2.Створення антигітлерівської коаліції в роки Другої світової війни.

22 червня 1941 р. гітлерівські війська напали на Радянський Союз. 12 липня 1941 р. в Москві відбулася конференція представників СРСР, Великої Британії та США, на якій обговорювалось питання про взаємні поставки зброї, військових і сировинних матеріалів. Конференція заклала основу для створення антигітлерівської коаліції. 9-14 серпня 1941 р. була підписана англо-американська декларація «Атлантична хартія». 24 серпня до них приєднався СРСР. 1 січня 1942 р. у Вашингтоні 26 держав, у тому числі СРСР, США і Велика Британія, підписали Декларацію Об'єднаних Націй. 11 червня 1942 р. Договори у Лондоні та Вашингтоні завершили формування антигітлерівської коаліції. Тегеранська конференція (28 листопада - 1 грудня 1943 p.).

Білет 12

1.Установлення фашистської диктатури в Італії Б.Муссоліні. Фашистський режим в Італії виріс почасти з гніву і відчаю народу, який після Першої світової війни відчув себе приниженим і обділеним. Італія програла Першу світову війну і прагнула реваншу. Соціальною опорою італійського фашизму виступали фронтовики, селяни та частина націоналістично налаштованої інтелігенції. Унаслідок післявоєнної розрухи вони перебували у важкій ситуації і шукали виходу з неї. Розв'язання усіх цих проблем демагогічно обіцяли фашисти. На чолі італійського фашизму стояв Беніто Муссоліні (1883-1945). У 1912-1914 рр. — редактор соціалістичної газети «Аванті». Проводив експансіоністську політику, яка проявилась у захопленні Ефіопії (1936), Албанії (1939). Після приходу до влади Гітлера підписав з Німеччиною політичний і військовий союз і вступив у 1940 р. у Другу світову війну як союзник Третього Рейху. У 1945 р. Муссоліні був захоплений партизанами і страчений.

2.Політика реформ у Китаї наприкінці 20 – 21 ст. Українсько – китайські відносини.

 Китай є другим, після Росії, торговим партнером України. Це зумовлює широкі українсько-китайські відносини. У 1995 р. Китай з офіційним візитом відвідав Президент України. Під час візиту були накреслені перспективні плани розвитку відносин між країнами і підписано низку угод. До України неодноразово приїздили китайські делегації. Білет 13 1.Тоталітаризм, ознаки тоталітарних режимів. Тоталітаризм – тотальний, всеохоплюючий контроль держави над всіма сферами життя суспільства. Абсолютна влада держави, Єдина для всіх ідеологія. Культ особи вождя. Влада однієї політичної партії, зрощення партійного апарату з державним. Заборона опозиції та інакомислення. Тотальний контроль держави над суспільним і духовним життям громадян. Існування потужного апарату насильства, диктатури та терору Повне підпорядкування економіки існуючому режиму. Матеріальна та духовна самоізоляція держави. Агресивна зовнішня політика.

2.Причини розпаду Югославії, громадянська війна та її наслідки.

У 80-х роках, як і всюди в Східній Європі, комуністичний режим вступив у стадію кризи. У другій половині 80-х років криза посилюється. Цьому сприяли екстенсивний розвиток економіки, сепаратизм, експортно-імпортна залежність Югославії, наростання інфляції. Криза самоуправлінського соціалізму означала також кризу Союзу Комуністів Югославії. Щоб її подолати, партійне керівництво в січні 1990 р. скликало XTV з'їзд СКЮ. На виборах у республіканські та місцеві органи влади Словенії і Хорватії в квітні - травні 1990 р. уперше за післявоєнні роки на багатопар-тійній основі перемогу здобули опозиційні об'єднання «ДЕМОС» в Словенії та «Хорватське демократичне об'єднання» в Хорватії. Найтрагічніші події розгорнулися у квітні 1992 р. на території Боснії та Герцеговини і навколо неї. У відповідь міжнародне співтовариство ввело миротворчі сили, так звані «голубі каски», серед яких були і два українські миротворчі батальйони, та почало економічну блокаду Сербії, реагуючи на її активну участь в конфлікті на боці боснійських сербів, не раз пропонуючи водночас плани мирного врегулювання боснійської кризи і збереження Боснії та Герцеговини як єдиної держави. Світове співтовариство, намагаючись через ООН, ОБСЕ, НАТО, різного роду дипломатичні контактні групи погасити вогонь війни в Європі, змушене було констатувати про розростання Конфлікту. Вихід із ситуації бачиться у примиренні та подальшому розвитку консенсусу народів колишньої Югославії, що після трагедій сотень людських доль зробити непросто.