, що є в людині надприродного, історичного. Особистість не вроджена, але виникає в результаті культурного і соціального розвитку.
Особлива і не схожа на інших особистість в повноті її духовних і фізичних властивостей характеризується поняттям "індивідуальність". Індивідуальність виражається в наявності різного досвіду, знань, думок, переконань, у розбіжностях характеру та темпераменту, індивідуальність свою ми доводимо, стверджуємо.
