- •I. Вступ в психологію
- •1. Виникнення психології як науки
- •2. Галузі психології
- •3. Завдання і місце психології в системі наук
- •4. Основні історичні етапи розвитку психологічної науки
- •5. Основи функції психіки. Особливості психічного відображення
- •6. Основні етапи розвитку психіки
- •7. Структура психіки людини
- •8. Психіка та особливості будови мозку
- •9. Діяльність
- •10. Функції мови
- •11. Види мовної діяльності та їх особливості
- •12. Методи психології
- •II. Психологія пізнавальних процесів
- •13. Поняття про відчуття і його фізіологічної основі
- •14. Основні характеристики аналізаторів
- •15. Види відчуттів
- •16. Поняття про сприйняття
- •17. Основні властивості сприйняття
- •18. Порушення сприйняття
- •19. Загальна характеристика уваги
- •20. Властивості уваги
- •21. Загальні поняття про пам'ять
- •22. Види пам'яті
- •23. Забування
- •24. Розвиток мислення в персоногенезе
- •25. Види мислення
- •26. Розумовий процес
- •27. Операції розумової діяльності
- •28. Якості мислення та структура інтелекту
- •Здатність до міркування;
- •29. Оцінка інтелекту
- •30. Способи активізації мислення
- •31. Розлади мислення
- •32. Загальна характеристика уяви
- •33. Види уяви
- •34. Уявний експеримент
- •III. Структура свідомості
- •35. Свідомість як вища ступінь розвитку психіки
- •36. Взаємодія свідомості та підсвідомості
- •37. Психічні стани людини
- •38. Стани свідомості. Роль сну
- •39. Види емоційних процесів і станів
- •40. Теорії емоцій
- •41. Фізіологічні механізми стресу
- •42. Стрес і фрустрація
- •43. Воля як характеристика свідомості
- •44. Структура вольового дії
- •45. Мотивація
- •IV. Формування і розвиток особистості
- •46. Соціальне середовище і особистість
- •47. Соціалізація особистості
- •48. Періодизація розвитку особистості
- •49. Типологія неправильного виховання
- •50. Відмінності між соціалізацією дітей і дорослих. Ресоціалізація
- •51. Життєві кризи
- •52. Самосвідомість
- •53. Соціальна роль
- •54. Соціальний статус. Систематизація соціальних ролей
- •55. Рольові та внутріособистісні конфлікти
- •V. Сучасні психологічні теорії особистості
- •56. Структура особистості за Фрейдом
- •57. Теорія сексуального розвитку 3. Фрейда
- •58. Захисні механізми (за Фрейдом)
- •59. Біхевіоризм
- •60. Поведінкова концепція б. Скіннера
- •61. Типологія поведінки по Макгвайр
- •62. Когнітивні теорії особистості
- •63. Ієрархія потреб а. Маслоу
- •64. Самоактуалізація особистості
- •65. Трансперсональна психологія. Погляди к. Юнга
- •Абсолютна свідомість.
- •66. Трансперсональний підхід до людини Станіслава Грофа
- •67. Генетичний підхід Чампіон Тойча
- •VI. Типологія особистості і особистісний рост
- •68. Психологічна структура особистості
- •Ієрархічна структура особистості (по к. К. Платонову)
- •69. Здібності
- •70. Поняття про темперамент і його фізіологічних основах
- •71. Типи темпераменту та їх психологічні характеристики
- •72. Облік темпераменту в діяльності
- •73. Конституційні та клінічні типології
- •74. Клінічні типології особистості
- •75. Характер
- •76. Акцентуації характеру
- •77. Невроз. Види неврозів
- •78. Аутотренінг
- •79. Психосоциотип
- •80. Сенсорна типологія
- •81. Псіхогеометріческая типологія
- •82. Комплекс неповноцінності і життєвий стиль (по Адлеру)
- •83. Психологічний зростання (по Адлеру)
- •84. Типи людей і "локус контролю"
- •85. Життєві сценарії у долі людини
- •86. Адаптивність людини і фундаментальна типологія індивідуальності
- •87. Характерний м'язовий панцир як фактор перешкоди розвитку особистості (по Райху)
- •VII. Психологія спілкування. Соціально-психологічний феномен в групі
- •88. Функції та структура спілкування
- •89. Комунікативна компетентність. Стратегії, тактики, види спілкування
- •90. Види спілкування
- •91. Трансаціонний аналіз спілкування
- •92. Вербальні і невербальні засоби спілкування
- •93. Спілкування як сприйняття людьми один одного
- •94. Методи психологічного впливу
- •95. Групи і колективи
- •96. Методи психологічного дослідження міжособистісних відносин. Соціометрія
- •Соціометричної методики
- •97. Лідерство
- •98. Стилі управління
- •99. Ефективність керівництва
- •100. Психологічні вимоги до менеджера
28. Якості мислення та структура інтелекту
Широта мислення - це здатність охопити все питання цілком, не упускаючи в той же час і необхідних для справи частковостей. Глибина мислення виражається в умінні проникати в сутність складних питань. Якістю, протилежною глибині мислення, є поверхневість суджень, коли людина звертає увагу на дрібниці і не бачить головного.
Самостійність мислення характеризується вмінням людини висувати нові завдання і знаходити шляхи їх вирішення, не вдаючись до допомоги інших людей. Гнучкість думки виражається в її свободі від сковує впливу закріплених у минулому прийомів і способів вирішення завдань, в умінні швидко змінювати дії при зміні обстановки.
Швидкість розуму - здатність людини швидко розібратися в новій ситуації, обдумати і прийняти правильне рішення.
Квапливість розуму проявляється в тому, що людина, не продумавши всебічно питання, вихоплює якусь одну сторону, поспішає дати рішення, висловлює недостатньо продумані відповіді та судження.
Певна сповільненість розумової діяльності може бути обумовлена типом нервової системи - малої її рухливістю. "Швидкість розумових процесів є фундаментальний базис інтелектуальних відмінностей між людьми" (Айзенк).
Критичність розуму - вміння людини об'єктивно оцінювати свої і чужі думки, ретельно і всебічно перевіряти всі висунуті стану та висновки. До індивідуальних особливостей мислення відноситься перевага використання людиною наочно-дієвого, наочно-образного або абстрактно-логічного виду мислення.
В даний час існують як мінімум три трактування поняття інтелекту:
Біологічна трактування: "здатність свідомо пристосовуватися до нової ситуації"
Педагогічна трактування: "здатність до навчання, здатність до навчання"
Структурний підхід, сформульований А. Біне: інтелект як "здатність адаптації коштів до мети". З точки зору структурного підходу, інтелект - це сукупність тих чи інших здібностей.
Сукупність пізнавальних процесів людини визначає його інтелект. "Інтелект - це глобальна здатність діяти розумно, раціонально мислити і добре справлятися з життєвими обставинами" (Векслер), тобто інтелект розглядається як здатність людини адаптуватися до навколишнього середовища.
Яка структура інтелекту? Існують різні концепції, що намагалися відповісти на це питання. Так, на початку століття Спирмен (1904) виділив генеральний фактор інтелекту (фактор G) і фактор S, службовець показником специфічних здібностей. З точки зору Спірмена, кожна людина характеризується певним рівнем загального інтелекту, від якого залежить, як ця людина адаптується до навколишнього середовища. Крім того, у всіх людей є в різному ступені розвинені специфічні здібності, які проявляються у вирішенні конкретних завдань.
Терстоун за допомогою статистичних методів дослідив різні сторони загального інтелекту, які він назвав первинними розумовими потенціями. Він виділив сім таких потенцій: