- •1.Історія економіки та економіічної думки як наука.
- •3. Господарський роз-к та економіч. Думка Месопотамії(Давнього Двуріччя). Закони Хаммурапі.
- •5. Господарський роз-к Давньой Греції в осьовий час. Реформи Солона.
- •6. Особливості гос-кого роз-ку Давнього Риму доби республіки. Закони хіі Таблиць
- •7. Господарська діяльність в первісній історії Укр. Трипільська куль-ра та її знач.
- •14. Господарство Київської Русі. «Повість минулих років»
- •15. Особливості господарського розвитку українських земель у XVI – xviIст.
- •17. Господарська система Голландії у XVI – XVII століттях та причини її занепаду.
- •18. Піднесення Англії та створення ринкового устрою її економіки (XVI-XVII ст.)
- •19. Відмінні риси генезису капіталізму у Франції.
- •22. Економічний розвиток українських земель у XVI ст. – середині XVIII ст
- •24. Особливості індустріалізації Німеччини
- •25. Основні фактори промислового відставання Англії
- •26. Основні фактори промислового відставання Франції
- •27. Становлення індустріального суспільства в Японії
- •28. У 1947 р. Індія стала незалежною державою. Уряд вткнувся з неймовірними труднощами державотворення.
- •31. Роль реформ 1848 р. Та 1861 р. У становленні ринкових відносин в Україні. Українська економічна думка про необхідність та труднощі реформування національного господарства.
- •34. Реформи 60-90-х рр хх ст спроба вдосконалення радянської господарської сис-ми.
- •35. Предмет і завдання курсу “Історія економічних учень”.
- •36. Економічна думка стародавнього Сходу.
- •38. Економ. Думка античного світу. Стародавня Греція- Ксенофонт, Платон,Аристотель.
- •42. Економічна думка середньовіччя.
- •43. Меркантилізм: його суть, основні риси та еволюція.
- •44. Меркантилізм, його поширення в різних країнах.
- •46. Виникнення класичної політичної економії в Англії. У.Петті.
- •50. Економічне вчення Давида Рікардо
- •52.Економічні погляди Чернишевського. Був проти кріпацтва як примусової(а значить невигідної) форми праці.
- •53. Соціально-економічні ідеї революційного та ліберального народництва в Росії
- •58. Економічні вчення західноєвропейських соціалістів-утопістів. А.Сен-Сімон, ш.Фур’є.
- •Ленін ортодоксально сприймав марксистське економічне вчення і вів боротьбу з любими спробами його критикувати. Він використовував його в своїх цілях, бо воно підходило до ого часу.
- •61. Соціальний напрям у політичній економії р.Штаммлер, р.Штольцман.
- •68. Виникнення та суть маржиналізму.
- •69. Австрійська школа граничної корисності. К.Менгер, е.Бен-Баверк, ф.Візер.
- •70.Становлення неокласичної традиції. Кембрідзька школа.
- •71. Економічна теорія Маршалла.
- •72. Американська школа маржиналізму. Д.Б.Кларк.
- •77 Англійський неолібералізм (лондонська школа). Ф.Хайєк.
- •Теорії трансформації капіталізму: "народного капіталізму", "колективного капіталізму", «соціального партнерства»
- •85.Теоретична система та економічна програма Дж.М.Кейнса.
- •86. Неокейнсіанстао. С.Харріс. Е.Хансен.
- •87 Виникнення і загальна характеристика неолібералізму. Школи неолібералізму.
- •88 Неолібералізм у Німеччині. Теорії "соціального ринкового господарства" та "сформованого суспільства".
- •90.Розвиток неокласичної традиції в працях а.ПІгу,
- •92 Теорії індустріального суспільства.
- •94. Теорія "раціональних очікувань". Р.Лукас, т.Сзрдженте.
- •86 Досвід застосування рекомендацій неокласичної теорії'в економіці різних країн.
27. Становлення індустріального суспільства в Японії
Перехід до індустріального суспільства в Японії відбувся пізніше, ніж в країнах Західної Європи та США і мав ряд особливостей. До середини XIX ст. Японія була типовою аграрною країною, в якій панувала феодальна система господарства, формувалося мануфактурне виробництво.
Політична роздрібненість країни, складна соціальна структура суспільства, в якій панівне становище займали самураї (біля 7% всього населення) гальмували становлення індустріального укладу. Селянство країни становило 80% від загальної кількості населення, купці та ремісники були малочисельним станом і не виявляли підприємницької активності. Країна перебувала у самоізоляції від зовнішнього світу.
Зміни у розвитку Японії почали відбуватися з 1853 р., коли велика американська ескадра під командуванням комодора Перрі ввійшла у Токійську бухту і змусила Японію відкритися для торгівлі із США, а потім і з іншими державами.
Торгівля з економічно розвиненішими країнами мала негативні наслідки для японської економіки, викликала соціальне невдоволення, яке вилилося у революцію "Мейдзі" - державний переворот 1868 р., внаслідок якого було ліквідовано феодальний режим Токугава і започатковано процес модернізації.
Важливим результатом революції була ліквідація феодальних володінь та привілеїв. Однак аристократія отримала відшкодування готівкою та облігаціями, які були інвестовані у виробництво, в індустріалізацію. Була проведена аграрна реформа, яка змінила систему землеволодіння, модернізувала тогочасне аграрне японське суспільство, створила умови для розвитку промисловості.
Держава відіграла важливу роль в індустріалізації - уряд створював свої власні підприємства - взірцеві фабрики та корабельні, що діяли як державні із широким залученням іноземних експертів для їхнього керівництва. Згодом уряд передав ці підприємства у приватні руки за низькими цінами. Уряд виконував функції науково-дослідної і дослідно-конструкторської установи для нових підприємців і поступово перестав брати безпосередню участь у виробничому процесі.
Ліквідація феодальних відносин в Японії створила ринок вільної робочої сили, люди всіх кланів стали вільними, а приватна власність і приватне підприємництво стали захищеними від сваволі старої аристократії. Крім цього, уряд всіляко сприяв розвиткові системи загальної освіти.
В Японії починає формуватися клан підприємців. У нього вливалися колишні воїни-самураї, які привнесли в нову ділову етику традиції старого самурайського кодексу - чесність, відданість справі та дисципліну. Самураї відіграли вирішальну роль в утворенні нового підприємництва.
Важливу роль в індустріалізації Японії відіграв іноземний капітал, але в цілому японці покладалися на власні заощадження. Це хоч і затримувало "злет" економіки, але робило її стійкою та надійною у наступні десятиліття.
Становленню індустріального суспільства в Японії сприяла аграрна та інші реформи 70-их років XIX ст. Вони ліквідували феодальні права самураїв на землю, закріпили земельні наділи за селянами. Значна частина селянства залишилася мало- та безземельною.
В країні почався промисловий переворот і одночасно індустріалізація, які проходили прискореними темпами. Разом з тим, доцільно відзначити, що напередодні першої світової війни Японія залишалася аграрно-індустріальною країною, 60% її населення було зайняте в сільському господарстві.
