Л. Д. Столяренко, С. І. Самигін

100 екзаменаційних відповідей

ПО ПСИХОЛОГІЇ

екзаменаційний експрес-довідник

Розроблено з урахуванням державного освітнього стандарту по циклу соціально-економічних дисциплін

Ростов-на-Дону. Видавничий центр "МарТ", 2001

I. ВСТУП В ПСИХОЛОГІЮ

1. Виникнення психології як науки

2. Галузі психології

3. Завдання і місце психології в системі наук

4. Основні історичні етапи розвитку психологічної науки

5. Основи функції психіки. Особливості психічного відображення

6. Основні етапи розвитку психіки

7. Структура психіки людини

8. Психіка та особливості будови мозку

9. Діяльність

10. Функції мови

11. Види мовної діяльності та їх особливості

12. Методи психології

II. ПСИХОЛОГІЯ ПІЗНАВАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ

13. Поняття про відчуття і його фізіологічної основі

14. Основні характеристики аналізаторів

15. Види відчуттів

16. Поняття про сприйняття

17. Основні властивості сприйняття

18. Порушення сприйняття

19. Загальна характеристика уваги

20. Властивості уваги

21. Загальні поняття про пам'ять

22. Види пам'яті

23. Забування

24. Розвиток мислення в персоногенезе

25. Види мислення

26. Розумовий процес

27. Операції розумової діяльності

28. Якості мислення та структура інтелекту

29. Оцінка інтелекту

30. Способи активізації мислення

31. Розлади мислення

32. Загальна характеристика уяви

33. Види уяви

34. Уявний експеримент

III. СТРУКТУРА СВІДОМОСТІ

35. Свідомість як вища ступінь розвитку психіки

36. Взаємодія свідомості та підсвідомості

37. Психічні стани людини

38. Стани свідомості. Роль сну

39. Види емоційних процесів і станів

40. Теорії емоцій

41. Фізіологічні механізми стресу

42. Стрес і фрустрація

43. Воля як характеристика свідомості

44. Структура вольового дії

45. Мотивація

IV. ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ

46. Соціальне середовище і особистість

47. Соціалізація особистості

48. Періодизація розвитку особистості

49. Типологія неправильного виховання

50. Відмінності між соціалізацією дітей і дорослих. Ресоціалізація

51. Життєві кризи

52. Самосвідомість

53. Соціальна роль

54. Соціальний статус. Систематизація соціальних ролей

55. Рольові та внутріособистісні конфлікти

V. СУЧАСНІ ПСИХОЛОГІЧНІ ТЕОРІЇ ОСОБИСТОСТІ

56. Структура особистості за Фрейдом

57. Теорія сексуального розвитку З. Фрейда

58. Захисні механізми (за Фрейдом)

59. Біхевіоризм

60. Поведінкова концепція Б. Скіннера

61. Типологія поведінки по Макгвайр

62. Когнітивні теорії особистості

63. Ієрархія потреб А. Маслоу

64. Самоактуалізація особистості

65. Трансперсональна психологія. Погляди К. Юнга

66. Трансперсональний підхід до людини Станіслава Грофа

67. Генетичний підхід Чампіон Тойча

VI. ТИПОЛОГІЯ Особистість і особистісне зростання

68. Психологічна структура особистості

69. Здібності

70. Поняття про темперамент і його фізіологічних основах

71. Типи темпераменту та їх психологічні характеристики

72. Облік темпераменту в діяльності

73. Конституційні та клінічні типології

74. Клінічні типології особистості

75. Характер

76. Акцентуації характеру

77. Невроз. Види неврозів

78. Аутотренінг

79. Психосоциотип

80. Сенсорна типологія

81. Псіхогеометрйческая типологія

82. Комплекс неповноцінності і життєвий стиль (по Адлеру)

83. Психологічний зростання (по Адлеру)

84. Типи людей і "локус контролю"

85. Життєві сценарії у долі людини

86. Адаптивність людини і фундаментальна типологія індивідуальності

87. Характерний м'язовий панцир як фактор перешкоди розвитку особистості (по Райху)

