17. Господарська система Голландії у XVI – XVII століттях та причини її занепаду.

У другій половині XVI ст. відбулася буржуазна революція, яка мала форму національно-визвольної війни проти панування Іспа¬нії та закінчилася створенням на півночі Нідерландів незалежної буржуазної республіки Голландії, результатом чого було стрімке, хоча й коротке, економічне піднесення.

На початку XVII ст. в результаті активної колоніальної експан¬сії Голландія утворює колоніальну імперію, агресивно експлуа-туючи через Ост-Індську акціонерну компанію острови Індонезії, Індії, Індокитаю, Японії, на яких створювалися голландські план¬тації з використанням рабської праці.

Буржуазна революція прискорила розвиток різних промисло¬вих галузей. Та все ж головну роль у господарському розвитку Голландії відігравав не промисловий, а торговельний капітал. Усі країни здійснювали торгівлю через Голландію, яка стала світо¬вим торговельним посередником. Вона контролювала більшу ча¬стину торговельних перевезень на північних морях і Середзем¬номор'ї, їй належало 60 % світового торговельного флоту.

Накопичені торговельні капітали зробили Голландію найбагат-шою країною, країною-банкіром. Амстердамський банк стає за-гальноєвропейським кредитним центром. Тут створюється перша в світі фондова біржа як самостійний орган з торгівлі цінними паперами.

Але в результаті того, що накопичені капітали не перели¬валися в промислові галузі, а залишалися в торговельній сфе¬рі, й торговельне панування не відповідало промисловому по¬тенціалу, Голландія поступово втрачає світове значення (XVIII ст.) та отримує поразку в економічному змаганні з Ан¬глією.

18. Піднесення Англії та створення ринкового устрою її економіки (XVI-XVII ст.)

У XVI ст. Англія перетворилась у колоніаль-ну імперію, передову державу світу, володіння якої були розки¬дані по всіх континентах, а століттям раніше вона була в економічній ізоляції на окраїні Європи і вважалась її сировинним придатком.

Цьому сприяло переміщення світових торговельних шляхів у XVI ст. із Середземного моря до Атлантичного океану. Англія опинилась у центрі світових морських торговельних шляхів, чим було покладено край відносній ізоляції Англії від економічного життя Європи.

Господарському зростанню Англії сприяло і становище кон¬тинентальної Європи, промисловість якої дедалі більше потребувала англійської овечої вовни. Англія вже не одне століття була постачальником цієї цінної сировини для європейського сукно виробництва.

Процес первісного нагромадження капіталу відбувався в Анг¬лії інтенсивніше, ніж в інших європейських країнах. Відокрем¬лення дрібного виробника від його засобів виробництва та перетворення його на бідного продавця своєї робочої сили як вихідний пункт становлення капіталізму відбувалось у різних західно¬європейських країнах у неоднакових формах, а в класичній — лише в Англії. Цей процес розпочався в Англії у XV ст. і закін¬чився у другій половині XVIII ст. зникненням селянства цієї країни взагалі.

XVI ст. виявилося періодом різких змін у становищі селян Англії. Зі збільшенням наприкінці XV ст, попиту па англійську вовну в Європі та цін на неї прибутковою справою стало не зем¬леробство, а вівчарство. Тому більшість великих землевлас¬ників почала перетворювати землі своїх володінь у пасовища та розводити овець. Вони захоплювали общинні землі, якими раніше користувалися разом із селянами, зганяли селян, в основ¬ному копігольдерів, з їхніх наділів, руйнували не тільки окре¬мі селянські будинки, а й цілі села, а захоплені таким чином землі огороджували тинами, канавами, живоплотом. Відво¬йовані землі лендлорди здавали в оренду великим фермерам-тваринникам, за що отримували велику ренту, а іноді самі роз¬водили великі отари овець. Приклад лордів наслідували замож¬ні селяни. Цей період обезземелення англійського селянства увійшов в економічну історію Англії під назвою огоро-джування.

Реформа церкви, так звана Реформація, проведена у першій половині XVI ст., відіграла важливу роль у справі нагрома-дження капіталу в Англії. На противагу католицтву в християнстві стало поширюватися протестантсь¬ке вчення. Результатом цього стала ліквідація понад півтисячі монасти¬рів, що супроводжувалося вигнанням ченців і селян з монастир¬ських земель та перетворенням їх на блукачів.

Примусове обезземелення селян стало передумовою аграрного перевороту, зміст якого полягав у переході від старого, феодаль¬ного, землеволодіння до нового, буржуазного, від старої феодаль¬ної до пової капіталістичної організації сільського господарства. Він тривав в Англії майже 300 років.

Одним із джерел нагромадження великих грошових коштів стала участь Англії у торгівлі рабами та піратстві

Всі ці фактори сприяли становленню в Англії ринкового господарства.

Промисловий переворот в Англії, його суть і значення для розвитку ринкового господарства країн Європейської цивілізації. Д.Рікардо і К.Маркс про промисловий переворот та його наслідки.

Переломним моментом у розвитку продуктивних сил світу стає промисловий переворот (або промислова революція) — пе-рехід від ручної праці до машинної, від мануфактури до фабрики. Батьківщиною промислового перевороту стала Англія, де в сере¬дині XVIII ст. склався комплекс економічних та політичних пе¬редумов його успішного здійснення, насамперед достатньо висо¬кий рівень розвитку мануфактурного виробництва, обумовлений активним процесом первісного нагромадження. Крім того, за рахунок подрібнення операцій, у результаті зростаючого поділу праці, виробництво готується до застосування машин. Головною ж політичною передумовою стає Англійська буржуазна револю¬ція (1640—1649 рр.), що скасувала феодальні привілеї та відкри¬ла шлях для капіталістичного розвитку.

Промисловий переворот в Англії відбувався приблизно з останньої третини XVIII ст. до першої чверті XIX ст. Його основ¬ними етапами були винайдення та застосування машин у тексти¬льній промисловості (спочатку у бавовняній), удосконалення ме-талургійного процесу, винайдення та активне впровадження па¬рового двигуна і, нарешті, створення галузі, що виробляє маши¬ни, — машинобудування. По-перше, бавовняна промисловість була новою галуззю, її ма-нуфактурні підприємства будувалися вже з урахуванням досягнень технічного прогресу, значно більшими за розмірами, що створю-вало сприятливіші умови для запровадження машин. Крім того, продукція бавовняної промисловості споживається різними верст-вами населення, тоді як суконна, традиційна для Англії, промис¬ловість значною мірою виконувала державні замовлення. Це роби¬ло бавовняну промисловість більш залежною від коливань кон'юнктури ринку, а власників підприємств більш заінтересова¬ними у застосуванні нової, ефективнішої техніки та технології.

У результаті завершення промислового перевороту (перша чверть XIX ст.) в Англії пануючим стає фабричне виробництво, країна з аграрної перетворюється в індустріальну. Це проявляєть¬ся в значному піднесенні промислового виробництва, передусім виробництва бавовняних тканин (споживання бавовни за 130 ро¬ків зросло в 1000 разів); прискорився розвиток металургійної, ма¬шинобудівної промисловості. Значного розвитку досягло заліз¬ничне будівництво.

Промисловий переворот мав важливі соціальні наслідки. В Анг¬лії складається структура капіталістичного індустріального суспіль¬ства, різко підвищується питома вага міського населення (в 1811 р. частка сільського населення скоротилася до 35%).

Значно зростає роль колоній як ринків сировини та збуту для англійської промисловості. Англія перетворюється в економічно¬го лідера доби домонополістичного капіталізму — провідну тор¬говельну країну, найбільшу колоніальну державу, «майстерню світу», яка постачала свої товари у більшість країн. У цьому не¬абияку роль відіграв перехід до вільної торгівлі — фрітредерства (від англ. Free trade). До політики фрітредерства Англія перехо¬дить у 1853 р. Ця політика означала скасування митних зборів на сировину та напівфабрикати й зниження їх на готову продукцію, яка завозилася в країну.