- •I. Вступ в психологію
- •1. Виникнення психології як науки
- •2. Галузі психології
- •3. Завдання і місце психології в системі наук
- •4. Основні історичні етапи розвитку психологічної науки
- •5. Основи функції психіки. Особливості психічного відображення
- •6. Основні етапи розвитку психіки
- •7. Структура психіки людини
- •8. Психіка та особливості будови мозку
- •9. Діяльність
- •10. Функції мови
- •11. Види мовної діяльності та їх особливості
- •12. Методи психології
- •II. Психологія пізнавальних процесів
- •13. Поняття про відчуття і його фізіологічної основі
- •14. Основні характеристики аналізаторів
- •15. Види відчуттів
- •16. Поняття про сприйняття
- •17. Основні властивості сприйняття
- •18. Порушення сприйняття
- •19. Загальна характеристика уваги
- •20. Властивості уваги
- •21. Загальні поняття про пам'ять
- •22. Види пам'яті
- •23. Забування
- •24. Розвиток мислення в персоногенезе
- •25. Види мислення
- •26. Розумовий процес
- •27. Операції розумової діяльності
- •28. Якості мислення та структура інтелекту
- •Здатність до міркування;
- •29. Оцінка інтелекту
- •30. Способи активізації мислення
- •31. Розлади мислення
- •32. Загальна характеристика уяви
- •33. Види уяви
- •34. Уявний експеримент
- •III. Структура свідомості
- •35. Свідомість як вища ступінь розвитку психіки
- •36. Взаємодія свідомості та підсвідомості
- •37. Психічні стани людини
- •38. Стани свідомості. Роль сну
- •39. Види емоційних процесів і станів
- •40. Теорії емоцій
- •41. Фізіологічні механізми стресу
- •42. Стрес і фрустрація
- •43. Воля як характеристика свідомості
- •44. Структура вольового дії
- •45. Мотивація
- •IV. Формування і розвиток особистості
- •46. Соціальне середовище і особистість
- •47. Соціалізація особистості
- •48. Періодизація розвитку особистості
- •49. Типологія неправильного виховання
- •50. Відмінності між соціалізацією дітей і дорослих. Ресоціалізація
- •51. Життєві кризи
- •52. Самосвідомість
- •53. Соціальна роль
- •54. Соціальний статус. Систематизація соціальних ролей
- •55. Рольові та внутріособистісні конфлікти
- •V. Сучасні психологічні теорії особистості
- •56. Структура особистості за Фрейдом
- •57. Теорія сексуального розвитку 3. Фрейда
- •58. Захисні механізми (за Фрейдом)
- •59. Біхевіоризм
- •60. Поведінкова концепція б. Скіннера
- •61. Типологія поведінки по Макгвайр
- •62. Когнітивні теорії особистості
- •63. Ієрархія потреб а. Маслоу
- •64. Самоактуалізація особистості
- •65. Трансперсональна психологія. Погляди к. Юнга
- •Абсолютна свідомість.
- •66. Трансперсональний підхід до людини Станіслава Грофа
- •67. Генетичний підхід Чампіон Тойча
- •VI. Типологія особистості і особистісний рост
- •68. Психологічна структура особистості
- •Ієрархічна структура особистості (по к. К. Платонову)
- •69. Здібності
- •70. Поняття про темперамент і його фізіологічних основах
- •71. Типи темпераменту та їх психологічні характеристики
- •72. Облік темпераменту в діяльності
- •73. Конституційні та клінічні типології
- •74. Клінічні типології особистості
- •75. Характер
- •76. Акцентуації характеру
- •77. Невроз. Види неврозів
- •78. Аутотренінг
- •79. Психосоциотип
- •80. Сенсорна типологія
- •81. Псіхогеометріческая типологія
- •82. Комплекс неповноцінності і життєвий стиль (по Адлеру)
- •83. Психологічний зростання (по Адлеру)
- •84. Типи людей і "локус контролю"
- •85. Життєві сценарії у долі людини
- •86. Адаптивність людини і фундаментальна типологія індивідуальності
- •87. Характерний м'язовий панцир як фактор перешкоди розвитку особистості (по Райху)
- •VII. Психологія спілкування. Соціально-психологічний феномен в групі
- •88. Функції та структура спілкування
- •89. Комунікативна компетентність. Стратегії, тактики, види спілкування
- •90. Види спілкування
- •91. Трансаціонний аналіз спілкування
- •92. Вербальні і невербальні засоби спілкування
- •93. Спілкування як сприйняття людьми один одного
- •94. Методи психологічного впливу
- •95. Групи і колективи
- •96. Методи психологічного дослідження міжособистісних відносин. Соціометрія
- •Соціометричної методики
- •97. Лідерство
- •98. Стилі управління
- •99. Ефективність керівництва
- •100. Психологічні вимоги до менеджера
39. Види емоційних процесів і станів
Емоції - особливий клас суб'єктивних психологічних станів, що відбивають у формі безпосередніх переживань приємного процес і результати практичної діяльності, спрямованої на задоволення його актуальних потреб. Оскільки все те, що робить людина, у кінцевому рахунку служить меті задоволення його різноманітних потреб, остільки будь-які прояви активності людини супроводжуються емоційними переживаннями.
