1. Феномен управління. Основні підходи до його вивчення.

При визначенні феномену управління можливі різноманітні варіанти:

Управління – спрямована координація і організація об’єкту управління.

Управління – будь-яка зміна стану об’єкта, процесу, системи, яка веде до досягнення поставленої мети. Управління – цілеспрямований вплив на систему з метою приведення її у відповідність до властивих їй характеристик. (за Афанасьєвим). Підсумовуючи все вищесказане, можемо сказати наступне:

Управління – функція організованих систем різної природи (а саме – технічних, біологічних, соціальних), яка забезпечує:

-збереження їх визначеної структури; -підтримку встановлення режиму діяльності; -реалізацію програми цієї діяльності

Основні підходи до вивчення управління

Емпіричний. Аналіз конкретної ситуації, вивчення управлінського досвіду. Завдання: навчити політиці управління шляхом дослідження конкретних випадків управлінської праці.

Підхід з точки зору міжособистісних стосунків. Акцент на вивченні т.зв. “людського фактору” в управлінні. Люди, працюючи для досягнення цілей, повинні розуміти один одного.

Підхід з позицій групової поведінки. Управляння потребує вивчення групової організаційної поведінки. Основне поняття – організація. Організація – система (структура) будь-якого комплексу групових відносин.

Вивчення управління, як процесу формування кооперованої соціальної системи. Головне – “Теорія співпраці” Честера Барнарда. Вихідне положення: обмеження людських можливостей. “Організаційна теорія” – вивчення міжгрупових взаємин.

Вивчення управління, як соціотехнічної системи. Організація розглядається як дві системи – соціальна і технічна. Перша – люди і відносини. Друге – технічне оточення, в якому вони працюють.

Вивчення управління з точки зору прийняття рішень. Вибір певного способу вирішення тієї чи іншої проблеми з наявних альтернативних варіантів.

Вивчення управління, як процесу обміну інформацією. Ключове місце займає суб’єкт, котрий обирає джерело інформації.

Підхід з позицій математичних методів. Оскільки процес управління – певний логічний процес, то його можна виразити за допомогою математичних символів і залежностей.

2. Поняття про соціальне управління. Соціальне управління як система.

Соціальне управління – органічно-притаманне соціальним системам явище, яке забезпечує збереження їх цілісності, якісної специфіки, відтворення і розвиток.

Головні види соціального управління:

-політичне управління; -управління матеріальним виробництвом;-управління соціально-культурною сферою життя суспільства.

Два основні аспекти соціального управління:

-управління індивідуальною поведінкою людей; -управління масовою поведінкою людей.

За своєю суттю соціальне управління має впорядковувати взаємодію між людьми шляхом регулювання соціальних відносин між ними.

Базові поняття теорії соціального управління:

-суб’єкт управління; -об’єкт управління.

Об’єкт соціального управління – керована соціальна система. Підходи:

-Елементно-структурний. Об’єкт соціального управління – люди, колективи, різного роду спільноти.

-Функціональний. Об’єкт соціального управління – управління поведінкою соціальних груп.