6.Поняття інформаційних бар’єрів та шумів.

Виконання вимог до інформації, висловлених у формулі Лассуела, потребує усунення так званих інформаційних барєрів та шумів, що становлять загрозу для вільного циркуляції інформації.

Інформаційні бар’єри бувають:

-географічними, що означають просторове роз’єднання джерела і споживача інформації;

-історичними, що означають віддаленість подій в часі, що утруднює достовірність інформації про ці події;

-кваліфікаційними, що пов’язані з підготовкою споживача інформації;

-відомчими (кожне відомство має власну систему отримання і збереження інформації);

-режимними, що створюються спеціально з метою попередження від впливу інформації;

-мовними, що пов’язані з відмінністю мов споживача і джерела інформації;

-термінологічними, що зумовлені різним розумінням одних і тих самих термінів;

- психологічними, що зумовлені суб’єктивним ставленням людей до інформації.

Інформаційні шуми бувають: -фізичними, зумовленими непрохідністю тих каналів, по яких передається інформація;

-семантичними, що зумовлені нерозумінням інформації споживачем; -прагматичними, що зумовлені класифікацією інформації як непотрібної для себе; В системі управління циркулює лише та інформація, яка описує фактичний або бажаний стан об’єкту інформації. Загальне правило інформаційного забезпечення управлінських процесів: чим менше інформації потребує система управління – тим раціональнішою та ефективнішою вона є.

7. Вимоги щодо соціальної інформації. Формула Лассуела.

Інформація – будь-яке повідомлення, яке містить дані предмет, події, процеси і явища природи і суспільства. В кібернетиці інформація визначається як повідомлення, яке усуває існуючу до його отримання невизначеність в оцінці ситуації чи події.

Інформація – не будь-які дані, а лише ті, які зрозумілі і оцінені як корисні для вирішення певних завдань. Дані стають інформацією з моменту залучення їх до процесу управління і використання їх для досягнення поставленої мети.

Вимоги до інформації в управлінні:

-Достатність або повнота. Кількість інформації має бути мінім, але достатньою для прийняття рішення на даному рівні управління.

-Достовірність. -Корисність. Не повинна містити данні, не потрібні для даного рівня управління, даного завдання.

-Доступність. Інформація має бути подана у вигляді, що не потребує додаткової переробки.

-Однозначність. Інформація не повинна припускати різних тлумачень.

-Оперативність. Інформація має надходити на даний рівень управління в терміни, які є достатніми для прийняття рішень без ризику, що вони можуть застаріти для використання.

8.Особливості управління соціально-політичними процесами в трансформаційних суспільствах.

Трансформація відображає певний момент розвитку предмета, який характеризується перехідним станом від того, чого вже немає, до того, чого ще немає, але неодмінно має бути. Соціальна трансформація характеризується порушенням соціальної традиції.

Риси трансформаційних суспільств: Руйнування старих соціальних інститутів і виникнення соціальних інститутів, не контрольованих державою; Руйнування ідеологічних традицій, розмивання моральних норм, правовий нігілізм;

Соціальний нігілізм відносно попереднього історичного досвіду; Ірраціональність соціальних процесів;

Актуалізація ідей націоналізму, сепаратизму, сектантства.

Світоглядні характеристики: Плюралізм світоглядних орієнтацій і відсутність сталої світоглядної системи;

Криза наукового обґрунтування і розповсюдження ненаукового та псевдонаукового обґрунтування світоглядних орієнтацій;

Ренесанс релігійних світоглядних обґрунтувань; Опора на “здоровий глузд”; Синкретизм світоглядних орієнтацій.

Управління світоглядними орієнтаціями особистості в трансформаційних суспільствах повинно враховувати наступні точки опори таких орієнтацій: Етнічна самоідентифікація; Орієнтація на сильну особистість; Втеча від соціальної невизначеності; Зосередження своїх зусиль на приватному житті;

Моделі реалізації світоглядної свободи особистості в трансформаційних суспільствах:

Органічна модель. За цієї моделі світоглядні орієнтації людини співпадають з пануючими у суспільстві світоглядними установками, а людина досить безболісно відчуває зміну власних світоглядних орієнтацій, якою б радикальною вона не була;

Втеча. Втеча від суспільно-визначеної програми реалізації індивідом світоглядної свободи і побудову людиною власного світу;

Адаптативна модель. Пристосування людини до суспільних обставин без зміни нею власного життєвого представлення. Пріоритети соціально-політичного управління в трансформаційних суспільствах:

Утвердження безпечних моделей реалізації світоглядної свободи особистості;

Продукування позитивних контекстів, які мають сприяти формуванню у населення позитивних настроїв;

Нейтралізація феномену “соціального божевілля”.

Основна проблема: формування нової системи особистісної ідентичності і відповідної до неї соціальної біографії людини.

Механізм управління в трансформаційних суспільствах – т.зв. “культурне інсценування” (за Ігоніним).