Емоції, стверджував Ч. Дарвін, виникнули в процесі еволюції як засіб, за допомогою якого живі істоти встановлюють значимість тих чи інших умов для задоволення актуальних для них потреб.
Емоційні відчуття біологічно в процесі еволюції закріпилися як своєрідний спосіб підтримки життєвого процесу в його оптимальних межах і попереджають про руйнуючий характер недостачі або надлишку яких-небудь факторів.
Найстаріша за походженням, найпростіша і найбільш поширена серед живих істот форма емоційних переживань - це задоволення, одержуване від задоволення органічних потреб, і невдоволення, пов'язане з неможливістю це зробити при загостренні відповідної потреби.
Основні емоційні стани, що відчуває людина, діляться на власне емоції, почуття й афекти. Емоції і почуття передбачають процес, спрямований на задоволення потреби, мають ідеаторний характер і знаходяться як би на початку його. Емоції і почуття виражають сенс ситуації для людини з точки зору актуальною в даний момент потреби, значення для її задоволення майбутньої дії або діяльності. Емоції можуть викликатися як реальними, так і уявними ситуаціями. Вони, як і почуття, сприймаються людиною як його власні внутрішні переживання, коммуницируются, тобто передаються іншим людям, сопереживаются.
Почуття - вищий продукт культурно-емоційного розвитку людини. Вони пов'язані з певними вхідними в сферу культури предметами, видами діяльності і людьми, що оточують людину.
Почуття виконують у житті і діяльності людини, в його спілкуванні з навколишніми людьми мотивуючу роль. Що стосується навколишнього його світу людина прагне діяти так, щоб підкріпити і підсилити свої позитивні почуття. Вони завжди пов'язані з роботою свідомості, можуть довільно регулюватися. Прояв сильного і стійкого позитивного почуття до чого-небудь або до кого-небудь називається пристрастю. Стійкі почуття помірної або слабкої сили, що діють протягом тривалого часу, іменуються настроями.
Афекти - це особливо виражені емоційні стани, супроводжувані видимими змінами в поведінці людини, що їх відчуває. Афект не передує поводженню, а як би зрушений на його кінець.
Розвиток афекту підпорядковується наступному закону: чим більш сильним є вихідний мотиваційний стимул поводження і чим більше зусиль довелося затратити на те, щоб його реалізувати; ніж раніше результат, отриманий в результаті всього цього, тим сильніше виникає афект. На відміну від емоцій і почуттів афекти протікають бурхливо, швидко, супроводжуються різко вираженими органічними змінами і руховими реакціями.
Афекти, як правило, перешкоджають нормальної організації поведінки, його розумності. Вони здатні залишати сильні і стійкі сліди в довгостроковій пам'яті. На відміну від афектів робота емоцій і почуттів пов'язана по перевазі з короткочасною і оперативною пам'яттю. Емоційна напруженість, що накопичується в результаті виникнення аффектогенних ситуацій, може накопичуватися і, якщо їй вчасно не дати виходу, призвести до сильної і бурхливої емоційної розрядки, що, знімаючи виникло напругу, часто супроводжується відчуттям втоми, пригніченості, депресією.
Пристрасть - ще один вид складних, якісно своєрідних і зустрічаються тільки в працівників емоційних станів. Пристрасть являє собою сплав емоцій, мотивів і почуттів, сконцентрованих навколо певного виду діяльності або предмета (людини).
С. Л. Рубінштейн вважав, що в емоційних проявах особистості можна виділити три сфери: її органічне життя, її інтереси матеріального порядку і її духовні, моральні потреби. Він позначив їх відповідно як органічну (афективно-емоційну) чутливість, предметні почуття й узагальнені світоглядні почуття. До афективно-емоційної чутливості ставляться, на його думку, елементарні задоволення і невдоволення, переважно пов'язані із задоволенням органічних потреб. Предметні почуття пов'язані з володінням певними предметами і заняттями окремими видами діяльності. Ці почуття відповідно їхніх предметів поділяються на матеріальні, інтелектуальні та естетичні. Вони виявляються в замилуванні одними предметами, людьми і видами діяльності й у відразі до інших. Світоглядні почуття пов'язані з мораллю і відносинами людини до світу, соціальним подіям, моральним категоріям і цінностям.
