- •1.Надати характеристику шляхів виділення яєць і личинок гельмінтів із орган дефінітивного хазяїна.
- •2.Що включає в себе зажиттєва діагностика гельмінтозів.
- •3. Характеристика джерел забруднення довкілля яйцями та личинками гельмінтів.
- •4. Надати визначення трансмісивна хвороба і навести приклади
- •5.Охарактерезувати копроовоскопічний метод дослідження.
- •6. Охарактеризуйте суть методів флотації та сидиментизаціі.
- •7. З якою метою проводять гельмінтоовоскопічне дослідження води з відкритих водойм.
- •8. З якою метою проводять дослідження проб грунту.
- •9. Якою метою проводять дослідження коренебульбоплодів, плодів вирощених на полях, стічних вод особливо з тваринницьких приміщень.
- •10. З якою метою проводять дослідження зскрібів з підлоги, стін, годівниць тваринницьких приміщень.
- •11. Які прилади використовують при гельмінтологічного дослідження об'єктів довкілля.
- •12.Надати характеристику заходів профілактики за кокцидіозів тварин.
- •13. Надати характеристику заходів профілактики за саркоптозу сивиней.
- •14. Надати характеристику заходів профілактики за фасціольозу.
- •15. З якою метою проводять гельмінтологічне дослідження водних та наземних безхребетних.
13. Надати характеристику заходів профілактики за саркоптозу сивиней.
Саркоптоз або Короста – інвазійне захворювання шкіри, що викликається коростяними кліщами і характеризується ураженням епідермального шару шкіри, свербежом, екзематозними змінами на шкірі, відставанням в рості поросят та зниженням вгодованості дорослих тварин. Короста відноситься до поширених хвороб. Вона спостерігається скрізь як спорадично, так і ензоотично. Великого поширення короста набуває при скупченому утриманні та порушенях в годівлі тварини.
Клінічні ознаки: явно захворювають тільки молоді тварини та поросята-сисуни, які захворівають уже в віці декількох днів чи тижнів. Перші симптоми,що супроводжуються сильним свербежем часто з'являються на голові(вуха,область очей),на спині, боках, внутрішній поверхні стегон. Захворювання характеризується появою на шкірі вузликів, пухирців, які лопаються і утворюють кірочки. Спостерігається випадіння волосся.
Профілактика оголів'я, яке надійшло у господарство, витримують 30 діб у карантині. Поряд з клінічним спостереженням їх вибірково обстежують на саркоптоз, за необхідністю — лікують. При комплектуванні ферми з профілактичною метою усіх тварин одноразово обробляють одним з акарицидів. Два рази на рік (навесні і восени) акарицидами обробляють вушні раковини племінного поголів'я ферми. Крім того, кожний рік проводять профілактичну дезакаризацію свинарників за спеціальним графіком, складеним відповідно до технології виробництва, враховуючи епізоотологічну ситуацію у господарстві.
Організаційні заходи: Комплектування господарства проводити за рахунок власного відтворення або із благополучних господарств.
Збалансувати раціони годівлі тварин по протеїну, мінеральним речовинам, вітамінам, макро- та мікроелементами.
Забезпечити централізоване гігієнічне напування птиці із свердловин.
Відремонтувати приміщення для птиці і пристрої для механічного видалення гноївки.
Для молодняка до 3 міс. організувати окреме приміщення для ізольованого утримання, в межах декількох кілометрів від дорослого поголів’я.
Заборонити сумісне перебування на пасовищах різних вікових груп.
По мірі можливості організувати сухопутне вирощування молодняку.
Закупити необхідні антгельмінтні, дезінвазійні, інсектицидні препарати та препарати неспецифічної терапії (нілверм, піперазин, фенасал)
Зоогігієнічні заходи Забезпечувати чистоту у , слідкувати за підтриманням відповідного мікроклімату.
Проводити систематичне прибирання та біотермічне знезараження гною: складування 1 т гною з двома прошарками сечовини в кількості 0,5% від загальної маси.
Категорично забороняється відправляти і завозити тварин без ветеринарного свідоцтва.
Категорично забороняється проводити продаж молодняку, а також внутрішньогосподарське переміщення тварин – без дозволу лікаря ветеринарної медицини.
Працівники ферм повинні проходити регулярний медичний огляд у встановленому порядку.
Проводити на господарствах санітарний день, приміщення вичищати, дезінфікувати і білити свіжо гашеним вапном.
У кожному господарстві при вході обладнати дезковрики.
Приділяти особливу увагу проведенню ветеринарно – санітарних заходів у приміщеннях з утриманням молодняку
Проводити дезінвазію та дератизацію в приміщеннях.
Забезпечити контроль за наявністю тварин, що належать працівникам ферм, а також тварин приватних власників у населених пунктах, які близько розташовані від господарства.
Заборонити відвідування господарства стороннім особам, не пов’язаними з виробництвом.
Вести широку роботу ветеринарно – просвітницьку роботу серед працівників господарства.