VII. ПСИХОЛОГІЯ СПІЛКУВАННЯ. СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ ФЕНОМЕН В ГРУПІ

88. Функції та структура спілкування

89. Комунікативна компетентність. Стратегії, тактики, види спілкування

90. Види спілкування

91. Трансактний аналіз спілкування

92. Вербальні і невербальні засоби спілкування

93. Спілкування як сприйняття людьми один одного

94. Методи психологічного впливу

95. Групи і колективи

96. Методи психологічного дослідження міжособистісних відносин. Соціометрія

97. Лідерство

98. Стилі управління

99. Ефективність керівництва

100. Психологічні вимоги до менеджера

I. Вступ в психологію

1. Виникнення психології як науки

З найдавніших часів потреби суспільного життя примушували людину розрізняти і враховувати особливості психічного складу людей. У філософських навчаннях давнину вже порушувалися деякі психологічні аспекти, які вирішувалися або у плані ідеалізму, або в плані матеріалізму. Так, матеріалістичні філософи давнини Демокріт, Лукрецій, Епікур розуміли душу людини як різновид матерії, як тілесне утворення, утворене з кулястих, дрібних і найбільш рухливих атомів. Але філософ-ідеаліст Платон розумів душу людини як щось божественне, яке відрізняється від тіла. Душа, перш ніж потрапити в тіло людини, існує відокремлено у вищому світі, де пізнає ідеї - вічні і незмінні сутності. Потрапивши в тіло, душа починає згадувати бачене до народження. Ідеалістична теорія Платона, що трактує тіло і психіку як два самостійних і антагоністичних початку, поклала основу для всіх наступних ідеалістичних теорій.

Великий філософ Арістотель в трактаті "Про душу" виділив психологію як своєрідну область знання і вперше висунув ідею нероздільності душі і живого тіла. Душа, психіка проявляється в різних здібностях до діяльності: живильні, відчуває, рушійною, розумної; вищі здатності виникають із нижчих і на їх основі. Первинна пізнавальна здатність людини - відчуття, воно приймає форми чуттєво сприйманих предметів без їх матерії, подібно до того як "віск приймає відбиток печатки без заліза і золота". Відчуття залишають слід у вигляді уявлень - образів тих предметів, які раніше діяли на органи чуття. Аристотель показав, що ці образи з'єднуються у трьох напрямах: за подібністю, за суміжністю і контрасту, тим самим вказавши основні види зв'язків - асоціації психічних явищ.

Таким чином, I етап-психологія як наука про душу. Таке визначення психології було дано більше двох тисяч років тому. Наявністю душі намагалися пояснити всі незрозумілі явища в житті людини.

II етап - психологія як наука про свідомість. Виникає в XVII столітті в зв'язку з розвитком природничих наук. Здатність думати, відчувати, бажати назвали свідомістю. Основним методом вивчення вважалося спостереження людини за самим собою і опис фактів.

III етап - психологія як наука про поведінку. Виникає в XX столітті: Завдання психології - ставити експерименти і спостерігати за тим, що можна безпосередньо побачити, а саме: поведінка, вчинки, реакції людини (мотиви, що викликають вчинки, не враховувалися).

IV етап - психологія як наука, що вивчає об'єктивні закономірності, прояви і механізми психіки.

Історія психології як експериментальної науки починається в 1879 році в заснованої німецьким психологом Вільгельмом Вундтом в Лейпцигу першої в світі експериментальної психологічної лабораторії. Незабаром, в 1885 році В. М. Бехтерєв організував подібну лабораторію в Росії.

2. Галузі психології

Сучасна психологія являє собою широко розгорнуту область знань, що включає ряд окремих дисциплін та наукових напрямків. Так, особливості психіки тварин вивчає зоопсихологія. Психіка людини вивчається іншими галузями психології: дитяча психологія вивчає розвиток свідомості, психічних процесів, діяльності, всієї особистості зростаючої людини, умови прискорення розвитку. Соціальна психологія вивчає соціально-психологічні прояви особистості людини, її взаємини з людьми, з групою, психологічну сумісність людей, соціально-психологічні прояви у великих групах (дія радіо, преси, моди, чуток на різні спільності людей). Педагогічна психологія вивчає закономірності розвитку особистості в процесі навчання, виховання. Можна виділити ряд галузей психології, які вивчають психологічні проблеми конкретних видів людської діяльності: психологія праці розглядає психологічні особливості трудової діяльності людини, закономірності розвитку трудових навичок. Інженерна психологія вивчає закономірності процесів взаємодії людини і сучасної техніки з метою використання їх у практиці проектування, створення та експлуатації автоматизованих систем управління, нових видів техніки. Авіаційна, космічна психологія аналізує психологічні особливості діяльності льотчика, космонавта. Медична психологія вивчає психологічні особливості діяльності лікаря і поведінки хворого, розробляє психологічні методи лікування і психотерапії. Патопсихологія вивчає відхилення в розвитку психіки, розпад психіки при різних формах мозкової патології. Юридична психологія вивчає психологічні особливості поведінки учасників кримінального процесу (психологія показань свідків, психологічні вимоги до допиту, і т. п.), психологічні проблеми поведінки і формування особистості злочинця. Військова психологія вивчає поведінку людини в умовах бойових дій.

Таким чином, для сучасної психології характерний процес диференціації, що породжує значну розгалуженість на окремі галузі, які нерідко дуже далеко розходяться і істотно відрізняються один від одного, хоча і зберігають загальний предмет дослідження - факти, закономірності, механізми психіки. Диференціація психології доповнюється зустрічним процесом інтеграції, в результаті якої відбувається стикування психології з усіма науками (через інженерну психологію - з технічними науками, через педагогічну психологію - з педагогікою, через соціальну психологію - з громадськими і соціальними науками і т. д.).