- •1.Надати характеристику шляхів виділення яєць і личинок гельмінтів із орган дефінітивного хазяїна.
- •2.Що включає в себе зажиттєва діагностика гельмінтозів.
- •3. Характеристика джерел забруднення довкілля яйцями та личинками гельмінтів.
- •4. Надати визначення трансмісивна хвороба і навести приклади
- •5.Охарактерезувати копроовоскопічний метод дослідження.
- •6. Охарактеризуйте суть методів флотації та сидиментизаціі.
- •7. З якою метою проводять гельмінтоовоскопічне дослідження води з відкритих водойм.
- •8. З якою метою проводять дослідження проб грунту.
- •9. Якою метою проводять дослідження коренебульбоплодів, плодів вирощених на полях, стічних вод особливо з тваринницьких приміщень.
- •10. З якою метою проводять дослідження зскрібів з підлоги, стін, годівниць тваринницьких приміщень.
- •11. Які прилади використовують при гельмінтологічного дослідження об'єктів довкілля.
- •12.Надати характеристику заходів профілактики за кокцидіозів тварин.
- •13. Надати характеристику заходів профілактики за саркоптозу сивиней.
- •14. Надати характеристику заходів профілактики за фасціольозу.
- •15. З якою метою проводять гельмінтологічне дослідження водних та наземних безхребетних.
7. З якою метою проводять гельмінтоовоскопічне дослідження води з відкритих водойм.
Пробу води для дослідження відбирають біля берегів відкритих водоймищ і на їх середині з поверхні та з різної глибини. З поверхні води беруть проби в кількості 0,5-1 л через кожні 3-5 хв. Протягом однієї години проба води становитиме 1 л. Із колодязів та водогонів проби води беруть три рази на день вранці, в обід та ввечері. Одна проба повинна складати 20-25 л. При вивченні динаміки забрудненості води яйцями та личинками гельмінтів проби беруть кожного сезону року.
Пробу води переносять у лійку Гольдмана і пропускають через фільтр з діаметром отворів 3-5 мкм, або фільтрують за допомогою насоса Камовського. Після фільтрації фільтри переносять на предметні скельця для мікроскопії. З метою підвищення ефективності виявлення яєць гельмінтів роблять зскрібок із фільтра, який переносять на предметне скельце у краплю 50%-го розчину гліцерину, накривають покривним скельцем для проведення мікроскопії.
Воду можна фільтрувати через лійку Гольдмана з використанням паперового фільтру з подальшим дослідженням осаду. Замість паперового фільтру можна використовувати тканину – ситцеву, бавовняну, б’язеву або шовкову. Тканину складують у два шари і кріплять за допомогою кілець із резинки до нижнього краю металевої лійки. Після фільтрації води фільтр знімають з лійки, вирівнюють на рівній поверхні кювета і за допомогою предметного скельця роблять зскрібки, які переносять у краплю 50%-го розчину гліцерину для мікроскопії. Якщо осад на фільтрі густий, то його переносять у склянку з розчином нітрату натрію (щільність 1,38-1,4) і досліджують за методом флотації. Після взяття зскребків чи самого осаду фільтр переносять на предметне скельце, вирівнюють і переглядають під малим збільшенням мікроскопу з метою виявлення яєць гельмінтів.
При відсутності лійки Гольдмана і фільтрів пробу води відстоюють протягом однієї доби, потім відбирають піпеткою осад, переносять до центрифугальної пробірки і центрифугують 1-2 хв при 1500 об./хв. Після цього надосадову рідину зливають, а осад переносять на предметне скельце для мікроскопії.
8. З якою метою проводять дослідження проб грунту.
Дослідження проб ґрунту та проб зскрібків з об’єктів тваринницьких приміщень за А.І. Корчагіним проводять з метою виявлення яєць аскаридат, стронгілят та інших видів гельмінтів. В якості флотаційного розчину використовують розчин нітрату амонію щільністю 1,3 або нітрату натрію щільністю 1,38. Для дослідження беруть 15- 20 грамів ґрунту і поміщають в центрифугальну пробірку об’ємом 250 мл, додають 80- 100 мл 3 %- ного розчину їдкого натрію чи калію. Суміш ретельно перемішують скляною паличкою і центрифугують упродовж 5 хвилин при 1000 обертів за хвилину. Надосадову рідину зливають, а до осаду додають 150 мл води, знову ретельно перемішують скляною паличкою і центрифугують при тих же режимах. Надосадову рідину знову зливають, а до осаду додають 150 мл розчину нітрату амонію, суміш перемішують скляною паличкою, знову центрифугують при тих же режимах. Потім пробірку ставлять в штатив і доливають розчин нітрату амонію до рівня на 2- 4 мм нижче краю пробірки. Беруть предметні скельця розміром 60 х 60 мм, знезаражують і, накривають ними пробірки так, щоб між краєм пробірки і предметним скельцем залишився отвір шириною 5- 7 мм, через який піпеткою доливають розчин нітрату амонію до дотикання його з нижньою поверхнею скельця. Через 20- 25 хвилин скельце знімають і мікроскопують. Якщо пробірки ємкістю 125 мм, то масу проби зменшують в 2 рази.
Проби зскрібків з об’єктів тваринницьких приміщень для дослідження відбирають з різних місць підлоги по двох діагоналях. Відстань між місцями взяття зскрібків не більше 5 метрів. Якщо тварин утримуються в станках, то в кожному станку беруть не менше трьох зскрібки по діагоналі. Зскрібки, взяті в одному приміщенні об’єднують в одну пробу і перемішують. Для дослідження відбирають 15- 20 г зскрібків і досліджують за вищевказаною методикою.
