39. Види емоційних процесів і станів

Емоції - особливий клас суб'єктивних психологічних станів, що відбивають у формі безпосередніх переживань приємного процес і результати практичної діяльності, спрямованої на задоволення його актуальних потреб. Оскільки все те, що робить людина, у кінцевому рахунку служить меті задоволення його різноманітних потреб, остільки будь-які прояви активності людини супроводжуються емоційними переживаннями.

Емоції, стверджував Ч. Дарвін, виникнули в процесі еволюції як засіб, за допомогою якого живі істоти встановлюють значимість тих чи інших умов для задоволення актуальних для них потреб.

Емоційні відчуття біологічно в процесі еволюції закріпилися як своєрідний спосіб підтримки життєвого процесу в його оптимальних межах і попереджають про руйнуючий характер недостачі або надлишку яких-небудь факторів.

Найстаріша за походженням, найпростіша і найбільш поширена серед живих істот форма емоційних переживань - це задоволення, одержуване від задоволення органічних потреб, і невдоволення, пов'язане з неможливістю це зробити при загостренні відповідної потреби.

Основні емоційні стани, що відчуває людина, діляться на власне емоції, почуття й афекти. Емоції і почуття передбачають процес, спрямований на задоволення потреби, мають ідеаторний характер і знаходяться як би на початку його. Емоції і почуття виражають сенс ситуації для людини з точки зору актуальною в даний момент потреби, значення для її задоволення майбутньої дії або діяльності. Емоції можуть викликатися як реальними, так і уявними ситуаціями. Вони, як і почуття, сприймаються людиною як його власні внутрішні переживання, коммуницируются, тобто передаються іншим людям, сопереживаются.

Почуття - вищий продукт культурно-емоційного розвитку людини. Вони пов'язані з певними вхідними в сферу культури предметами, видами діяльності і людьми, що оточують людину.

Почуття виконують у житті і діяльності людини, в його спілкуванні з навколишніми людьми мотивуючу роль. Що стосується навколишнього його світу людина прагне діяти так, щоб підкріпити і підсилити свої позитивні почуття. Вони завжди пов'язані з роботою свідомості, можуть довільно регулюватися. Прояв сильного і стійкого позитивного почуття до чого-небудь або до кого-небудь називається пристрастю. Стійкі почуття помірної або слабкої сили, що діють протягом тривалого часу, іменуються настроями.

Афекти - це особливо виражені емоційні стани, супроводжувані видимими змінами в поведінці людини, що їх відчуває. Афект не передує поводженню, а як би зрушений на його кінець.

Розвиток афекту підпорядковується наступному закону: чим більш сильним є вихідний мотиваційний стимул поводження і чим більше зусиль довелося затратити на те, щоб його реалізувати; ніж раніше результат, отриманий в результаті всього цього, тим сильніше виникає афект. На відміну від емоцій і почуттів афекти протікають бурхливо, швидко, супроводжуються різко вираженими органічними змінами і руховими реакціями.

Афекти, як правило, перешкоджають нормальної організації поведінки, його розумності. Вони здатні залишати сильні і стійкі сліди в довгостроковій пам'яті. На відміну від афектів робота емоцій і почуттів пов'язана по перевазі з короткочасною і оперативною пам'яттю. Емоційна напруженість, що накопичується в результаті виникнення аффектогенних ситуацій, може накопичуватися і, якщо їй вчасно не дати виходу, призвести до сильної і бурхливої ​​емоційної розрядки, що, знімаючи виникло напругу, часто супроводжується відчуттям втоми, пригніченості, депресією.

Пристрасть - ще один вид складних, якісно своєрідних і зустрічаються тільки в працівників емоційних станів. Пристрасть являє собою сплав емоцій, мотивів і почуттів, сконцентрованих навколо певного виду діяльності або предмета (людини).

С. Л. Рубінштейн вважав, що в емоційних проявах особистості можна виділити три сфери: її органічне життя, її інтереси матеріального порядку і її духовні, моральні потреби. Він позначив їх відповідно як органічну (афективно-емоційну) чутливість, предметні почуття й узагальнені світоглядні почуття. До афективно-емоційної чутливості ставляться, на його думку, елементарні задоволення і невдоволення, переважно пов'язані із задоволенням органічних потреб. Предметні почуття пов'язані з володінням певними предметами і заняттями окремими видами діяльності. Ці почуття відповідно їхніх предметів поділяються на матеріальні, інтелектуальні та естетичні. Вони виявляються в замилуванні одними предметами, людьми і видами діяльності й у відразі до інших. Світоглядні почуття пов'язані з мораллю і відносинами людини до світу, соціальним подіям, моральним категоріям і цінностям.